Анотація до роботи:

Шабетя В.В. Вихідний матеріал Allium cepa L. для селекційних програм Східної частини Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. -Інститут рослинництва им. В.Я.Юр’єва УААН, Харків, 2004.

В роботі детально вивчено основні господарсько-цінні ознаки генофонду цибулі (Allium cepa L.) в Східній частині Лісостепу України.

Встановлено наявність широкої внутрішньовидової і сортової мінливості ознаки “насіннєва продуктивність”, яка дає можливість спрямованої селекції за цією ознакою. Доведено перспективи спеціалізованої селекції на вирощування зеленої цибулі в однорічній культурі з насіння. Встановлено принципову можливість селекції солодких і напівгострих сортів цибулі з підвищеною лежкістю за рахунок спрямованого добору за фракційним складом вуглеводів.

Визначено кореляційні зв’язки кількісних і господарсько-цінних ознак.

Завдяки використанню виділених вихідних форм створено два нових сорти цибулі Амфора і Білянка, які за продуктивністю і біохімічними показниками перевищують стандарт. Сорт Амфора внесено до Державного реєстру сортів рослин України на 2004 р., Білянка проходить державне сортовипробування.

В дисертації наведено теоретичне обгрунтування і нове рішення важливого наукового завдання щодо підвищення ефективності створення вихідного матеріалу для селекції цибулі шляхом встановлення закономірностей внутрішньовидової і сортової мінливостей, а також кореляційних зв’язків між основними господарсько-цінними ознаками. За рахунок цього виділено джерела цінних ознак і створено нові сорти. Вирішення цих питань має важливе значення для селекції цибулі і в цілому для сільськогосподарського виробництва України.

1. Всебічна оцінка господарсько–цінних ознак генофонду цибулі (Allium cepa L.) дозволила виділити вихідний матеріал і рекомендувати його для використання в різних напрямах регіональних селекційних програм.

2. Стабільність прояву ознаки “продуктивність” сортів цибулі за роками є індивідуальною властивістю, що не залежить від її рівня. Добір вихідного матеріалу в зоні Східного Лісостепу України за цією ознакою необхідно проводити з урахуванням екологічної реакції сортів генотип-середовище.

3. За стабільністю відтворення високого врожаю, для селекційних програм в якості джерел виділено сорти Каба дніпропетровська (24,3 т/га) Веселка (25,6 т/га), Амфора (2,3 т/га), Білянка (28,2 т/га), Robot (32,5 т/га), Варшавська (22,2 т/га)та гібриди Hyper F₁ (23,6 т/га) і Hytton F₁ (25,1 т/га).

4. Встановлено нявність широкої внутрішньовидової і сортової мінливості насіннєвої продуктивності, яка відкриває можливість направленої селекції за цією ознакою.

5. Виявлено різну реакцію генотипів на спосіб запилення в конкретних умовах зони. Виділено групи сортів з різною реакцією на зав’язування насіння при груповій та індивідуальній (інцухт) ізоляції для використання в лінійній селекції. За комплексною оцінкою кращим був сорт Веселка.

6. За 9^-ти бальною системою груповано такі біохімічні показники цибулин як: суха речовина, розчинна суха речовина, моноцукор, цукроза, аскорбінова кислота та нітрати.

7. Визначено високу позитивну кореляцію між вмістом сухої речовини і колькістю здорових цибулин при зберіганні маточників. Серед зразків з однаковим рівнем вмісту сухої речовини для селекції на лежкість найбільшу цінність представляють форми з відношенням цукроза/моноцукри понад 2,2. Джерелами високої лежкості можуть бути сорти Маяк (2,7) і Стимул (3,3). Існує реальна можливість селекції солодких і напівгострих сортів цибулі з підвищеною лежкістю за рахунок спрямованого добору за фракційним складом вуглеводів.

8. Виявлено фракційні відмінності в насінні за лабораторною схожістю, відмічено фізіологічне його дозарювання у представників сортотипу Союз. Доведено, що вологопоглинаюча здатність свідчить про виповненість насіння, його якість і перспективність оцінки зразків за цим показником.

9. Визначено кореляційні зв’язки між масою, лінійними параметрами насіння та об’ємом поглиненої води (0,73-0,77); між масою сім’ядольного листка,

14

первинного кореня і масою насіннєвої оболонки (0,45-0,47), що дозволяє добирати матеріал для селекційних цілей на ранніх етапах онтогенезу.

10. В екологічному випробуванні одержано дані про специфічну реакцію сортів цибулі на густоту стояння. Встановлено, що основний приріст листкової маси проходить з 30-го по 60-й день після масових сходів. Виявлено генотипи з різною динамікою формування листкового апарату. Виділено перспективні форми для селекції цибулі на зелене перо з насіння в однорічній культурі.

11. Оцінка і використання виділених вихідних форм сприяли створенню двох нових сортів Allium cepa L. - Амфора і Білянка, які за продуктивністю і біохімічними показниками перевищують стандартний сорт Золотиста. Сорт Амфора внесено до Державного реєстру сортів рослин України на 2004 р., перспективний сорт Білянка знаходиться в державному сортовипробуванні.

Публікації автора:

1. Шабетя В. В. Генотипова та екологічна мінливість продуктивності цибулі ріпчастої у східному Лісостепу України // Селекція і насінництво. – Харків, 2000. - № 83. – С. 40 – 45.

2. Шабетя В. В. Оценка семенного материала лука репчатого // Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2001. – № 45. - С. 24 – 29.

15

3. Шабетя В. В. Результати оцінки колекційних зразків цибулі ріпчастої при використанні на зелене перо // Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2002. – № 47. - С. 175 – 177.

4. Шабетя В. В., Шабетя О.М. Оцінка за основними ознаками колекційних зразків цибулі ріпчастої // Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2003. – № 48. - С. 91 – 94. (Особистий внесок здобувача складає 80%. Безпосередньо ним проведено оцінку колекційних зразків цибулі ріпчастої, добір джерел господарсько-цінних ознак).

5. Шабетя В. В., Шабетя О.Н. Оценка семенной продуктивности и способов изоляции семенников лука репчатого // Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2004. – № 49. - С. 15 – 19. (Особистий внесок складає 90%. Безпосередньо здобувачем проведено оцінку колекційних зразків цибулі ріпчастої за насіннєвою продуктивністю, добір джерел при різних способах ізолювання).

6. Тымчук В.М., Беленькая О.Н., Буряковский Д.Л., Шабетя В.В. Селекция лука репчатого на иммунитет к пероноспорозу // Тр.научно-практической конф. “Защита овоще-бахчевых культур и картофеля от вредителей и болезней”. – Тирасполь: Приднестровский НИИ сельского хозяйства, 1996. – С. 102 – 103. (Частка здобувача у проведенні досліджень для написання складає 50%. Беспосередньо пошукачем проведено: оцінку зразків західного та південного підвидів і визначено імунність зразків, кореляційний аналіз).

7. Тымчук В.М., Беленькая О.Н., Буряковский Д.Л., Шабетя В.В. Методы повышения полевой устойчивости лука репчатого к пероноспорозу // Тр.научно-практической конф. “Защита овоще-бахчевых культур и картофеля от вредителей и болезней”. – Тирасполь: Приднестровский НИИ сельского хозяйства, 1996. – С. 103 – 104. (Частка здобувача у проведенні досліджень для написання складає 40%. Безпосередньо пошукачем проведено морфологічну оцінку).

8. Шабетя В.В., Тымчук В.М. Изучение параметров семян лука репчатого // Тези доповідей Міжнародної наукової конференції “Селекція овочевих і баштанних культур на гетерозис”. – Харків: ІОБ УААН, 1996. – С. 93-94. (Частка здобувача у проведенні досліджень для написання складає 90%. Безпосередньо пошукачем проведено вивчення та аналіз параметрів насіння)

9. Коцарева Н.В., Тымчук В.М., Шабетя В.В., Буряковский Д.Л. Изучение параметров семенников лука репчатого // Тезисы докладов 1-й Международной научно-производственной конференции “Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения”. – Белгород: Белгородская государственная сельскохозяйственная академия, 1997. – С. 49-50. (Частка здобувача у проведенні досліджень для написання складає 80%. Безпосередньо пошукачем проведено вивчення та аналіз параметрів насінників).

10. Коцарева Н.В., Тымчук В.М., Буряковский Д.Л., Шабетя В.В. Повышение эффективности севочной культуры лука // Тезисы докладов 1-й Международной научно-производственной конференции “Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения”. –

16

Белгород: Белгородская государственная сельскохозяйственная академия, 1997. – С. 51-52. (Частка здобувача у проведенні досліджень для написання складає 70%. Безпосередньо пошукачем проведено польові досліди, по зберіганню, морфологічні спостереження і аналіз результатів).

11. Шабетя В.В., Тымчук В.М. Динамика формирования листового аппарата лука репчатого при создании линейного материала // Международный симпозиум “Гетерозис сельскохозяйственных растений”. – М.: ВНИИССОК, 1997. – С.173-174. (Частка здобувача у проведенні досліджень для написання складає 80%. Безпосередньо пошукачем проведено польові досліди і аналіз наростання листової маси).

12. Шабетя В.В., Тымчук В.М. Селекция стерильных форм лука репчатого // Тези доповідей наукової конференції, присвяченої 50-річчю інституту. – Харків: ІОБ УААН, 1997. – С.74. (Частка здобувача у проведенні досліджень для написання складає 70%. Беспосередньо пошукачем проведено підбір стерилянтів, визначення відсотку стерильності рослин і математичну обробку даних).

13. Шабетя В.В. Выделение источников продуктивности у лука репчатого // Тезисы докладов Международной научно-практической конференции “Сохранение и использование генофонда в селекции овощных и плодово-ягодных культур на юге России”. – Крымск:Крымская опытно-селекционная станция, 2000. – С.83-85.

14. Сорт цибулі городньої (Allium cepa L.) Амфора: А.с. № 04154 Міністерство аграрної політики України “Державна служба з охорони прав на сорти рослин.” / В.В. Шабетя (60%), В.М. Тимчук (20%), О.М. Шабетя (20%) Заявка № 01041002.

15. Тымчук В.М., Тымчук С.М., Шабетя В.В., Буряковский Д.Л. Опыт выращивания зеленого лука // Информ. листок, № 185-94. – Харьков: ХАРПНТЭИ, 1994. – 4 с. (Частка здобувача у проведенні досліджень для написання складає 40%. Беспосередньо пошукачем проведено польові досліди.

16. Тимчук В.М., Івченко Т.В., Шабетя В.В. Удосконалена методика прискореного створення та підтримки лінійного матеріалу цибулі ріпчастої (Allium cepa L.) в умовах Лівобережного Лісостепу // Зб. тез Міжнар. наук. симпоз. “Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур”. – Харків, 2004. – С. 113. (Частка здобувача у проведенні досліджень для написання складає 60%. Беспосередньо пошукачем проведено добір вихідного матеріалу, відпрацьовано фази обробки насіннєвих рослин, визначено реакцію рослин на запилення і проведено аналіз даних).

17. Шабетя В.В., Тимчук В.М. Методика оцінки селекційно-цінних форм цибулі ріпчастої (Allium cepa L.) за масою насіннєвої оболонки // Зб. тез Міжнар. наук. симпоз. “Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур”. – Харків, 2004. – С. 117–118. (Частка здобувача у проведенні досліджень для написання складає 70%. Безпосередньо пошукачем проведено польові і лабораторні досліди та аналіз даних).

17