У дисертаційній роботі представлено теоретичні, методологічні та технологічні аспекти проведення вибіркової інвентаризації лісів математико-статистичним методом, сформульовано основні положення національної інвентаризації лісів України, запропоновано її функціональну структуру. Результати досліджень дають змогу зробити такі висновки: 1. Обґрунтовано теоретико-методичні положення вибіркової інвентаризації гірських лісів: – визначено найоптимальнішою систематичну нестратифіковану вибірку; – розраховано растр розміщення пробних площадок розміром 1,20,4 км, що забезпечує отримання результатів з точністю ±5,0 %; – встановлено, що оптимальними лісоінвентаризаційними одиницями є кругові пробні площадки радіусом 12,62 м (500 м2); – підібрано найінформативніші комбінації каналів для дешифрування космічних знімків Landsat-7 та виділення "лісової маски"; – удосконалено модель твірної стовбурів ялини європейської для визначення їх об’ємів на основі базової функції Рімера-Гадова. 2. Визначено основні лісівничо-таксаційні показники лісового фонду Верхньодністровських Бескидів: – площа вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок становить 8 071,1 га, що відповідає лісистості території 37,9 %; – у лісовому фонді за всіма показниками переважають ялинові насадження, частка яких становить понад 74,0 %, букових та ялицевих насаджень – 5,0 % та 12,7% відповідно. Частка решти представлених порід за жодним показником не перевищує 1,5 %; – у віковій структурі переважають молодняки (36,6%) та середньовікові (35,4 %) насадження, що свідчить про непропорційність розподілу між групами віку. Значно менша частка пристигаючих (16,9%) та стиглих (10,4 %) насаджень. Неоптимальність структури лісового фонду за групами віку засвідчує частка перестійних насаджень – 0,7 %; – загальний запас досліджуваних деревостанів становить 3 324,1 тис. м3, зокрема ялинові деревостани – 2 588,7 тис. м3 (77,8 %), букові – 413,0 тис. м3 (12,4 %) і ялицеві – 251,0 тис. м3 (7,5 %). Значна частина запасу сконцентрована у віковому діапазоні 21–50 років. При порівнянні середніх запасів найпродуктивнішими виявилися насадження ялиці білої; – встановлено збіг розрахованих лісівничо-таксаційних показників за результатами вибіркової інвентаризації з показниками базового лісовпорядкування. При порівнянні площ насаджень переважаючих порід за групами віку відхилення не перевищували 10%. 3. Оцінено санітарний стан насаджень за показниками дефоліації та наявністю на стовбурах пошкоджень, шкідників і хвороб. Середній індекс дефоліації становить 1,3. Таке значення характеризує невисокий рівень передчасної втрати хвої або листя. Встановлено, що найчастіше стовбури зазнають механічних пошкоджень. Загалом значна частина стовбурів (84,8 %) не зазнали пошкоджень. Тому санітарний стан досліджуваних насаджень можна вважати задовільним. 4. Сформульовано основні принципи і методологічний підхід щодо запровадження національної інвентаризації лісів України. Для практичного використання рекомендовано теоретичні та практичні положення методології проведення вибіркової інвентаризації лісів зі застосуванням космічних знімків та ГІС-технологій на основі систематичної вибірки. |