У дисертаційному дослідженні розкриваються актуальні питання, пов’язані з використанням ТКТ у протидії злочинності, наведено теоретичне узагальнення дослідження та вирішення головних його завдань. Автор обґрунтовує пропозиції, які мають теоретичне та практичне значення для використання інформації, отриманої телекомунікаційним шляхом, у розслідуванні злочинів, зокрема, це зазначається в таких положеннях. 1. Удосконалено поняття інформації у криміналістичній науці. Телекомунікаційні технології, що використовуються у кримінальному процесі, визначені як сукупність різноманітних технологічних інструментів і ресурсів, що використовуються для забезпечення процесу комунікацій та створення, розповсюдження, збереження й “управління” інформацією, що застосовує особа, яка проводить слідчу дію (слідчий, суддя), для захисту прав та законних інтересів учасників кримінального процесу, повного, швидкого та об’єктивного розслідування злочинів. 2. До основних видів телекомунікаційних систем, що використовуються в розслідуванні злочинів, належать: а) телеграф; б) телефон (у тому числі й радіотелефон); в) радіо і радіотелеграф; г) телебачення (у тому числі кабельне); д) телекс; е) супутниковий зв’язок; є) електронні мережі. 3. До застосування ТКТ при розслідуванні злочинів, пред’являються вимоги: а) ці технології повинні застосовуватися з метою сприяння виконанню завдань кримінального судочинства; б) їх має застосовувати особа, яка проводить слідчу дію (слідчий, суддя); в) можливість їх застосування має бути прямо передбачена в законі або не суперечити йому; г) їх застосування не повинно суперечити етичним, моральним нормам, принципові гуманізму; д) їх застосування повинно відповідати вимогам безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві; е) їх застосування має бути науково обґрунтованим. 4. Стан правового регулювання телекомунікацій обумовлений різноманітністю видів і систем зв’язку, що виникли в різні періоди часу. Сьогодні відсутня єдина регламентація, а регулювання використання ТКТ розосереджене в різних галузях законодавства. З метою вдосконалення проведення слідчих дій з використанням ТКТ дисертант вважає за необхідне включити до КПК України відповідні положення, що регламентують процесуальні й процедурні особливості виконання слідчих і судових дій з використанням ТКТ. 5. Доведено, що відсутність нормативно-правової бази, яка б регулювала відносини, пов’язані із застосуванням ТКТ у процесі розкриття злочинів, негативно впливає на можливість повною мірою використати одержані результати у практичній діяльності правоохоронних органів. 6. Обґрунтовано, що ТКТ відіграють важливу роль у боротьбі зі злочинністю та корупцією, а також при профілактиці злочинів. 7. Основними напрямами використання ТКТ є: а) обмін документами електронною поштою через Інтернет; б) залучення через комп’ютерну мережу в режимі on-linе перекладачів, зокрема тих мов, що рідко трапляються; в) проведення консультацій спеціалістів різних галузей наукового знання; г) забезпечення зв’язком як між окремими правоохоронними органами різного рівня, так і безпосередньо між правоохоронним органом й обвинуваченим, адвокатом, експертом; д) при проведенні оперативно-розшукової діяльності (зокрема, використання багатофункціональних систем оперативної реєстрації – для реєстрації переговорів у цілодобовому автоматичному режимі роботи; комплексу для оперативної передачі фото і відеоінформації; оперативного інформаційного терміналу – для оперативного доступу до баз даних правоохоронних органів); е) при проведенні окремих слідчих дій (допиту, огляду, пред’явлення для впізнання, очної ставки, проведення експертизи тощо). 8. Визначено, що під проведенням слідчих дій за допомогою відеозв’язку розуміється встановлення двостороннього відео, аудіозв’язку між двома пунктами, відстань між якими не має значення, у режимі “реального” часу (без урахування часових поясів), в одному з яких перебувають особи, які проводять та беруть участь у проведенні слідчої дії, в іншому – особи, з якими проводять слідчу дію, представники компетентного органу. 9. Обґрунтовано, що впровадження ТКТ дозволить підвищити ефективність використання криміналістичних обліків у розслідуванні злочинів шляхом збільшення обсягів масивів баз даних, їх своєчасного відновлення й обміну, а також оперативності запитів, передачі й отримання інформації. 10. Процесуальна фіксація слідчих дій з використанням ТКТ відбувається за вимогами КПК України з обов’язковою участю спеціаліста-оператора, який забезпечує встановлення обладнання, налаштування каналів та обслуговування технологій безпосередньо під час виконання слідчої дії. 11. Отримання доказів за допомогою використання ТКТ вбачається якісною альтернативою звичайному способу отримання доказів через проведення допитів, очних ставок, оскільки слідчий (суд) безпосередньо може спостерігати поведінку особи, яку допитують, її емоції, реакції організму, що не піддаються вольовому контролю людини або є підсвідомими, а також існує можливість застосування всіх тактичних прийомів проведення слідчої дії. |