Тривале застосування добрив під кукурудзу на силос у сівозміні на лучно-чорноземному карбонатному легкосуглинковому ґрунті Лісостепу України має різний вплив на агрохімічні, агрофізичні та фізико-хімічні властивості ґрунту.
Використання лише мінеральних добрив забезпечує стійку тенденцію до підвищення щільності лучно-чорноземного карбонатного ґрунту на 0,06-0,11 г/см2 та зменшення капілярної вологоємності на 2,9-4,4% у варіантах контроль та N120P90K90. Під впливом добрив спостерігалось збільшення вмісту гумусу і суми увібраних основ, що відповідно становило 4,31% та 33,7 мг-екв/100 г у варіанті фон+N120K90P90 та 3,96% і 27,4 мг-екв/100 г грунту на контролі; 2. Внесення добрив поліпшує поживний режим лучно-чорноземного карбонатного ґрунту, збільшуючи вміст доступних форм елементів живлення, особливо у варіанті фон+N120K90P90, що складає N-NO3 - 26,8; N-NH4 – 23,9; P2O5 – 36,8; К2О - 80,2 мг/кг при контролі N-NO3 – 17,5; N-NH4 – 18,2; P2O5 – 16,4; К2О - 63,3 мг/кг грунту. 3. Застосування під кукурудзу на силос фон + N180P135K135 та лише мінеральних добрив - N120K90P90 сприяє збільшенню у 1,5 рази кількості амілолітичних мікроорганізмів порівнюючи із органо-мінеральною системою (фон+N120K90P90), що свідчить про деградацію органічної речовини та її мінералізацію. Мінеральні добрива на фоні післядії першого року 30 т/га гною покращували фізіологічні параметри кукурудзи. Так, внесення N120P90K90 на фоні післядії гною збільшувало площу листкової поверхні у фазу молочно-воскової стиглості на 55% у порівнянні з контролем, на 45% з фоном, на 29% з варіантом фон+P90 та на 18% з варіантом фон+P90K90.
Внесення фосфорних добрив збільшувало загальну поверхню коренів на 0,141 м2 порівняно з контролем, а застосування комбінації фосфорних та калійних добрив збільшувало їх адсорбційну поверхню на 0,081 м2 порівняно з контролем та на 0,045 м2 порівняно з фосфорними добривами. 5. Накопичення сухої речовини протягом періоду вегетації під впливом добрив проходить нерівномірно. Максимум спостерігається у період викидання волоті – цвітіння і складає від 40,2 ц/га до 89,6 ц/га у контролі та з 73,4 до 154,3 ц/га у варіанті фон+N120P90K90. Застосування норми добрив N120P90K90 на фоні післядії гною забезпечувало отримання від 139 до 162 ц/га сухої маси кукурудзи на силос, що всередньому на 50 % більше ніж на контролі, на 37% чим на післядії гною, на 30% ніж у варіанті фон+P90. 6. Спостерігається значне покращення якості силосної маси кукурудзи під впливом застосування добрив – вміст протеїну збільшувався з 7,0 % у контролі до 11,2% у варіанті фон+N120P90K90, при вмісті на фоні – 7,7% та однобічному внесенні фосфорних добрив - 8,9%. Подібна закономірність спостерігалась і за вмістом “сирої” золи. 7. Для забезпечення бездефіцитного балансу елементів живлення в лучно-чорноземному карбонатному ґрунті при урожайності кукурудзи на силос 700-800 ц/га необхідно повертати 200-230 кг/га азоту, 60-70 кг/га Р2О5, та 160-180 кг К2О. Моделі родючості ґрунту для такого врожаю мають високу ступінь надійності і адекватності і можуть бути записані у вигляді Y=462,30+84,012х-4,488х2 та Y=307,571+117,881х-11,119х2. 8. Застосування N120P90K90 на фоні післядії 30 т/га гною є економічно доцільним заходом, який забезпечує всередньому 371 грн. чистого прибутку та рівень рентабельності - 39,4%. |