У дисертації здійснено різнобічне теоретичне узагальнення багатьох наукових і практичних проблем, що стосуються змісту виконання виправних і громадських робіт як альтернативних позбавленню волі видів покарань з урахуванням вітчизняного й зарубіжного досвідів їх призначення й виконання, а також порядку законодавчого регулювання цього кримінально-правового інституту в цілому. За результатами проведеного дослідження були сформульовані деякі основні висновки і пропозиції. Зокрема, це стосується: - змістовних аспектів категорії “альтернатива позбавленню волі”; - окреслення історичних і соціально-економічних аспектів практики застосування альтернативних видів покарань; - виявлення сутності та призначення праці засудженого під час виконання альтернативних видів покарань; - проведення аналізу зарубіжного законодавства і практики застосування альтернативних видів покарань, що дозволило виявити низку принципових моментів, які полягають у тому, що: 1) сутність і цілі громадських (обов’язкових) робіт у різних країнах є схожими; 2) вони віднесені до порівняно з багатьма іншими видами покарань; 3) вони пов’язані з виконанням суспільно корисних видів робіт на безоплатній основі на користь суспільства, громади тощо; 4) їх застосування значно полегшує процес ресоціалізації (там, де він потрібен); 5) за зарубіжним законодавством обов’язково потрібна згода засудженого на застосування до нього альтернативних видів покарань, пов’язаних з використанням праці; 6) орієнтація цього покарання на інтеграцію засудженого із суспільством передбачає безпосередню активну участь у їх виконанні місцевих органів самоврядування, територіальних громад тощо; 7) застосування такої альтернативи сприяє реальному втіленню на практиці принципу гуманізму кримінально-виконавчої системи; - констатації того факту, що на сьогоднішній день законодавцем стосовно виправних робіт зроблено все, щоб привести обсяг кари у відповідність із тим місцем, яке вони посідають у шкалі покарань; - наведення формулювання виправних робіт та аналізу їх змісту й новел стосовно цього виду покарання; - визначення критеріїв віднесення конкретних видів робіт до таких, що мають природу громадських; - окреслення основних завдань, функцій і повноважень кримінально-виконавчої інспекції під час виконання виправних і громадських робіт; - запропонування внесення змін та доповнень до п.5.3 розд. ІІ Інструкції про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб засуджених до таких покарань і до ч.1 ст.37 Кримінально-виконавчого кодексу України; - запропонування внесення змін та доповнень до п.5.9 розд. ІІІ Інструкції про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб засуджених до таких покарань і до ч.6 ст.41 Кримінально-виконавчого кодексу України; - необхідності подальшого наукового осмислення й аналізу існуючої практики застосування й виконання покарань у виді виправних і громадських робіт. |