Анотація до роботи:

Бернадська Л. В. Виховання толерантності в учнів 5-7 класів шкіл-інтернатів у позаурочній діяльності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена проблемі виховання толерантності в учнів 5-7 класів шкіл-інтернатів.

У роботі визначені теоретичні засади та практичний стан проблеми виховання толерантності; уточнено сутність і структуру виховання толерантності як особистісного утворення; визначено специфіку виховання толерантності в учнів 5-7 класів шкіл-інтернатів; критерії оцінювання і показники сформованості толерантності; розроблено й експериментально перевірено структурно-функціональну модель виховання толерантності в учнів 5-7 класів шкіл-інтернатів у позаурочній діяльності. Визначено та експериментально перевірено педагогічні умови, які сприяють підвищенню ефективності виховання толерантності в учнів 5-7 класів шкіл-інтернатів у позаурочній діяльності, до яких відносимо: оптимізацію форм і методів виховання толерантності; організацію спільної діяльності учнів, яка сприяє розвитку толерантних емоцій, формуванню досвіду толерантної поведінки; побудову взаємин педагогів з учнями на основі педагогічної підтримки; організаційно-методичну підготовку педагогів шкіл-інтернатів з питань виховання толерантності.

1. Теоретичний аналіз філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури з проблеми дослідження дав змогу уточнити сутність та структурні компоненти толерантності як особистісного утворення.

Толерантність – складне інтегративне особистісно-моральне утворення, що характеризується здатністю людини з повагою ставитися до інтересів, думок, поглядів, звичок, вірувань інших людей, прагненням зрозуміти та досягнути взаємної злагоди без застосування тиску, насилля. Вона виявляється у ціннісному ставленні до інших людей, оточуючого середовища, самого себе, тобто охоплює весь спектр соціальних відносин, у якому реалізується особистість. Толерантність визначається сформованими в особистості установками, звичками, світоглядом; підлягає цілеспрямованому вихованню й самовихованню. Структура толерантності включає когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінково-діяльнісний компоненти.

2. Дослідження специфіки виховання толерантності в учнів 5-7 класів шкіл-інтернатів показало, що значну роль у цьому процесі відіграють чинники, які безпосередньо впливають на даний процес: специфічні особливості загальноосвітніх шкіл-інтернатів (закритий, напівзакритий тип), у якому сфера спілкування й діяльності вихованців значно обмежена; надмірна заорганізованість життєдіяльності; у більшості шкіл-інтернатів превалює авторитарна педагогіка, формалізм у виховній роботі, проявами якого є педагогіка заходів, відсутність індивідуального підходу до учня, надмірна опіка вихованців; специфіка організації позаурочної діяльності; особливості контингенту учнів; особливості молодшого підліткового віку, що значно ускладнює вирішення визначеної проблеми.

Констатувальний етап дослідження засвідчив, що більшість педагогів шкіл-інтернатів не володіє достатніми знаннями з питань виховання толерантності, робота у цьому напрямі має переважно формальний, епізодичний характер, її проведення не завжди передбачає досягнення конкретної мети; значна кількість педагогічних працівників недостатньо обізнана з методикою організації позаурочної роботи з виховання толерантності в учнів 5-7 класів шкіл-інтернатів.

Це виявляється у невмінні певної частини педагогів організувати систематичну, цілеспрямовану роботу з виховання толерантності; можливості позаурочної діяльності використовуються недостатньо.

3. Визначено, що основними критеріями сформованості толерантності в учнів 5-7 класів шкіл-інтернатів є: сформованість знань про толерантність; значущість нового типу міжсуб’єктної взаємодії; толерантна поведінка, що дало змогу визначити рівні сформованості толерантності (рефлексивний, достатній, початковий, конфліктний). Кожен із названих рівнів сформованості толерантності характеризувався певними показниками.

4. У процесі формувального етапу експерименту встановлено, що ефективними педагогічними умовами виховання толерантності в учнів 5-7 класів шкіл-інтернатів є:

оптимізація форм і методів виховання толерантності;

організація спільної діяльності учнів, яка сприяє розвитку толерантних емоцій, формуванню досвіду толерантної поведінки;

побудова взаємин педагогів з учнями на основі педагогічної підтримки;

організаційно-методична підготовка педагогів шкіл-інтернатів з питань виховання толерантності.

Визначення педагогічних умов дало змогу виокремити провідні складові організації позаурочної діяльності з виховання толерантності в учнів 5-7 класів шкіл-інтернатів: пріоритетність відносин довіри, взаєморозуміння, співробітництва між педагогами і вихованцями; систематичне залучення учнів до спільної діяльності; активізація діючого самоврядування, створення системи постійних та тимчасових доручень для всіх школярів; групова робота вихованців, що дозволило створити умови, необхідні для самореалізації особистості, вироблення вмінь групової взаємодії, співпраці, самостійної орієнтації в тій чи іншій ситуації, що сприяло розвитку толерантних емоцій особистості, формуванню досвіду толерантної поведінки.

Позитивні результати експерименту підтвердилися кількісним та якісним аналізом проведеної роботи. Дотримання запропонованих педагогічних умов і реалізація структурно-функціональної моделі виховання толерантності в учнів 5-7 класів шкіл-інтернатів у позаурочній діяльності сприяли якісним і кількісним змінам сформованості толерантності в учнів експериментальних груп. Так, порівняно з початком дослідно-експериментальної роботи значно підвищився відсоток школярів, які виявили рефлексивний рівень сформованості толерантності (з 11,4 % на початку проведення експерименту до 21,4 % після його завершення), значно підвищився відсоток вихованців, які виявили достатній рівень сформованості толерантності (з 24,9 % на початку дослідно-експериментальної роботи до 49,2 % після її проведення).

Після проведення дослідно-експериментальної роботи значно знизився відсоток школярів, які виявили початковий рівень сформованості толерантності ( з 34,3% на початку проведення експерименту до 17,9% після його завершення) і конфліктний рівень сформованості толерантності (з 29,4% на початку дослідно-експериментальної роботи до 11,5% після її завершення). Узагальнення і порівняння відповідних емпіричних даних, отриманих на початку дослідно-експериментальної роботи та після її проведення, свідчить про її ефективність, яка підтвердила правильність і продуктивність висунутої гіпотези.

5. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми. Подальшого вивчення і розвитку потребують питання виховання толерантності в учнів шкіл-інтернатів інших вікових груп (молодші школярі, старшокласники); здійснення спеціальної підготовки вихователів шкіл-інтернатів, підвищення ефективності післядипломної освіти педагогічних кадрів з цієї проблеми.

Публікації автора:

Методичні рекомендації:

1. Бернадська Л. В. Виховання толерантності в учнів 5-7 класів шкіл-інтернатів у позаурочній діяльності: методичні рекомендації / Бернадська Л. В. – К.: Інститут проблем виховання АПН України, 2007. – 104 с.

Статті у наукових фахових виданнях:

2. Бернадська Л. В. Виховання толерантності в учнів 5-7 класів шкіл-інтернатів : сутність, структура, специфіка / Бернадська Л. В. // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. пр. / Ін-т проблем виховання АПН України. – К., 2005. – Вип. 8. – кн. 1. – С. 336 – 340.

3. Бернадська Л. В. Теоретичні аспекти виховання толерантності /

Бернадська Л. В. // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : зб. наук. пр.; [за заг. ред. М. Б. Євтуха, уклад. О. М. Михайличенко].– К.: Вид. центр КНЛУ, 2005. – Вип. № 29. – С. 97 – 99.

4. Бернадська Л. В. Соціально-педагогічні та психологічні передумови виховання толерантності в учнів 5-7 класів шкіл-інтернатів / Бернадська Л. В . // Соціалізація особистості. Педагогічні науки: зб. наук. пр. ; [за заг. ред.
   А. Й. Капської]. – К.: НПУ ім. М. Драгоманова, 2006. – Том ХХVІ. – С. 228 – 237.

5. Бернадська Л. В. Педагогічні умови виховання толерантності в учнів 5-7 класів шкіл-інтернатів для дітей-сиріт у позаурочній діяльності / Бернадська Л. В. // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. пр. / Ін-т проблем виховання АПН України, – К., 2006. – Вип. 9. – кн. 2. – С. 190 – 195.

6. Бернадська Л. В. Проблема виховання толерантності у молодого покоління в педагогіці / Бернадська Л. В. // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: зб. наук. пр.; [за заг. ред. М. Б. Євтуха, уклад. О. М. Михайличенко]. – К.: КНЛУ – НМАУ, 2006. – Вип. № 31. – С. 15 – 18.

7. Бернадська Л. В. Стан сформованості толерантності в учнів 5-7 класів загальноосвітніх шкіл-інтернатів / Бернадська Л. В. // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : зб. наук. пр. ; [за заг. ред. М. Б. Євтуха, уклад. О. М. Михайличенко].– К.: КНЛУ-НМАУ, 2007. – Випуск № 33. – С. 32 – 34.

8. Бернадська Л. В. Методи і форми виховання толерантності в учнів
   5-7 класів шкіл-інтернатів у позаурочній діяльності / Бернадська Л В. // Соціалізація особистості. Педагогічні науки : зб. наук. пр. ; [за заг. ред. А. Й. Капської]. – К.: НПУ ім. М. Драгоманова, 2007. – Том ХХVIII. – С. 206 – 216.

9. Бернадська Л. В. Виховання толерантності в учнів 5-7 класів шкіл-інтернатів / Бернадська Л. В. // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. пр. / Ін-т проблем виховання АПН України. – К., 2007. – Вип. 10. – кн. 1. – С. 514 – 521.

Інші публікації:

10. Бернадська Л. В. До питання виховання толерантності / Бернадська Л. В. // Теоретико-методичні проблеми виховання учнів загальноосвітніх шкіл: зб. наук. пр. / Ін-т проблем виховання АПН України. – К., 2004. – кн. 2. – C. 36 – 43.

11. Бернадська Л. В. Теоретичний аспект виховання толерантності: проблема виховання толерантності в психологічній науці / Бернадська Л. В. // Теоретико-методичні проблеми виховання учнів загальноосвітніх шкіл: зб. наук. пр. / Ін-т проблем виховання АПН України. – К., 2005. – кн. 4. – С. 28 – 36.