У дисертації наведено обґрунтування і вирішення науково-технічної задачі, яка полягає у встановленні умов та критерію поверхневого тріщиноутворення в конструкційних металах у взаємозв’язку з параметрами фізико-механічного стану його поверхні та механізму впливу робочого корозійного середовища. Встановлено характеристики процесу зародження та розвитку поверхневих корозійно-втомних тріщин в сталях 12Х1МФ та 08Х18Н12Т під дією експлуатаційних чинників з метою використання отриманих результатів для експертних оцінок та прогнозування ресурсу трубопроводів енергетичного обладнання. В результаті виконання роботи отримані наступні основні результати: 1. Розроблено методику та технічні засоби для дослідження поверхневої пошкоджуваності та тріщиноутворення в конструкційних сталях при їх циклічному деформуванні в корозійно активних середовищах, яка дозволяє фіксувати та аналізувати зміну фізико-механічного стану поверхні в межах кожного циклу навантаження. 2. Запропоновано та обґрунтовано новий параметр для оцінки процесів корозійної втоми, що є певним характеристичним значенням прикладеного напруження в межах циклу навантаження (s = ss), з досягненням якого відбувається суттєве збільшення електрохімічної активації деформованої поверхні. 3. Встановлено, що зміна параметра ss корелює з кінетикою утворення та розвитку тріщиноподібних поверхневих дефектів, що може бути покладено в основу нового методу технічної діагностики деформованих металів у корозійних середовищах. 4. Одержано нові дані про кінетику розвитку поверхневих тріщиноподібних дефектів у досліджуваних сталях в залежності від прикладених циклічних навантажень та складу і pH робочого середовища. 5. Запропоновано нову модельну схему процесу поверхневого корозійно-втомного тріщиноутворення, як результат синергетичної дії циклічних напружень та електрохімічних процесів, що базується на використанні параметра ss , як характеристичного напруження та передбачає домінантну роль процесу електрохімічного розчинення на циклічно деформованій поверхні металу. 6. Встановлено критерій зародження поверхневої тріщини довжиною a, який зв’язує характеристичне напруження ss, максимальне напруження циклу smax, величину корозійного струму Icorr та деяку константу електрохімічного розчинення металу на деформованій поверхні. 7. Запропоновано аналітичне співвідношення для визначення періоду зародження поверхневої тріщини (числа циклів навантаження) і здійснена його експериментальна перевірка. 8. Визначено період утворення корозійно-втомної тріщини у стінках трубопроводів із сталей 12X1МФ та 08Х18Н12Т, а також здійснена оцінка допустимої глибини тріщини в залежності від планового терміну експлуатації трубопроводів та чинників робочого середовища, зокрема можливу наявність у ньому нерегламентованих шкідливих домішок. Результати роботи були використані для оцінки експлуатаційної надійності та залишкової довговічності трубопровідних систем енергоблоків ТЕС.
|