Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Рослинництво


Житова Людмила Василівна. Вплив умов вирощування і післязбирального дозрівання на якість насіння і товарного зерна озимої пшениці в Криму : Дис... канд. наук: 06.01.09 - 2009.



Анотація до роботи:

Житова Л.В. Вплив умов вирощування і післязбирального дозрівання на якість насіння і товарного зерна озимої пшениці в Криму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Південний філіал «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету, Сімферополь, 2008.

Представлені результати вивчення змін посівних і технологічних якостей зерна озимої пшениці в період проходження післязбирального дозрівання та в процесі подальшого зберігання.

Аналіз одержаних даних дозволив встановити, що у зерні м'якої і твердої пшениці процес післязбирального дозрівання іде неоднаково. За темпами цього періоду зерно м'якої пшениці значно перевершувало зерно твердої. Сортові особливості зерна також виявляли вплив на швидкість та інтенсивність післязбирального періоду, що дозволило за цими ознаками досліджувані сорти розділити на три групи – із швидкими, середніми та повільними темпами післязбирального дозрівання. Вирощування зерна на високому агрофоні сприяло зростанню темпів дозрівання. Знаходження зерна у цей період в різних умовах також впливало на динаміку посівних і технологічних якостей. Розміщення насіння і товарного зерна на площадці з навісом дозволяє скоротити період дозрівання на 10-15 днів. Знаходження в процесі тривалого зберігання в різних умовах, навпаки, не чинило впливу на якість зерна. Тому, в умовах Криму оптимальним режимом зберігання слід рахувати той, який на даний час є економічно доцільним.

Виконаний нами детальний розгляд джерел наукової літератури свідчить про актуальність та недостатню вивченість питань щодо проходження післязбирального дозрівання зерном озимої пшениці, змін посівних і технологічних якостей в цей період. На підставі проведених в 2004-2007 рр. польових і лабораторних досліджень, аналізу одержаних даних і їх математичної обробки зроблені наступні висновки.

1. Процес післязбирального дозрівання зерна у м'якої і твердої озимої пшениці протікає неоднаково. Біологічні процеси фізіологічного дозрівання - формування показника енергії проростання і схожості у насіння твердої пшениці проходять повільніше і продовжуються 40 днів і більш, тоді як насінню м'якої пшениці для проходження цього періоду в умовах Криму достатньо 30-35 днів. Формування схожості насіння при цьому відбувається енергійніше, ніж показника енергії проростання.

2. Встановлено, що на швидкість і тривалість проходження періоду післязбирального дозрівання серйозний вплив виявляють сортові особливості озимої пшениці. Сучасні сорти за цією ознакою пропонується розділити на три групи: сорти зі швидкими темпами післязбирального дозрівання (35 днів) - Альбатрос, Красуня, Любава, Пошана, Фантазія, Українка; сорти з середніми календарними термінами досягнення максимальних значень посівних якостей (45-50 днів) - Кирія, Лада, Повага, Никонія, Сирена, Лузанівка; сорти з повільними темпами післязбирального дозрівання (50-55 днів) – Панна, Писанка, Куяльник, Застава, Прима, Селянка. Ці особливості слід враховувати в період підготовки насіння до сівби, а товарного зерна - до використання.

3. Вперше встановлено, що насіння озимої пшениці, вирощене на високих агротехнічних фонах, має більші темпи проходження періоду післязбирального дозрівання, ніж насіння, вирощене на низьких агрофонах. Можна припустити, що одною з причин цього явища є неоднакова білковість, що визначає різну гідрофільність при проростанні.

4. Виявлено, що погодні умови вирощування озимої пшениці чинять значний вплив на швидкість і тривалість процесів післязбирального дозрівання її зерна. Високі температури і низька вологість повітря в період формування і дозрівання зерна прискорюють процес досягнення технічної стиглості (готовності до збирання) і збільшують розрив між цим станом і досягненням їм фізіологічної зрілості. У зв'язку з цим тривалість періоду післязбирального дозрівання збільшується на 25-35%.

5. Істотний вплив на швидкість проходження процесу післязбирального дозрівання насіння озимої пшениці, як м'якої, так і твердої, виявляють умови, в яких знаходиться зерно у цей період. Проходження дозрівання в режимі повітряно-сонячного обігріву прискорює дозрівання і скорочує терміни досягнення високих показників посівних властивостей у порівнянні з насінням, що знаходиться у складі, на 10-15 днів.

6. Вперше встановлено, що в процесі післязбирального дозрівання товарного зерна озимої пшениці формування його якості відбувається з неоднаковою швидкістю і різним рівнем показників. Швидше і в більшій мірі підвищується вихід борошна і його водопоглинальна здатність, повільніше і на менший рівень в цей період змінюється якість комплексу клейковини. Такі показники як маса 1000 зерен, склоподібність, натура, масова частка білка, сирої клейковини, її гідратація і показник седиментації за оптимальних умов зберігання залишаються на попередньому рівні.

7. Нами встановлено, що швидкість проходження післязбирального дозрівання товарного зерна м'якої озимої пшениці вище, ніж зерна твердої озимої пшениці і складає відповідно 20-25 днів і 35-40 днів. Зміна параметрів технологічних якостей у зерна м'якої озимої пшениці за цей період проходить в більшій мірі, ніж у зерна твердої озимої пшениці.

8. У різних сортів як м'якої, так і твердої пшениці досягнення максимальних посівних і технологічних показників якості відбувалося протягом неоднакового за тривалістю періоду після збирання, що необхідно враховувати при вирішенні питань про їх використання.

9. В процесі зберігання зерна м'якої і твердої озимої пшениці відбувається подальше зміцнення клейковини і, як наслідок, поліпшення його хлібопекарських властивостей. Процес формування якості комплексу клейковини в зерні м'якої пшениці продовжується близько 225 днів, а в зерні твердої пшениці – 270 днів. Режими зберігання зерна в цей період не чинять помітного впливу на зміну його якості.

10. В умовах Криму найдоцільнішим режимом післязбирального зберігання насінного і товарного зерна слід рахувати той, який в умовах конкретного господарства є економічно оптимальним.

Публікації автора:

  1. Житова Л. В. Щодо питання про післязбиральне дозрівання зерна пшениці / Л. В. Житова // Наукові праці КДАТУ. – Сімферополь, 2005. - Вип. 89. – С. 245-252.

  2. Житова Л. В. Вплив різних режимів післязбирального дозрівання на якість насіння озимої пшениці / Л. В. Житова // Наукові праці КДАТУ. – Сімферополь, 2005. - Вип. 91. – С. 49-53.

  3. Письменний В. Д. Вплив сортових особливостей на проходження післязбирального дозрівання насіння м'якої озимої пшениці / В. Д. Письменний, Л. В. Житова // Наукові праці ПФ «КАТУ» НАУ. – Сімферополь, 2006. - Вип. 94. – С. 86-90 (проведення досліджень, оформлення статті).

  4. Житова Л. В. Зміна технологічних якостей зерна м'якої озимої пшениці в період післязбирального дозрівання / Л. В. Житова // Наукові праці ПФ «КАТУ» НАУ. – Сімферополь, 2006. Вип. 96. – С. 203-208.

  5. Ніколаєв Є. В. Ефективність різних режимів і способів тривалого зберігання зерна пшениці в Криму / Є. В. Ніколаєв, Л. В. Житова // Наукові праці ПФ „КАТУ” НАУ. / С. - г. науки. – Сімферополь, 2007. - Вип. 100. – С. 62-68 (підбір і теоретичний аналіз джерел літератури, проведення досліджень, оформлення статті).

  6. Ніколаєв Є. В. Особливості проходження післязбирального дозрівання зерна твердої озимої пшениці в Криму / Є. В. Ніколаєв, Л. В. Житова // Наукові праці ПФ „КАТУ” НАУ. / С. -г. науки. – Сімферополь, 2007. Вип. 104. – С. 244-250 (підбір і теоретичний аналіз джерел літератури, проведення досліджень, оформлення статті).