Анотація до роботи:

Макарук А.І. Вплив заходів основного обробітку ґрунту, удобрення та вапнування на продуктивність озимого жита в умовах західного Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 – загальне землеробство. – Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, Київ, 2003.

Представлені результати трирічних польових досліджень автора з вивчення продуктивності озимого жита залежно від мінімалізації обробітку ґрунту і фонів удобрення в умовах Полісся України. Вплив обробітку ґрунту та фонів удобрення на зміну показників родючості дерново-підзолистого супіщаного ґрунту, забур’яненість, ріст, розвиток та врожайність озимого жита. Проведено економічний та енергетичний аналіз способів обробітку ґрунту та фонів удобрення, які вивчались в досліді.

1. На підставі трьохрічних досліджень по впливу заходів обробітку ґрунту після кукурудзи на силос і різних фонів удобрення встановлено, що найменші зміни показників об'ємної маси дерново-підзолистого супіщаного ґрунту відмічено в шарі 20-30 см, незалежно від заходів обробітку ґрунту, капілярна пористість у всіх варіантах досліду переважала над некапілярною. Особливо це помітно в шарі ґрунту 20-30 см в період сходів озимого жита.

2. Внесення вапна в кількості 1,0 норми за г.к. на фоні N₆₀K₆₀P₆₀ в поєднанні з цими заходами обробітку позитивно вплинуло на поліпшення показника капілярної пористості.

3. Ступінь аераціі та насичення ґрунту водою під впливом заходів обробітку ґрунту та фонів удобрення зазнають змін упродовж вегетації озимого жита. Так, під час сходів найменший ступінь насичення водою був 18,0% в шарі ґрунту 0-10 см на варіанті, де проводили плоскорізний обробіток ґрунту на глибину 20-22 см і найвищий 23,0% в цьому шарі, де проводили поверхневий на 10-12 см. Ступінь аерації був найвищим у шарах 0-10; 10-20 і 20-30 см у всіх фазах вегетації озимого жита, де проводили обробіток плоскорізом КПГ-2,2 на глибину 20-22см.

4. Поверхневий обробіток дозволяє краще нагромаджувати і зберігати вологу в ґрунті. Так, при сходах озимого жита різниця в вологості гумусного горизонту після оранки і поверхневого розпушення ґрунту була в межах 0,73-1,02%. Така ж закономірність в нагромадженні вологи в шарі 0-30 см ґрунту спостерігається в період повної стиглості озимого жита.

5. Фрезерний обробіток ґрунту на 5-6 см забезпечує підвищення вологи в орному шарі ґрунту на 1,04-1,37% більше, ніж на контролі (оранка на 20-22 см).

6. Застосування різних заходів обробітку ґрунту на фоні N₆₀P₆₀K₆₀ і 1,0 норми вапна за г.к. сприяє підвищенню поживних речовин у ґрунті. Найбільше легкогідро-лізованого азоту та рухомого фосфору нагромаджувалось в шарі 10-20 см. Найменше їх було виявлено у шарі 20-30 см.

7. Оранка на глибину 20-22 см, поверхневий та фрезерний обробіток ґрунту найбільш ефективно сприяють зменшенню забур'яненості посівів озимого жита. Якщо до проведення обробітку кількість бур'янів на цих варіантах становила 187-194 шт/м², то на час збирання врожаю озимого жита їх було 106-118 шт/м². Найбільш ефективним заходом, що зменшував кількість багаторічних бур’янів у посівах озимого жита є оранка на 20-22 см.

Незалежно від заходів обробітку ґрунту найбільша кількість насіння бур’янів – 69,5 тис.шт.м², відмічена після плоскорізного обробітку ґрунту, 68,6 тис.шт/м² – фрезерного обробітку і 64,9 тис.шт/м² після оранки.

8. Заходи обробітку ґрунту неоднаково впливають на розвиток загальної маси кореневої системи озимого жига. Так, повітряно-суха маса коренів в шарі ґрунту 0-30 см на варіанті з оранкою, поверхневим і фрезерним розпушуванням близькі між собою і відповідно складали 49,1; 49,4 і 48,2 ц/га. Найменша кількість 46,7 ц/га коренів в шарі ґрунту 20-30 см відмічено на варіанті з плоскорізним обробітком.

9. Найбільший врожай зерна озимого жита забезпечив поверхневий і фрезерний обробіток ґрунту – відповідно 35,9 і 34,5 ц/га, що на 3,6 і 2,2 ц/га вище порівняно з контролем.

Внесення вапна 1,0 н. за г.к. і N₆₀P₆₀K₆₀ в поєднанні із заходами обробітку ґрунту забезпечило найвищий врожай зерна озимого жита. Серед заходів обробітку ґрунту найбільшу надвишку у 5,5 ц/га або 16,7% забезпечує поверхневий обробіток ґрунту на глибину 10-12 см.

10. Кращі показники якості врожаю зерна озимого жита відмічено на варіантах при внесенні N₆₀P₆₀K₆₀ та проведенні вапнування. Найбільша маса 1000 зерен 36,0-37,5 г, натура зерна – 657-664 г/л, вміст білку – 10,2%, золи 1,92-1,97% і вихід білку 373,3-384,5 кг/га зерна озимого жита одержано на ділянках, де проводили фрезерний і поверхневий обробітки ґрунту.

11. Розрахунки економічної та енергетичної ефективності вирощування озимого жита за умов різних заходів обробітку вказують на переваги поверхневого та фрезерного обробітків ґрунту. Так, поверхневий і фрезерний обробіток ґрунту виявився найменш енергомістким. Коефіцієнт енергетичної ефективності цього обробітку залежить від рівнів удобрення і складає від 1,7 і 2,1 рази в порівнянні з оранкою. На цих варіантах одержано найбільший 400,5-471,3 грн./га умовно чистий прибуток з рівнем рентабельності – 112-131%.

12. Виробниче випробування в умовах КСП “Полісся” Любешівського району Волинської області підтвердило високу ефективність застосування поверхневого обробітку ґрунту під озиме жито. У порівнянні з оранкою поверхневий обробіток сприяв підвищенню коефіцієнту енергетичної ефективності до 1,5-1,8. На контрольному варіанті він становив лише 1,0-1,2, умовно чистий прибуток складав 389,7-411,4 грн./га, що на 26,4-29,4% більше, ніж на контролі.

Публікації автора:

1. З.М.Томашівський, А.І.Макарук. Вплив способів обробітку ґрунту і рівнів удобрення на врожай і якість озимого жита в умовах західного Полісся України // Вісник Львівського державного аграрного університету. Агрономія. – № 4. – Львів, 1999. – С. 78-86.

(Особистий внесок здобувача 65%. Проведено узагальнення матеріалу, агротехнічні дослідження та сформовано висновки).

2. З.М.Томашівський, А.П.Білітюк, А.І.Макарук. Продуктивність озимого жита залежно від обробітку ґрунту і удобрення в умовах Полісся України // Збірник наукових праці Ордена трудового червоного прапора інституту землероб-ства Української академії аграрних наук. – Випуск 3. – Київ, 1999. – С. 3-8.

(Особистий внесок здобувача 65%, отримано експериментальні дані, проведено узагальнення матеріалу та сформовано висновки).

3. З.М.Томашівський, А.І.Макарук. Вплив обробітку і удобрення на агрофізичні властивості ґрунту та врожайність озимого жита в умовах західного Полісся України //Збірник наукових праць Ордена трудового червоного прапора інституту землеробства Української академії аграрних наук. – Випуск I. – К.: НОРА-ПРІНТ, 2000. – С. 54-57.

(Особистий внесок здобувача 60%, отримано експериментальні дані, проведено узагальнення матеріалу та сформовано висновки).