У дисертації теоретично узагальнено та запропоновано розв’язання наукового завдання, що полягає у комплексному аналізі зовнішньополітичних факторів, які впливають на рівень енергетичної безпеки України. Основні наукові й практичні результати полягають у наступному: 1. З часів 70-80 років ХХ ст., коли визначення енергетичної безпеки здійснювалось лише в контексті економічних відносин і процесів, сьогодні воно включає багато інших сфер життя людства. Сучасне визначення поняття "енергетична безпека" передбачає також екологічну складову, орієнтується більше на людину, містить т.зв. "національний інтерес" або розуміння державою своєї енергетичної безпеки, в першу чергу, з точки зору свого місця на геополітичній карті світу чи рівня власного економічного розвитку тощо. Посилення взаємозалежності країн останніми десятиліттями унеможливило існування енергетичної безпеки окремо взятої країни. Сьогодні односторонні дії держав із забезпечення власної енергетичної безпеки можуть призвести до різних економічних потрясінь чи "зовнішніх шоків", а в кінцевому результаті – до міждержавних, у тому числі військово-політичних конфліктів. 2. Аналіз тенденцій і подій на міжнародному рівні в енергетичній сфері дозволяє виокремити цілу низку політичних факторів, які впливають на енергетичну безпеку держави. До таких факторів належить, зокрема, створення державою необхідних політичних умов для розвитку енергетики, існування ефективної і прозорої системи прийняття рішень у державі, а також орієнтація державної політики не лише на реагування на загрози, але і конструктивне формування енергетичної політики. 3. Елементом політичних факторів є зовнішньополітичні фактори впливу. Серед прикладів зовнішньополітичних факторів можна назвати окремі внутрішньополітичні фактори інших країн (політична нестабільність енергетично багатих країн, непрозорість державного управління, зміна керівництва у державах, що може призвести до переформатування стосунків між країнами на міжнародній арені, можливість бізнесу впливати на прийняття державних рішень в енергетичній сфері), зовнішньополітичні фактори геополітичного рівня (прояви тероризму, можливі наслідки глобального потепління, посилення конкуренції між країнами за енергетичні ресурси протягом останніх десятиліть, боротьба між країнами за доступ до інфраструктури та боротьбу за доступ до кінцевих споживачів) та інтерсуб’єктивного рівня (зростаюча роль міжнародних структур в енергетиці, "енергетична дипломатія" та "енергетичний шантаж", а також якісна інформаційна політика в енергетичній сфері). Більшість із них зачіпають інтереси України та стосуються забезпечення належного рівня енергетичної безпеки. 4. На глобальному рівні на енергетичну безпеку України впливають такі фактори як тероризм, перерозподіл впливу між країнами, посилення конкуренції на міжнародному рівні за доступ до енергетичних ресурсів, зростаюча боротьба за енергетичну інфраструктуру між країнами, посилення боротьби між країнами за доступ до кінцевих споживачів енергетичних ресурсів, зростаючі дискусії щодо глобального потепління та боротьби з ним. На рівні міжнародних відносин серед зовнішньополітичних факторів, які впливають на енергетичну безпеку України, варто віднести зростаючу роль міжнародних структур, які формують думку міжнародного співтовариства про ситуацію з рівнем енергетичної безпеки в Україні. Важливу роль відіграють також регіональні організації, які дозволяють деяким країнам акумулювати під своїм контролем ресурси регіону. Натомість, організації, які можуть позитивно вплинути на забезпечення належного рівня енергетичної безпеки, – зокрема ОДЕР-ГУАМ, ОЧЕС, Спільний енерготранзитний простір, – сьогодні тільки розпочинають активну діяльність. Важливими зовнішньополітичними факторами міжнародного рівня є "енергетичний шантаж" та належний рівень дипломатії, що у різних випадках може стати інструментом або посилення, або послаблення енергетичної безпеки держави; якісна інформаційна політика. 5. Частина згаданих вище факторів існує поза можливістю України вплинути на них, частина вже сьогодні може бути об’єктом енергетичної політики України. Однак усі фактори на сучасному етапі залишаються потужним інструментом впливу на енергетичну політику держави, спонукають до активних, системних і послідовних дій на зменшення рівня впливу тих факторів, що послаблюють енергетичну безпеку і посилення тої частини, яка сприяє кращому забезпеченню належної безпеки держави в енергетичній сфері. 6. Аналіз основних політичних та економічних процесів, змісту зовнішньополітичних факторів дозволяє виокремити вісім основних ініціатив у державній енергетичній політиці, а також запровадження системи контролю за їх виконанням і дотриманням. Це, зокрема, прийняття на найвищому державному рівні, через схвалення на рівні закону, Енергетичної стратегії України; проведення реформи внутрішнього енергетичного ринку країни; вжиття конкретних кроків для захисту об’єктів та інфраструктури української енергетики від можливого втручання ззовні; активізація співпраці з пріоритетними партнерами-постачальниками енергетичних ресурсів для України (Туркменістан, Іран, Азербайджан, Туреччина, Грузія); перехід в українській політиці від реакції на загрози до вироблення конструктивних проектів; створення власних регіональних організацій в енергетичній сфері; покращення рівня інформаційної політики в енергетичній сфері та підвищення рівня "енергетичної дипломатії". Багато питань, які стоять перед проблемою забезпечення належного рівня енергетичної безпеки України, не можна вирішити лише в рамках енергетичної політики. Подолання корупції, реформа внутрішнього сектору зачіпає значно ширше коло питань та напрямків. Разом із тим, ініціювання вже сьогодні багатьох проектів та ідей, які можуть послабити негативний вплив зовнішньополітичних факторів впливу, може стати першим суттєвим кроком до створення якісної, ефективної і тривалої енергетичної незалежності та безпеки України. |
