1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення важливого для фармацевтичної галузі науково-практичного завдання щодо упорядкування і регламентації витрат на виробництво і реалізацію ЛЗ шляхом впровадження системи персональної відповідальності менеджерів різного рівня та координації діяльності усіх підрозділів ФП на досягнення загальних соціально-економічних цілей. З цією метою розроблені теоретичні засади та організаційно-методичні рекомендації щодо впровадження системи контролінгу на підприємствах фармацевтичної галузі. 2. Проведено огляд сучасних концепцій контролінгу, на підставі якого зроблено висновок про те, що дані концепції не враховують специфіку діяльності ФП на сучасному етапі їх розвитку. З метою адаптації до умов вітчизняного ринку та особливостей діяльності ФП удосконалено визначення сутності контролінгу. Обґрунтовано, що для забезпечення ефективної діяльності ФП система контролінгу повинна складатися з таких підсистем (елементів): збалансованих показників ефективності, бюджетування, контролю і відповідальності за виконання бюджетів, мотивації центрів відповідальності. Модифікація цих елементів системи контролінгу з урахуванням специфіки фармацевтичної галузі та забезпечення їх синергетичної взаємодії дозволить більш повно реалізовувати клієнтоорієнтований підхід в управлінні промисловими ФП. 3. Доведено, що важливою умовою побудови на ФП ефективної системи контролінгу є створення на підприємствах центрів відповідальності. Проведені дослідження існуючої практики створення центрів відповідальності на ФП дозволили визначити певні недоліки в організації їх діяльності. З метою їх усунення обґрунтовані критерії віднесення підрозділів ФП до різних типів центрів відповідальності; проаналізована існуюча структура управління ФП для її узгодження зі структурою новостворених центрів відповідальності; опрацьовані методичні підходи до визначення підрозділів за типом відповідальності. 4. За допомогою експертного опитування провідних фахівців фармації виявленні головні фактори, які обумовлюють актуальність процесу бюджетування, а також гальмують його розвиток на підприємствах галузі. Визначені особливості процесу бюджетування на ФП. На підставі кластерного аналізу серед досліджуваних ФП виділені 3 класи за повнотою впровадження процесу бюджетування. Обґрунтовані головні напрямки удосконалення цього процесу для підприємств, що утворюють певний кластер. З метою регламентації і підвищення контрольованості витрат на виробництво і реалізацію ЛЗ розроблена процесна модель бюджетного регламенту для ФП на базі програмного продукту Microsoft Visio. Запропонована методика автоматизації процесу бюджетування на ФП. 5. Розроблені методичні засади щодо побудови системи контролю та відповідальності за виконання бюджетів на ФП. Застосування цієї системи дозволить оперативно здійснювати загальний аналіз виконання бюджетів ЦВ, визначати винуватців, дії яких спричинили неефективне використання ресурсів, зростання витрат і зниження фінансових результатів діяльності ФП. На базі побудови економетричної моделі, доведено, що у міру підвищення ефективності виконання бюджетних показників на ФП зростає цінова доступність ЛЗ. 6. З метою реалізації вимог міжнародних стандартів якості серії 9001: 2000 щодо необхідності управління процесами організації, виходячи з її стратегічних цілей, обґрунтовані вимоги до побудови системи збалансованих показників ефективності на ФП. Визначені стратегічні показники ефективності за ключовими компетенціями ФП і наведена методика їх розрахунку. Побудована стратегічна карта ефективності, яка відбиває головні соціально-економічні пріоритети діяльності ФП в умовах клієнтоорієнтованого підходу і впровадження менеджменту якості. 7. На підставі розробленої системи збалансованих показників ефективності запропонована методика побудови системи мотивації центрів відповідальності залежно від внеску кожного з них у реалізацію загальної стратегії ФП. Завдяки стимулюванню за досягнення не тільки показників ефективності окремих центрів відповідальності, але й за ефективну реалізацію загальної стратегії, яка відбиває соціально-економічні цілі діяльності ФП, створюються реальні умови для посилення стратегічної спрямованості в діяльності як кожного підрозділу, так і всього підприємства. 8. Доведено, що впровадження системи контролінгу на ФП вимагає належного організаційно-методичного та інформаційного забезпечення. З цією метою визначена роль й основні завдання відділу контролінгу на ФП, встановлені функціональні обов’язки та повноваження спеціалістів-контролерів. Доведено, що для забезпечення зваженості і обґрунтованості управлінських рішень відділ контролінгу повинен бути незалежним від фінансово-економічних служб і підпорядковуватися безпосередньо генеральному директору. Опрацьована система інформаційного забезпечення контролінгу на ФП. 9. Вперше оцінку функціонування системи контролінгу на ФП запропоновано здійснювати за критеріями результативності та соціально-економічної ефективності. Критерій результативності характеризує фактичний ступінь досягнення запланованих соціально-економічних цілей діяльності ФП. Критерій соціально-економічної ефективності функціонування системи контролінгу відбиває результативність реалізації соціально-економічних цілей діяльності ФП по відношенню до витрачених на їх досягнення ресурсів. Економічний ефект від впровадження системи контролінгу на ФП Харківської області складає понад 900 тис. грн. 10. Соціально-економічна значущість дисертаційних досліджень полягає в тому, що за їхніми результатами розроблено і впроваджено в діяльність фармацевтичних підприємств, у навчальний процес вищих фармацевтичних та медичних закладів освіти методичні рекомендації, затверджені ПК “Фармація” МОЗ та АМН України. |