Отримані дані щодо впливу ВАТ „Миколаївцемент" на стан компонентів агроекосистем та екологічну ситуацію в зоні впливу дозволили дійти наступних висновків: 1. Діяльність підприємства з виробництва цементу зумовлює надходження в атмосферу нелокалізованого неорганічного пилу, до складу якого поряд з інертними частинками входять токсичні сполуки та важкі метали. Пил містить від 15 до 99% тонкодисперсних фракцій, що зумовлює його перенесення на відстані до 25 км від джерела забруднення. В нелокалізованому цементному пилові присутні значні концентрації Мn, Zn, Рb, Ni, Сu, Сr. При виробничій потужності підприємства в 900 тис. тон цементу на рік щорічне надходження важких металів на територію в зоні впливу підприємства становить 25,5 тонн, зокрема Мn - 9223, Zn - 1025, Pb - 112, Cd - 11, Ni - 1116, Со - 85, Сu - 2152, Сr - 11784 кг відповідно. 2. Аеротехногенне перенесення важких металів з нелокалізованими пиловими викидами супроводжується нагромадженням їх в компонентах автотрофного блоку агроекосистем. Достовірно більше нагромаджують елементів надземні частини рослини (вико-вівсяної суміші), ніж підземні органи (коренеплоди цукрового і кормового буряків), що вирощуються в південно-східному і північно-західному напрямках 3. При використанні неорганічного пилу в якості мінерального добрива відбувається збільшення в бульбах картоплі та коренеплодах кормового буряку вмісту Cd (в 1,8-2,2), Cr (в 1,9-2,3), Cu (в 1,1-1,3), Ni (в 1,3), Zn (в 1,2) та Pb (в 1,5-1,6 рази) порівняно з контролем. Вищі значення зафіксовані при внесенні повної дози цементного пилу. 4. Внаслідок тривалого функціонування підприємства на території Миколаївського району формується біогеохімічна аномалія зумовлена техногенною концентрацією в ґрунтах Zn і Cd з величинами, що перевищують фонові (кларкові) значення в 2-3 рази в південно-східному та західному напрямках на відстані до 25 км. На відстані 0,3-0,6 км, за рахунок вмісту в ґрунтах валових форм Сd на рівні ГДК, землі сільськогосподарського призначення стають непридатними для постійного вирощування просапних культур. 5. Основні фізико-хімічні властивості ґрунтів території, прилеглої до ВАТ „Миколаївцемент", зумовлюють високу рухливість важких металів, що надходять в ґрунти з нелокалізованим цементним пилом. Незважаючи на те, що вміст валових форм більшості важких металів не сягає рівня ГДК, частка їх рухомих форм становить 26-56% від валового вмісту в верхніх горизонтах ґрунтів, що в 2-10 разів перевищує рівні ГДК. 6. Ґрунтовий покрив в зоні впливу підприємства характеризується низькою буферною здатністю, оскільки на території переважають піщані і легкосуглинкові ґрунти, а тому можливість зв'язування важких металів з мулистою фракцією ґрунтів є обмеженою. Низька буферність ґрунтів пов'язана з незначним вмістом органічної речовини (1,97-3,96% гумусу) в ґрунтах сільськогосподарського використання, на відміну від фонових ґрунтів території (3,71-5,53%). Привнесення кальцієвмісного пилу спричиняє підлужнення ґрунтів, що запобігає повному переходу валових форм важких металів у їх рухомі сполуки. 7. Загальною закономірністю формування ґрунтової мікрофлори в зоні впливу аеротехногенного забруднення є збільшення чисельності сапрофітних бактерій в напрямку віддалення від джерела техногенної емісії та зниження чисельності патогенної мікрофлори. Виявлено, що кількість бактерій у ґрунтах в південно-східному напрямку збільшується з віддаленням від джерела емісії в 18-35 разів на відстані 7-12 км, а кишкової палички зменшується в 2,5-3,6 рази. 8. За відносними показниками забруднення території, прилеглої до ВАТ „Миколаївцемент" виявлено, що за рахунок аеротехногенного надходження в ґрунтах регіону відбувається нагромадження таких важких металів як Cu, Cr, Zn, Cd, Co та Pb, a високі показники активного забруднення ґрунтів Cr, Pb, Co та Cu свідчать, що може відбуватися міграція важких металів по трофічних ланцюгах. Встановлено загальне забруднення надземної частини вико-вівсяної суміші Pd, Cr, Cd і Co. Це зумовлює зниження якості сільськогосподарської продукції, зокрема молока, для якого у всіх випадках встановлено перевищення ГДК для Pb в 1,8-2,0 рази. Окрім того, виявлено значне перевищення ветеринарно-санітарних вимог вмісту Mn у кормах, які вирощуються у зоні впливу підприємства, для вико-вівсяної суміші в 2-3 рази, а для кормових буряків - в 5-8 разів. У зоні впливу підприємства відбувається техногенне забруднення криничної води сполуками Pb. Лише в західному напрямку рівень Pb в криничній воді був на рівні ГДК, а в південно-східному напрямку перевищував ГДК для питної води в 1,5-2,0 рази. 9. Наявність потужного джерела забруднення атмосферного повітря зумовлює погіршення здоров'я населення Миколаївського району, що проявляється як збільшенням загальної кількості захворювань так і захворювань органів дихання в порівняні з аналогічними показниками суміжних адміністративних районів. 10. Досліджувана територія належить до зони екологічного ризику, що зумовлюється як основними характеристиками природних екосистем цієї території так і техногенним впливом потужного промислового підприємства з виробництва цементу. Сучасний рівень техногенного навантаження наближається до повної екологічної техноємкості цього регіону, тому збільшення потужностей діючого підприємства чи будівництво інших може призвести до погіршення екологічної ситуації та переходу цієї території від зони екологічного ризику до зони екологічної кризи. |
