Узагальнення результатів дослідження дає підстави для наступних висновків і окреслення подальшого вивчення означеної проблеми. 1. Процес державотворення в Україні зумовив зміни в системі освіти на засадах гуманізації, модернізації, оновлення її змісту шляхом забезпечення цілісності й єдності реалізації виховних і освітніх завдань. Аналіз джерельної бази уможливив підтвердження висновку: виховання в освітніх закладах детерміноване потребами життя в краї. Вимоги до виховання, його цілепокладання й змісту визначались конкретно-історичними умовами та запитами соціуму. Доведено, що використання кращих виховних традицій українського букварства (А.Волошина, Б.Грінченка, О.Духновича, Т.Лубенця, О.Маркуша, С.Русової та ін.) слід розглядати як доцільний і ефективний засіб формування сучасного виховного ідеалу підростаючого покоління. 2. Виховну спрямованість змісту текстів букварів для українських шкіл Закарпаття з другої половини ХІХ ст. до часу здобуття Україною незалежності в 1991 р. розглянуто за чотирма періодами, кожному притаманні певні особливості реалізації основних напрямів виховання в народних школах. І. Період перебування закарпатоукраїнських земель під владою Австро-Угорщини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.), коли виховна спрямованість абеток визначалася усталеною тогочасною системою принципів: єдності загальнолюдського та національного; гуманізації; гармонійного поєднання родинного та суспільного факторів формування особистості; природовідповідності та ін. Їх зреалізовано у найважливіших напрямах виховання: патріотичному, релігійно-моральному, трудовому та фізичному. ІІ. Чехословацький період (1919-1938рр.), упродовж якого констатуємо очевидне пожвавлення шкільної освіти, а відтак і букварства; усталення виховного ідеалу – громадянина з розвинутими християнськими морально-етичними чеснотами, патріотизмом, почуттям відповідального й дбайливого господаря, що втілено в змісті текстів букварів, доборі усної народної творчості для них. ІІІ. Радянський період (1944-1990рр.), коли на змісті букварів позначилися виховні ідеї радянської системи щодо пріоритетів комуністичних ідеалів, поваги до вождів партії, інтернаціоналізму та ін. IV. Період після проголошення незалежності України (з 1991р. по сьогоднішній день), коли зміст букварів відзначається неподільністю в реалізації навчальної та розвивальної мети, широким спектром виховних цілей, спрямованих на забезпечення умов для формування високоморальної особистості, громадянина незалежної держави, зі збереженими пріоритетами національного виховання. 3. На підставі зіставного аналізу змісту українських букварів виявлено відсутність принципових розходжень у визначенні виховних пріоритетів. Доведено, що педагогічній думці Закарпаття другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст. властива неподільна духовна єдність з прогресивною педагогікою європейських країн означеного періоду, яка ґрунтувалась на засадах християнської моралі. Поширені в сучасних українських школах Закарпаття букварі свідчать про необхідність інтегрування їх змісту із творами, які спрямовані, передусім, на формування громадянськості – інтегративної особистісної риси з опертям на загальнолюдські цінності та національний компонент. 4. Означено системотворчі функції букварів у формуванні виховного ідеалу, які актуалізують низку вимог до добору текстів як носіїв науково-достовірних уявлень про історію України – Батьківщини кожного першокласника. Узагальнено завдання, які розв’язують сучасні букварі: формують, поглиблюють, конкретизують уявлення про державу Україну, її символи й обереги; вчать дітей оцінкової діяльності на матеріалах прочитаного; стимулюють логічне мислення, добір адекватних способів дій в різних життєвих ситуаціях; активізують участь у заходах, які пропагують і обстоюють громадянські, загальнолюдські та національні цінності, сприяють їх духовному осмисленню кожним вихованцем. 5. Підвищення ефективності виховання шестирічних першокласників засобами текстів букваря забезпечують такі умови: цілепокладання пріоритетів на формування в учнів основ громадянських, моральних та національних цінностей; наповнення відповідним змістом текстових та позатекстових компонентів підручників в позаурочній роботі; урахування вікових, індивідуальних особливостей шестирічок; особистісно-орієнтований підхід до дітей в процесі взаємодії на уроках та поза ними; впровадження педагогічно доцільних методів спільної роботи та навчання першокласників в об’єднаннях дітей з дорослими в позаурочний час; моделювання навчальних ситуацій з пропедевтичною метою задля активізації пізнавальної діяльності учнів; готовність вчителів до забезпечення належних педагогічних умов, що оптимізують процеси всебічного виховання шестирічних першокласників. Проведене дослідження не претендує на повне розкриття проблеми і є спробою обґрунтування психолого-педагогічних умов виховання першокласників у процесі вивчення рідної мови. Перспективними напрямами подальшого дослідження вважаємо визначення особливостей виховання в процесі вивчення інших навчальних дисциплін у початкових класах: створення інтегративних курсів, здійснення міжпредметних зв’язків, вироблення єдиних підходів реалізації різних напрямів всебічного виховання особистості у контексті кращих здобутків вітчизняної педагогіки. | 