Виконаний нами детальний розгляд джерел наукової літератури свідчить про актуальність та недостатню вивченість питань щодо проходження післязбирального дозрівання зерном озимої пшениці, змін посівних і технологічних якостей в цей період. На підставі проведених в 2004-2007 рр. польових і лабораторних досліджень, аналізу одержаних даних і їх математичної обробки зроблені наступні висновки. 1. Процес післязбирального дозрівання зерна у м'якої і твердої озимої пшениці протікає неоднаково. Біологічні процеси фізіологічного дозрівання - формування показника енергії проростання і схожості у насіння твердої пшениці проходять повільніше і продовжуються 40 днів і більш, тоді як насінню м'якої пшениці для проходження цього періоду в умовах Криму достатньо 30-35 днів. Формування схожості насіння при цьому відбувається енергійніше, ніж показника енергії проростання. 2. Встановлено, що на швидкість і тривалість проходження періоду післязбирального дозрівання серйозний вплив виявляють сортові особливості озимої пшениці. Сучасні сорти за цією ознакою пропонується розділити на три групи: сорти зі швидкими темпами післязбирального дозрівання (35 днів) - Альбатрос, Красуня, Любава, Пошана, Фантазія, Українка; сорти з середніми календарними термінами досягнення максимальних значень посівних якостей (45-50 днів) - Кирія, Лада, Повага, Никонія, Сирена, Лузанівка; сорти з повільними темпами післязбирального дозрівання (50-55 днів) – Панна, Писанка, Куяльник, Застава, Прима, Селянка. Ці особливості слід враховувати в період підготовки насіння до сівби, а товарного зерна - до використання. 3. Вперше встановлено, що насіння озимої пшениці, вирощене на високих агротехнічних фонах, має більші темпи проходження періоду післязбирального дозрівання, ніж насіння, вирощене на низьких агрофонах. Можна припустити, що одною з причин цього явища є неоднакова білковість, що визначає різну гідрофільність при проростанні. 4. Виявлено, що погодні умови вирощування озимої пшениці чинять значний вплив на швидкість і тривалість процесів післязбирального дозрівання її зерна. Високі температури і низька вологість повітря в період формування і дозрівання зерна прискорюють процес досягнення технічної стиглості (готовності до збирання) і збільшують розрив між цим станом і досягненням їм фізіологічної зрілості. У зв'язку з цим тривалість періоду післязбирального дозрівання збільшується на 25-35%. 5. Істотний вплив на швидкість проходження процесу післязбирального дозрівання насіння озимої пшениці, як м'якої, так і твердої, виявляють умови, в яких знаходиться зерно у цей період. Проходження дозрівання в режимі повітряно-сонячного обігріву прискорює дозрівання і скорочує терміни досягнення високих показників посівних властивостей у порівнянні з насінням, що знаходиться у складі, на 10-15 днів. 6. Вперше встановлено, що в процесі післязбирального дозрівання товарного зерна озимої пшениці формування його якості відбувається з неоднаковою швидкістю і різним рівнем показників. Швидше і в більшій мірі підвищується вихід борошна і його водопоглинальна здатність, повільніше і на менший рівень в цей період змінюється якість комплексу клейковини. Такі показники як маса 1000 зерен, склоподібність, натура, масова частка білка, сирої клейковини, її гідратація і показник седиментації за оптимальних умов зберігання залишаються на попередньому рівні. 7. Нами встановлено, що швидкість проходження післязбирального дозрівання товарного зерна м'якої озимої пшениці вище, ніж зерна твердої озимої пшениці і складає відповідно 20-25 днів і 35-40 днів. Зміна параметрів технологічних якостей у зерна м'якої озимої пшениці за цей період проходить в більшій мірі, ніж у зерна твердої озимої пшениці. 8. У різних сортів як м'якої, так і твердої пшениці досягнення максимальних посівних і технологічних показників якості відбувалося протягом неоднакового за тривалістю періоду після збирання, що необхідно враховувати при вирішенні питань про їх використання. 9. В процесі зберігання зерна м'якої і твердої озимої пшениці відбувається подальше зміцнення клейковини і, як наслідок, поліпшення його хлібопекарських властивостей. Процес формування якості комплексу клейковини в зерні м'якої пшениці продовжується близько 225 днів, а в зерні твердої пшениці – 270 днів. Режими зберігання зерна в цей період не чинять помітного впливу на зміну його якості. 10. В умовах Криму найдоцільнішим режимом післязбирального зберігання насінного і товарного зерна слід рахувати той, який в умовах конкретного господарства є економічно оптимальним. |