Анотація до роботи:

Александріна Т.А. “Виявлення, облік, лікування та диспансерне спостереження хворих на туберкульоз у поєднанні з ВІЛ-інфекцією”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.26 – фтизіатрія. – Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України.

Дисертацію присвячено актуальній задачі фтизіатрії — підвищенню ефективності епідеміологічного нагляду, виявлення, лікування та диспансерного спостереження хворих на туберкульоз у поєднанні з ВІЛ-інфекцією шляхом розробки методики їх виявлення, обліку та організації надання медичної допомоги.

На підставі аналізу епідеміологічних показників та існуючих звітно-облікових форм, результатів клінічного, мікробіологічного та імунологічного обстеження хворих встановлено, що в Україні відзначається значне недовиявлення ВІЛ/СНІД-асоційованого туберкульозу за рахунок недосконалої системи виявлення туберкульозу серед ВІЛ-інфікованих та ВІЛ-інфекції серед хворих на туберкульоз, недосконалих звітно-облікових форм, які не дозволяють реєструвати усі випадки поєднаного захворювання. Висока смертність від ВІЛ/СНІД-асоційованого туберкульозу пов’язана з несвоєчасним виявленням одного із захворювань – туберкульозу або ВІЛ-інфекції у пацієнта, відсутністю діагностики та профілактики інших опортуністичних захворювань. Короткий двокомпонентний режим хіміопрофілактики туберкульозу у ВІЛ-інфікованих має більш високу ефективність, ніж 6 місячний курс хіміопрофілактики ізоніазидом.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової та практичної задачі — підвищення ефективності виявлення, обліку, реєстрації ВІЛ/СНІД-асоційованого туберкульозу та диспансерного спостереження за хворими шляхом розробки методики виявлення, удосконалення існуючих статистистичних звітно-облікових форм, системи надання медичної допомоги ВІЛ-позитивним особам та хворим на туберкульоз, розробки схеми хіміопрофілактики туберкульозу та методики диспансерного спостереження за хворими, що дозволило на 75 % підвищити ефективність виявлення ВІЛ/СНІД-асоційованого туберкульозу, налагодити його реєстрацію та підвищити ефективність диспансерного спостереження за хворими у порівнянні з існуючими методами.

1. В Україні незадовільна епідеміологічна ситуація щодо туберкульозу, ВІЛ/СНІДу та ВІЛ/СНІД-асоційованого туберкульозу — захворюваність неухильно зростає протягом останніх років. Захворюваність на ВІЛ/СНІД-асоційований туберкульоз за останні 8 років зросла в 15 разів і у 2005 році складає 3,3 на 100 тис. населення. Відсутні офіційні дані щодо смертності від ВІЛ/СНІД-асоційованого туберкульозу оскільки відсутні офіційні облікові форми для реєстрації смерті від поєднаного захворювання.

2. В Україні не реєструються майже половина випадків туберкульозу у поєднанні з ВІЛ-інфекцією/СНІДом, що обумовлено недосконалістю статистичних облікових форм №089/о, № 030-4/о, №8, № 33-здоров, та системою епідемічного нагляду за туберкульозом. Удосконалення існуючих статистичних облікових форм в Україні призвело до підвищення якості збирання епідеміологічних даних.

3. В Україні відзначається значне недовиявлення туберкульозу серед ВІЛ-інфікованих через погану організацію виявлення поєднаної патології. Система виявлення туберкульозу, яка розроблена для загальної популяції населення, потребує додаткових заходів діагностики. Виявлення ТБ серед ВІЛ-інфікованих необхідно здійснювати не лише методом мікроскопічної діагностики та рентгенофлюорографії, а також за допомогою додаткових методів, таких як біопсія збільшених лімфатичних вузлів з дослідженням матеріалу за Цилем-Нільсенем та посівом на МБТ, ультразвукової діагностики, комп’ютерної томографії органів грудної порожнини. Розроблена методика виявлення туберкульозу у ВІЛ-позитивних осіб є ефективною і дозволяє на 75 % підвищити ефективність виявлення ВІЛ/СНІД-асоційованого туберкульозу.

4. Добровільне консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію дозволяє суттєво покращити виявлення ВІЛ/СНІД-асоційованого туберкульозу як серед хворих на туберкульоз, так і серед ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД. Передтестове консультування хворих на туберкульоз дозволяє значно зменшити кількість відмов пацієнтів від тестування на ВІЛ.

5. Ефективність протитуберкульозного лікування у хворих на ВІЛ/СНІД-асоційований туберкульоз без вираженого імунодефіциту та інших опортуністичних інфекцій (рівень CD4 клітин >200 мм³) в умовах контролю за прийомом протитуберкульозних препаратів в стаціонарі не відрізняється від такої у ВІЛ-негативних пацієнтів. Припинення бактеріовиділення за 2 місяці (стандартна тривалість інтенсивної фази хіміотерапії) відбувається лише в 64,4 % хворих на ВІЛ/СНІД-асоційований туберкульоз легень через розповсюджені форми туберкульозу (у 91,7 %) з ураженням, крім легень, плеври або лімфатичної системи, або ЦНС (в 28,9 %). Туберкульоз легень у значної частини хворих (43,7 %) потребує більш тривалого інтенсивного лікування, ніж триває стандартна інтенсивна фаза (2 міс) в умовах стаціонару до припинення бактеріовиділення. Віддалені результати лікування у ВІЛ-позитивних пацієнтів вірогідно нижчі, ніж у ВІЛ-негативних за рахунок великої кількості рецидивів захворювання (17,4 %) та високої летальності (17,4 %).

6. При оцінці результатів лікування хворих на ВІЛ-асоційований туберкульоз з різним ступенем імунодефіциту за показниками когортного аналізу в умовах обласного протитуберкульозного диспансеру встановлено, що виліковування досягають лише в 31,6 % випадках, оскільки значна частина хворих перериває лікування (15,2 %) або помирає (34,7 %) як внаслідок занедбаних форм туберкульозу так і через інші опортуністичні захворювання. Ефективність лікування хворих на ВІЛ-асоційований туберкульоз та тривалість їх життя залежить від якості психосоціальної допомоги, яку проводять шляхом запровадження післятестового консультування у протитуберкульозних закладах, та співпраці з регіональним центром СНІДу.

7. Добровільне післятестове консультування ВІЛ-інфікованих дозволяє значно підвищити рівень сприйняття ними необхідності туберкулінодіагностики та хіміопрофілактики туберкульозу, що дозволило відповідно в 1,8 та 1, 6 разів підвищити ефективність цих заходів.

8. Двокомпонентний режим хіміопрофілактики туберкульозу у ВІЛ-інфікованих із застосуванням HZ та НЕ переважає за ефективністю хіміопрофілактику ізоніазидом, що проявляється значним зменшенням випадків переривання профілактичного лікування, розвитку активного туберкульозу на початку АРВТ. Двокомпонентний режим НЕ має таку ж саму переносимість як і хіміопрофілактика Н. Режим HZ викликає більшу кількість побічних небажаних реакцій в основному алергічних, ніж НЕ та Н. Режим HZ не збільшує кількість гепатотоксичних реакцій у порівнянні з хіміопрофілактикою ізоніазидом, якщо його не призначати пацієнтам з вірусним гепатитом В та С.

9. Хіміопрофілактика туберкульозу позитивно впливає на стан імунної системи, що проявилось збільшенням кількості CD4 клітин, при негативній та гіперергічній реакції на туберкулін. Режим HZ призвів до більш вираженого збільшення кількості CD4 клітин у пацієнтів з негативною туберкуліновою реакцією — до (125 ±4,6) кл/мм³ проти (102±3,1) кл/мм³ та (108±3,2) кл/мм³ у пацієнтів, яких лікували відповідно Н та НЕ.

Публікації автора:

1. Александріна Т.А. Епідемічна ситуація в Україні щодо туберкульозу у поєднанні з ВІЛ-інфекцією та СНІДом // Укр. хіміотерапевт. журн. – 2003. – № 3-4. – С. 11-14.

2. Александріна Т.А., Щербінська А.М., Бочкова Л.В., Круглов Ю.В. ВІЛ-інфекція в Україні // Ін форм. бюлет. – 2004. – № 23. – С. 1-3.

Дисертантом здійснено підбір епідеміологічних даних, їх аналіз, статистичну обробку даних, написання тексту статті.

3. Черенько С.О., Александріна Т.А. Епідеміологічний нагляд за туберкульозом та ВІЛ/СНІДом в Україні // Укр. мед. часопис. – 2004. – № 7-8 – С. 36-40.

Дисертантом здійснено підбір епідеміологічних даних, їх аналіз, статистичну обробку даних, написання тексту статті.

4. Черенько С.О., Александріна Т.А. Ефективність добровільного консультування тестування ВІЛ у виявленні ВІЛ-асоційованого туберкульозу // Укр. пульмонол. журн. – 2005. – № 4. – С. 10-15.

Дисертантом здійснено підбір хворих, їх клініко-лабораторне обстеження, збирання клінічного матеріалу, статистичну обробку даних, написання тексту статті.

5. Мельник В.М., Черенько С.О., Александріна Т.А. Діагностика та лікування хворих на ВІЛ/СНІД-асоційований туберкульоз // Укр. хіміотерапевт. журн. – 2005. – № 3-4. – С. 18-25.

Дисертантом здійснено підбір епідеміологічних даних, їх аналіз, статистичну обробку даних, написання тексту статті.

6. Александріна Т.А. Організація надання медичної допомоги хворим на ВІЛ-асоційований туберкульоз // Тези доповідей III з’їзду фтизіатрів і пульмонологів України // Укр. пульмонол. журн. – 2003. – № 2. – С. 166.

7. Cherenko S.A., Alexandrina T.A. Tuberculosis in combination with HIV/AIDS in Ukraine // Eur. Respir. J. – 2004. – V.24., Suppl. 48. – Р. 197.

8. S.Cherenko, T. Alexandrina Impact of pre-test voluntary counselling on notification of HIV-infection in patients with tuberculosis / Europ. Respir. J. — 2005. — V.16., Suppl. 31. — P. 503.

9. Alexandrina T. A., Cherenko S. A. Change of the tuberculin reaction in HIV-positive residents with low number of CD4 lymphocytes // Eur. Respir. J. – 2006. – V. 28., Suppl. 50. – Р. 302.

10. Пат. № 76555 Україна. МПК – 8 А61К 31/4409, А61К 31/4965, А61Р 31/06. Спосіб хіміопрофілактики туберкульозу у ВІЛ-інфікованих осіб / С.О. Черенько, Т.А. Александріна (Україна). — З. № 20040705320; Заявлено 05.07.2004; Опубл. 16.01.2006, Бюл. № 1/2006.