У дисертації представлено теоретичне узагальнення проведених клініко-лабораторних досліджень та запропоновано нове рішення актуального наукового завдання, що полягає в оптимізації вибору і раціональному застосуванні засобів індивідуальної гігієни порожнини рота спрямованої антимікробної дії у здорових осіб та при стоматологічних захворюваннях на підставі отриманих даних щодо впливу їх на мікробіоценоз ротової порожнини. 1. Встановлено, що у осіб з карієсом зубів і гінгівітом кількість і агресивність умовно-патогенних мікроорганізмів в ротовій порожнині вищі, ніж у здорових людей, а стан природних захисних сил нижчий. У хворих з карієсом зубів встановлено також найбільш високий коефіцієнт дисбактеріозу – 3,23 (при нормі 1), визначений за співвідношенням відносних активностей уреази і лізоциму. 2. У осіб без стоматологічних захворювань в порожнині рота найчастіше зустрічається Str. viridans, лактобактерії і Str. mutans. У хворих на карієс зубів превалюють Str. mutans, лактобактерії та Staph. epidermicus; при хронічному катаральному гінгівіті найбільш поширені Staph. epidermicus, Candida albicans і Enterococus. Висока частота виявлення грибів Candida albicans у хворих на гінгівіт припускає їх участь, разом з іншими мікроорганізмами, у розвитку запального процесу в тканинах пародонту. 3. На підставі проведеного аналізу встановлено, що найбільш поширеними антисептиками у складі зубних паст є хлоргексидин, триклозан, а у складі ополіскувачів – хлоргексидин, цетілпірідинію хлорид і гекситидин. Показано в досліді in vitro, що найбільш виражену антимікробну дію справляє зубна паста, що містить триклозан – зона відсутності зростання на мікробних середовищах 23-24 см. 4. Клінічні дослідження показали, що антисептичні компоненти хлоргексидин, триклозан, бензоат натрію і цетілпірідинію хлорид, введені до складу зубних паст, надають бактерицидний ефект по відношенню до мікрофлори порожнини рота, але різною мірою виразності. М'якшою антимікробною дією володіє зубна паста, що містить бензоат натрію (зменшення рівня мікробного обсіменіння на 27 %), а найбільш вираженою – зубна паста з триклозаном (зменшення рівня обсіменіння на 53 %). 5. Встановлено різний ступінь антибактеріального впливу паст на мікрофлору ротової порожнини у дорослих та дітей, що не мають прогресуючої стоматологічної патології. У дітей зубні пасти з хлоргексидином та триклозаном призводять до різкого зниження кількості бактерійної флори з подальшим повільним відновленням мікробного балансу, особливо, після застосування пасти з триклозаном. Через 2 місяці після чищення зубною пастою з хлоргексидином мікробний баланс відновлюється на 74 %, а з триклозаном – на 40 %. При цьому не виявлено превалювання умовно-патогенної мікрофлори і інтенсифікації розвитку стоматологічної патології після застосування зубних паст з антисептиками. 6. Зубна паста, що включає «захищений» триклозан (триклозан + кополімер), менше впливає на мікробіоценоз ротової порожнини в цілому, але, в той же час справляє виразну бактерицидну дію по відношенню до мікроорганізмів зубного нальоту. Через тиждень після чищення вміст мікрофлори в зубному нальоті зменшується на 38 %. 7. Вплив зубних паст з різними антисептиками на мікробіоценоз порожнини рота в осіб з карієсом зубів і хронічним катаральним гінгівітом, в основному, полягає в зменшенні кількості умовно-патогенних і патогенних бактерій, що опосередковано підтверджується зниженням активності уреази, без впливу на чинники неспецифічного захисту (за показником активності лізоциму). 8. Застосування щітки для чищення зубів та язика істотно зменшує кількість мікрофлори у порожнині рота та підсилює активність чинників природного захисту, що, як наслідок, сприяє нормалізації мікробіоценозу ротової порожнини. Найбільш виражений ефект отримано після застосування щіток з хвилеподібними та лінійними гумовими виступами для чищення язика. | 