Анотація до роботи:

ГНАТЮК Р.М.Вихід неврастенії та дисоціативних невротичних розладів (клініко-психопатологічниий та соціально-психологічний аспекти). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 - психіатрія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. – Харків, 2003.

В дисертаційній роботі на підставі комплексного клініко-психопатологічного, патопсихологічних досліджень з використанням соціально-психологічних методик та методів статистичної обробки отримані дані щодо виходу неврастенії та дисоціативних невротичних розладів в залежності від провідного синдрому, типів перебігу недуги, особистісних особливостей та соціальних характеристик хворих. Всі дані систематизовано і створено моделі (варіанти) виходу невротичних розладів. Розроблено критерії прогнозування виходу неврастенії та дисоціативних невротичних розладів і принципи реабілітації пацієнтів з цією недугою в залежності від особливостей динамічного перебігу невротичних порушень.

1. В дисертації наведено результати аналізу, теоретичне узагальнення та обгрунтування важливої наукової задачі, яка полягала у встановленні закономірностей виходу невротичних порушень на прикладі неврастенії та дисоціативних невротичних розладів в залежності від провідного синдрому, типів перебігу недуги, особистісних особливостей пацієнтів та їх соціально-психологічних характеристик, виявленні патопсихологічних особливостей виходів, розробленні моделей виходу, критеріїв прогнозування та принципів реабілітації хворих з цими патологіями.

2. Встановлено, що виходи захворювання при неврастенії та дисоціативних невротичних розладах достовірно відрізняються. Ця різниця зумовлена істотно більшою кількістю видужань у групі хворих на неврастенію (26,7 %). Вихід при дисоціативних невротичних порушеннях відрізняється достовірно більшою кількістю невротичного розвитку особи (36,7 %) і клінічно оформлених та стабільних невротичних станів (30,0 %).

3. При вивченні виходу хвороби у пацієнтів з неврастенією відзначено, що видужання характерне для осіб із благоприємним типом перебігу (100,0 %), з провідними астенічним (40,0 %) та астено-депресивним (30,0 %) синдромами. Резидуальні невротичні порушення найчастіше виявляються у хворих з приступоподібним (55,6 %) та благоприємним (44,4 %) типами перебігу, з провідними астено-депресивним (37,0 %) та тривожно-депресивним (26,0 %) синдромами. Клінічно оформлені та стабільні невротичні стани характерні для пацієнтів з приступоподібним (62,5 %) та затяжним (37,5 %) типом перебігу неврастенії, з провідними астено-іпохондричним та тривожно-депресивним синдромами. Невротичний розвиток особистості найвірогідніше виникає у хворих з затяжним типом перебігу недуги (100,0 %), з провідним астено-іпохондричним синдромом (66,6 %).

4. Видужання при дисоціативних невротичних розладах найбільш характерне для хворих зі благоприємним (60,0 %) та приступоподібним (40,0 %) типами перебігу, з порушеннями моторики (80,0 %). Резидуальні невротичні стани з однаковою ймовірністю відмічаються у пацієнтів з порушеннями моторики (53,3 %) та чутливості (46,7 %), переважно у хворих з затяжним типом перебігу (66,7 %). Клінічно оформлені та стабільні невротичні стани вірогідніше зустрічаються у пацієнтів з затяжним типом перебігу недуги (94,4 %), з порушеннями чутливості (55,6 %) та моторики (33,3 %). Невротичний розвиток особистості переважно виявляється у пацієнтів з затяжним типом перебігу недуги (77,3 %), зі змішаними порушеннями (36,4 %), з розладами чутливості (31,8 %) та моторики (31,8 %).

5. Встановлено, що поодинокі та короткотривалі психотравми в тому числі інтенсивні корелюють з видужанням (для неврастенії r =+0,67; для дисоціативних невротичних розладів r = +0,64) та резидуальними невротичними порушеннями (r=+0,60; + 0,57), а поєднані, тривалі, середньої інтенсивності психотравми в свою чергу корелюють з невротичним розвитком особистості (r=+0,65; +0,71) і клінічно оформленими та стабільними невротичними розладами (r=+ 0,73; +0,75).

6. В патопсихологічних механізмах виходу невротичних розладів важливу роль відіграють рівні невротизації та психопатизації, реактивної і особистісної тривожності та особистісні риси. При цьому, для видужання при неврастенії характерний низький рівень невротизації та психопатизації (100,0 %), низький рівень реактивної та особистісної тривожності (60,0 %), такі преморбідні риси особистості, як сором’язливість, вразливість, невпевненість у своїх силах (60,0 %). У хворих з резидуальними невротичними порушеннями переважав низький рівень невротизації та психопатизації (81,5 %), середній рівень реактивної та особистісної тривожності (55,6 %), такі особистісні риси, як емоційна лабільність (92,6 %), нерішучість та невпевненість у своїх силах (81,5 %). У пацієнтів з клінічно оформленими та стабільними невротичними станами відмічався високий рівень невротизації та низький рівень психопатизації (81,3 %), високий (56,25 %) та середній (31,25 %) рівні реактивної та особистісної тривожності, спостерігались фізична невитривалість, песимізм (100,0 %), стурбованість з приводу майбутнього (93,75 %), пасивність, емоційна лабільність (87,5 %). У хворих з невротичним розвитком особистості виявлявся високий рівень невротизації та низький рівень психопатизації (66,7 %), високий рівень невротизації та високий рівень психопатизації (33,3 %), високий рівень реактивної та особистісної тривожності (75,0 %), фізична невитривалість, пасивність, песимізм (100,0 %), вразливість, нерішучість, невпевненість у своїх силах (91,7 %).

7. Аналіз патопсихологічних механізмів виходу при дисоціативних невротичних розладах свідчить, що для видужання характерний низький рівень невротизації та психопатизації (100,0 %), низький рівень реактивної та середній рівень особистісної тривожності (60,0 %), низький рівень реактивної та особистісної тривожності (40,0 %), відмічались нерішучість та вразливість (60,0 %). У хворих з резидуальними невротичними порушеннями переважав низький рівень невротизації та психопатизації (81,5 %), середній рівень реактивної та особистісної тривожності (60,0 %), були характерні такі преморбідні риси особистості, як підвищена емоційність (86,7 %), демонстративність (73,3 %), фізична невитривалість, нерішучість (66,7 %). У пацієнтів з клінічно оформленими та стабільними невротичними станами відмічався високий рівень невротизації та низький рівень психопатизації (77,7 %), високий рівень реактивної та особистісної тривожності (72,2 %), егоцентризм (100,0 %), тривожність (94,4 %), демонстративність (88,9 %), нерішучість (83,3 %), підвищена емоційність (72,2 %) та впертість (61,1 %). Для пацієнтів з невротичним розвитком особистості характерним є високий рівень невротизації та психопатизації (63,7 %), високий рівень реактивної та особистісної тривожності (86,4 %), такі преморбідні риси особистості, як егоцентризм (100,0 %), демонстративність, тривожність (95,5 %), підвищена емоційність, самоіндукованість (72,2 %) та впертість (59,1 %).

8. Встановлено взаємозв’язок між виходом невротичних розладів та соціальною ситуацією, яка виникла внаслідок проблеми здоров’я. Так, у пацієнтів з неврастенією, які видужали, під час хвороби проблема здоров’я створила порушення в мікросоціальній сфері (50,0 %), у пацієнтів з резидуальними невротичними порушеннями - зменшила кількість спілкування поза межами дому, звузила коло інтересів (88,9 %), та створила матеріальні труднощі (58,2 %). Серед пацієнтів з клінічно оформленими та стабільними невротичними станами проблема здоров’я погіршила відносини з друзями, звузила коло інтересів (88,9 %), створила інші порушення в мікросоціальній сфері (81,25 %), серед хворих з невротичним розвитком особистості – звузила коло інтересів, зменшила кількість спілкування поза межами дому (100,0 %), погіршила стосунки з людьми в цілому, привела до безробіття через неможливість виконання обов’язків, створила матеріальні труднощі (83,3 %), погіршила стосунки на роботі з колегами (66,7 %).

У пацієнтів на дисоціативні невротичні порушення, які видужали, під час хвороби проблема здоров’я створила порушення в мікросоціальній сфері (80,0 %), ускладнила стосунки з людьми в цілому (78,3 %), у пацієнтів з резидуальними невротичними порушеннями - погіршила стосунки з людьми (80,0 %) і з друзями (78,3 %). Серед пацієнтів з клінічно оформленими та стабільними невротичними станами проблема здоров’я призвела до порушення в мікросоціальній сфері (88,9 %), створила матеріальні труднощі (86,7 %), погіршила сексуальне життя і стосунки з людьми в цілому (77,8 %), призвела до безробіття (55,6 %), серед пацієнтів з невротичним розвитком - створила порушення в мікросоціальній сфері (95,5 %), погіршила стосунки з людьми в цілому, призвела до безробіття (81,8 %), погіршила сексуальне життя (72,7 %), зменшила спілкування поза межами дому (59,1 %).

9. Прогностичні критерії благоприємних виходів невротичних порушень включають поодинокі короткотривалі психотравми, благоприємний або приступоподібний типи перебігу (для неврастенії), затяжний або благоприємний типи перебігу (для дисоціативних невротичних розладів), астенічний, астено-депресивний провідні синдроми (для неврастенії), порушення моторики (для дисоціативних невротичних розладів), такі особистісні риси, як емоційна лабільність, невпевненість у своїх силах (для неврастенії), нерішучість (для дисоціативних невротичних розладів).

Критеріями неблагоприємних виходів невротичних порушень є поєднанні, тривалі, середньої інтенсивності психотравми, затяжний тип перебігу, астено-іпохондричний та тривожно-депресивні провідні синдроми (для неврастенії), порушення чутливості та змішані порушення (для дисоціативних невротичних розладів), такі особистісні риси, як песимізм, пасивність, фізична невитривалість (для неврастенії), егоцентризм, демонстративність, підвищена емоційність, впертість (для дисоціативних невротичних розладів).

10. Прогнозування виходу невротичної хвороби є важливою умовою побудови принципів лікування та реабілітації даного контингенту хворих для відновлення їх соціального функціонування.

Публікації автора:

1.Гнатюк Р.М. Причини виникнення, динаміка та вихід невротичних розладів // Науковий вісник Ужгородського університету. – 2000, вип. 12. – С.73-77.

2.Гнатюк Р.М., Чабан О.С. Вихід невротичних розладів з ведучим астенічним синдромом // Український вісник психоневрології.–2000.–Т.8, № 3 (25). – С.56-57(Р.М.Гнатюк проведене клініко-психопатологічне обстеження хворих на невротичні розлади та статистична обробка отриманих результатів).

3. Гнатюк Р.М., Чабан О.С. Перебіг та вихід неврастенії сучасності // Вісник наукових досліджень. – 2000. - № 3. – С.79-80 (Р.М.Гнатюк провела аналіз, узагальнення та описання отриманих результатів).

4. Гнатюк Р.М. Особливості перебігу та виходу гістіорних невротичних розладів // Вісник наукових досліджень. – 2000. - № 3 (23). – С. 88-89.

5. Гнатюк Р.М. Вивчення особливостей перебігу гістіорних невротичних розладів // Науковий вісник Ужгородського університету. -2001. - Вип.16. - С.101-104.

6. Гнатюк Р.М. Вихід неврастенії та дисоціативних невротичних розладів // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т.10, № 2 (31). – С.100-103.

7. Чабан О.С., Харченко Є.М., Венгер О.П., Гнатюк Р.М. Деякі особливості сучасних невротичних розладів // Архів психіатрії. – 2002. – № 3 (30). – С.65-69 (Р.М.Гнатюк проведене клініко-психопатологічне обстеження хворих на неврастенію і статистична обробка отриманих результатів).

8. Гнатюк Р.М. Особистісні особливості хворих та вихід невротичних розладів // Вісник психічного здоров’я. – 2001. - № 1-2. – С.29-32.

9. Гнатюк Р.М., Чабан О.С. Вихід неврозів сучасності // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – Тернопіль: Укрмедкнига,1999.– Вип.4. – С.54-57 (Р.М.Гнатюк проведене клініко-психопатологічне та патопсихологічне обстеження хворих на невротичні розлади та статистична обробка отриманих результатів).

10.Гнатюк Р.М., Венгер О.П. Порівняльний аналіз виникнення астенічних неврозів // III міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – С.23-24 (Р.М.Гнатюк проведена статистична обробка отриманих в результаті дослідження даних та їх наукова інтерпретація).

11. Гнатюк Р.М., Венгер О.П. Прогноз виходу невротичних станів // 100 років Одеському державному мед.університету. Ювілейна підсумкова наукова конференція студентів і молодих вчених – 20-21 квітня 2000 року: Тези доповідей. – Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2000. – С.140 (Р.М.Гнатюк проведене клініко-психопатологічне обстеження хворих на неврастенію та дисоціативні невротичні розлади і статистична обробка отриманих результатів).

12. Гнатюк Р.М. Особливості виходу астенічних неврозів // IV міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.– С.185-186.

13. Гнатюк Р.М. Вивчення виходу астенічних неврозів // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.–Вип.5. – С.27-30.

14. Гнатюк Р.М. Особливості виходу гістіорних невротичних розладів // V міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С.47-48.

15. Гнатюк Р.М. Вихід неврастенії сучасності // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоров’ населення України. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С.47-48.

16. Гнатюк Р.М. Прогноз виходу гістіорних невротичних розладів // Здобутки клінічної та експериментальної медицини.- Тернопіль:Укрмедкнига,2001.- Вип.6.- С.22-23.

17. Чабан О.С., Гнатюк Р.М., Білоус С.В., Несторович Я.М., Ящук В.В. Динаміка психовегетативних порушень при невротичних розладах // Здобутки клінічної та експериментальної медицини.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.- Вип.6. - С.38 (Р.М.Гнатюк проведене клініко-психопатологічне та патопсихологічне обстеження хворих на неврастенію і статистична обробка отриманих результатів).