Анотація до роботи:

Кропивка Ю.Г. Використання генетичного потенціалу голштинської породи для підвищення продуктивності тварин західного внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – Львів, 2004.

У дисертації викладено результати досліджень щодо ефективності використання генетичного потенціалу голштинської породи для підвищення продуктивних якостей популяції тварин західного внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи. Вивчено особливості росту і розвитку телиць, формування типу тілобудови, ступінь прояву молочної продуктивності і лактаційну діяльність корів української чорно-рябої молочної породи з різною часткою спадковості голштинської породи. З’ясовано найбільш бажані генотипи тварин з урахуванням частки спадковості голштинської породи, яких доцільно розводити, щоб забезпечити добрий прояв норми реакції генотипу і одержувати високий рівень молочної продуктивності корів. Доказано, що рівень молочної продуктивності корів значною мірою обумовлений їх інтенсивністю росту в молодому віці.

Доведено доцільність використання при доборі як генетичного маркеру молочної продуктивності корів високої частоти алеля TfD трансферинового локусу (0,621-0,726) і високого (7,8-8,5 %) вмісту загального білка в сироватці крові корів. Досліджено можливість використання в технології селекційного процесу з молочною худобою як біологічних тестів активності ферментів окремих ланок гліколізу.

1. У селекційному процесі зі стадами тварин західного внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи при використанні генетичного потенціалу голштинської породи для підвищення продуктивних його якостей доцільно використовувати комплекс селекційних і генетико-біохімічних методів, що значно пришвидшить процес його консолідації.

2. Доведено, що при використанні в стадах західного внутріпородного типу голштинських бугаїв не доцільно проводити повне поглинання спадковості місцевої чорно-рябої худоби, а враховувати при цьому такі ознаки, як особливості росту, тип тілобудови, рівень молочної продуктивності, жирномолочність, лактаційну діяльність корів і ступінь реалізації в стадах генетичного потенціалу голштинських бугаїв.

3. З’ясовано, що для одержання бажаного типу тварин з високим рівнем молочної продуктивності найбільш доцільно розводити тварин з такими кінцевими генотипами: 1/4 ЧР х 3/4 Г; 3/8 ЧР х 5/8 Г і 7/16 ЧР х 9/16 Г, або у яких частка спадковості голштинської породи складає 75,0, 62,5 і 56,2 %.

4. Найвищою інтенсивністю росту відзначалися телиці української чорно-рябої молочної породи з 1/2; 3/4 і 5/8 частками спадковості голштинської породи й досягали у віці 18 місяців живої маси 400,7-413,3 кг, при середньодобових приростах за період вирощування з 6 до 18 місяців 679,5-719,5 г та відносному прирості 87,8-91,2 %. Жива маса корів названих генотипів після третього отелення була на рівні 577,2-599,0 кг.

5. Корови української чорно-рябої молочної породи з 3/4 і 5/8 частками спадковості голштинської породи, порівняно з іншими групами корів, мали більшу висоту в холці (131,40 і 131,17 см), глибину грудей (70,33 і 70,76 см) і косу довжину тулуба (157,71 і 156,03 см), що вказує на прояв типу тілобудови, який характерний для тварин молочного напрямку продуктивності. Величина реберного кута в них була найбільшою і складала 137,5є і 138,1є.

6. При використанні голштинських бугаїв у стаді місцевої чорно-рябої худоби західного регіону, найвищий рівень надою молока і кількості молочного жиру за третю лактацію був у корів з 3/4, 5/8 і 9/16 частками спадковості голштинської породи. Надій молока складав 5402,3, 6022,3 і 5660,4 кг, вміст жиру – 3,85, 3,90 і 3,96 %, кількість молочного жиру – 207,9, 234,9 і 224,5 кг, а коефіцієнт молочності – 9,18, 10,05 і 9,63 кг. В середньому по вказаних групах корів надій молока становив 5700,2 кг, вміст жиру в молоці 3,91 %, кількість молочного жиру 223,1 кг, а коефіцієнт молочності 9,62 кг. Подальше використання голштинських бугаїв на маточному поголів’ї таких генотипів в умовах господарства привело до зниження надою молока і кількості молочного жиру, зростання тривалості лактації і сервіс-періоду, особливо за першу лактацію.

7. Встановлено пряму залежність між живою масою телиць української чорно-рябої молочної породи з різною часткою спадковості голштинської породи у віці 12 і 18 місяців та рівнем їх майбутньої молочної продуктивності. Тому, жива маса телиць у віці 12 і 18 місяців, повинна бути критерієм, який необхідно враховувати при доборі, а також при оцінці бугаїв-плідників за якістю нащадків.

8. У групах корів з 3/4 і 5/8 частками спадковості голштинської породи виявлено високу частоту алелів локусів досліджуваних поліморфних білкових систем крові. Найвищою була частота алеля TfD трансферинового локусу, яка становила 0,726 і 0,719, алеля АmС амілазного локусу – 0,548 і 0,578 та алеля СрВ церулоплазмінового локусу – 0,500 і 0,531, що вказує на доцільність їх використання як генетичних маркерів при доборі. У цих групах корів найбільша кількість тварин мала тип трансферину АD і DD, тип амілази ВС і церулоплазміну АВ.

9. У корів чорно-рябої худоби із зростанням частки спадковості голштинської породи підвищується кількість загального білка сироватки крові (7,85-8,42 %) і знижується його мінливості (7,85-9,53 %). Встановлено у крові також високу активність ферментів фосфоглюкомутази, глюкозофосфатізомерази, фруктозо-1,6-дифосфатази (8,63; 10,00 і 7,47 ммоль/л) і низьку активність ферментів глюкозо-6-дифосфатази та альдолази (1,88 і 1,58 ммоль/л).

10. Встановлено позитивний середній кореляційний зв’язок між кількістю загального білка, активністю глюкозофосфатізомерази, фруктозо-1,6-дифосфатази крові корів і надоєм молока за лактацію; кількістю загального білка, активністю альдолази та середнім вмістом жиру в молоці за лактацію. Виявлена залежність свідчить про можливість використання цих показників, як біологічних тестів у селекційному процесі з чорно-рябою худобою.

11. Високим ступенем реалізації генетичного потенціалу в стадах західного внутріпородного типу відзначалися бугаї голштинської породи з незначною часткою спадковості (1/4 або 25 %) німецької чорно-рябої породи.

Публікації автора:

1. Особливості проявлення молочної продуктивності в корів української чорно-рябої молочної породи з різною часткою спадковості за голштинами / Б.А. Павлів, З.Є. Щербатий, Ю.Г. Кропивка // Науковий Вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 1998. – Вип. 1. – С. 91-95. (Дисертант зібрав матеріал, біометрично опрацював його та зробив висновки).

2. Особливості росту і проявлення молочної продуктивності в корів-дочок голштинських бугаїв з різною часткою спадковості німецької чорно-рябої породи / З.Є. Щербатий, Б.А. Павлів, Ю.Г. Кропивка, М.Д. Борис // Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продукції тваринництва: Зб. наук. праць. – Вінниця, 2000. – С. 116-119. (Дисертант визначив основні показники росту тварин, провів біометричну їх обробку та зробив аналіз одержаних даних).

3. Формування типу тілобудови корів української чорно-рябої молочної породи при використанні голштинських бугаїв / З.Є. Щербатий, Б.А. Павлів, Ю.Г. Кропивка, А.Й. Жмур // Зб. наук. праць Харківської державної зооветеринарної академії. – Харків, 2002. – С. 200-205. (Дисертант зібрав матеріал, узагальнив одержані дані та зробив висновки).

4. Зоотехнічна та економічна оцінка порід худоби для виробництва молока і яловичини в західному регіоні України / Р.Й. Кравців, І.В. Мамчак, В.Г. Кіт, Ю.Г. Кропивка // Сільський господар. – 2002. – № 5-6. – С. 1-8. (Дисертант зібрав дані літератури, узагальнив результати досліджень та сформулював висновки).

5. Щербатий З.Є., Павлів Б.А., Кропивка Ю.Г. Особливості росту телиць української чорно-рябої молочної породи з різною часткою спадковості за голштинами // Науковий Вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2002. – Т. 5. – № 1. – С. 153-155. (Дисертант провів лабораторні дослідження, біометричну обробку цифрового матеріалу та проаналізував одержані дані).

6. Реалізація генетичного потенціалу бугаїв німецької чорно-рябої породи з різною часткою спадковості за голштинами / З.Є. Щербатий, Б.А. Павлів, Ю.Г. Кропивка, Л.І. Музика, А.Й. Жмур // Науковий Вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – 2003. – Т.5. – Ч. 4. – С. 187-192. (Дисертант провів лабораторні дослідження, проаналізував одержані дані та сформулював висновки).

7. Взаємозв’язок кількості білка, активності ферментів початкових ланок гліколізу з молочною продуктивністю корів української чорно-рябої молочної породи / Ю.Г. Кропивка, З.Є. Щербатий, Б.А. Павлів, Р.П. Параняк // Сільський господар. – 2004. – № 1-2. – С. 21-23. (Дисертант зібрав дані літератури, провів біометричну обробку цифрового матеріалу та зробив висновки).

8. Деклараційний патент 53315 А Україна, МПК 7 А01К67/02. Спосіб прогнозування молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи: Деклараційний патент 53315 А Україна, МПК 7 А01К67/02 / З.Є. Щербатий, Б.А.Павлів, Ю.Г. Кропивка. – № 2002043411; Заявлено 24.04.2002; Опубл. 15.01.2003, Бюл. № 9. (Дисертант брав участь у виконанні експериментальних досліджень, узагальнив їх результати та розробив рекомендації).

9. Зареєстровано заявку № 2004031527 від 02.03.2004. на винахід (корисну модель) “Спосіб оцінки бугаїв-плідників молочних порід за якістю нащадків”. Позитивне рішення на видачу патенту прийнято 08.09.2004. (Дисертант узагальнив результати дослідження, описав їх та розробив рекомендації).

10. Використання бугаїв голштинської породи в стадах української чорно-рябої молочної породи. Інформаційний листок. – № 99. – Павлів Б.А., Щербатий З.Є., Кропивка Ю.Г., Паньків І.Я. (Дисертант обґрунтував одержані дані досліджень та зробив висновки).

11. Павлів Б.А., Щербатий З.Є., Кропивка Ю.Г. Використання молекулярно-генетичних маркерів при консолідації західного внутріпородного типу чорно-рябої худоби // Тези доп. ІІІ міжнар. конф. “Молекулярно-генетичні маркери тварин”. – К., 1999. – С. 60-61. (Дисертант виконав лабораторні дослідження та біометрично опрацював їх результати).