Проведені дослідження характеристик термічного та льодового режимів річок басейну Дніпра, в межах України, дозволяють зробити такі висновки: 1. Увага до досліджень термічного та льодового режимів річок України протягом останніх десятиліть є порівняно низькою, зважаючи на актуальність цих досліджень у зв’язку із глобальними змінами клімату; 2. З метою просторової оцінки характеристик термічного та льодового режимів річок басейну використаний ландшафтно-гідрологічний метод дослідження. В якості мінімальної просторової одиниці досліджень обрано ландшафтно-гідрологічну провінцію, як систему регіональної розмірності, визначену просторово-часовою взаємодією клімату і крупних орографічних елементів рельєфу; 3. Встановлено, що зміни середньорічної температури повітря на території басейну Дніпра, як й України в цілому, мають циклічний характер і являють собою чергування періодів різких змін з перехідними періодами тривалістю в 30-40 років кожний і тільки з 1989 р. відмічається найбільш різке та тривале за останнє століття потепління, яке триває й до сьогодні. Середньорічна температура повітря для української частини басейну зросла з 1989 р. на +0,7оС відносно попереднього періоду. Виявлено, що максимальне зростання температур повітря характерне для зимового (+1,4оС) та весняного (+1,0оС) сезонів року, а мінімальне - для літнього (+0,3оС) та осіннього (+0,2оС). Зменшення різниці температури повітря між сезонами року, в цілому по басейну, чітко показує ефект вирівнювання кліматичного поля середньорічної та середньомісячних температур повітря; 4. Визначено, що зростання середньорічної температури повітря впродовж останніх десятиліть на території басейну Дніпра призвело, відповідно, до зростання середньорічної температури води (на 0,60С). Між температурою повітря та води чітко простежується лінійний зв’язок, який підтверджується коефіцієнтом кореляції (r = 0,74) для всього періоду дослідження. Спостерігається стійке підвищення температури води річок басейну в усі місяці року, особливо у весняні (березень - +1,70С, квітень - +0,90С). Просторовий аналіз змін температури води річок басейну за два характерні періоди свідчить про те, що ці зміни для окремих частин басейну не є синхронними. Це пояснюється різноманітністю їх кліматичних, фізико-географічних, гідрогеологічних умов, різним ступенем господарського впливу на річки; 5. Виявлено зменшення максимальної температури води річок басейну переважно за рахунок тих ЛГП, де зросла частка підземного живлення. Виключенням є Дністровсько-Дніпровська ЛГП, де значення максимальної температури води зросло на 2,40С. Аналіз дат переходу температури води річок басейну Дніпра через 0,20С та 100С навесні показав, що в останні два десятиліття спостерігається їх суттєве зміщення на більш ранні терміни по відношенню до попереднього періоду. Зміщення дати переходу температури води через 0,20С восени на більш ранні терміни складає, в середньому, лише 3 доби; 6. З кінця 80-х років ХХ ст. відмічається тенденція до суттєвого пом’якшення льодового режиму річок басейну Дніпра: замерзання відбувається пізніше (поява льодових явищ - на 6 діб, встановлення льодоставу - на 3 доби); скресання – раніше (терміни початку льодоходу наблизились до початку року на 13 діб, терміни закінчення льодових явищ на річках басейну - на 19 діб); тривалість періоду з льодовими явищами зменшилась на 25 діб; зменшилась середня (на 8 см) і максимальна (на 14 см) товщина льодового покриву. Зміни, що відбулися у льодовому режимі річок басейну більш яскраво проявляються в термінах весняних льодових явищ, ніж осінніх; 7. Побудовані розрахункові залежності характеристик термічного та льодового режимів річок від температури повітря та здійснена оцінка отриманих залежностей дають змогу з певною точністю передбачувати окремі досліджувані характеристики в залежності від прогнозу температури повітря. Оскільки на сьогодні проблема прогнозу подальшої зміни клімату, як в регіональному так і в глобальному масштабі далека від вирішення, тому, при розробці методики відповідних прогнозів доводиться лише приблизно оцінювати переважаючи процеси і пов’язані з ними температурні умови. |