1. Встановлено (на прикладі сплаву молібдену ЦМ-10 з розміром зерна 300-400 мкм), що при транскристалітному руйнуванні температурна залежність тріщиностійкості при переході з крихкого стану до пластичного має немонотонний характер і складається з двох ділянок: 1 - без субкритичного підростання; 2 - із субкритичним підростанням тріщини перед переходом у катастрофічний долом. 2. Проведеними розрахунками показано, що залежно від співвідношення c/ ( c- довжина тріщини у вершині надрізу, - радіус скругления вершини) змінюється ефективна гострота кінчика підростаючої тріщини, що і є причиною немонотонної залежності тріщиностійкості від температури. Встановлена різка ( S- подібна) зміна концентрації напруг в вершині тріщини при c/1. Вихід вершини підростаючої тріщини з «тіні» надрізу супроводжується спочатку зниженням тріщиностійкості, а потім відмічається її ріст, обумовлений триваючим зниженням границі плинності. 3. Визначено, що величина енергії активації процесу, що контролює температурну залежність тріщиностійкості, відповідає величині енергії активації руху дислокацій, оцінка якої проведена по температурній залежності границі плинності відповідно до підходу В.І.Трефілова та Ю.В.Мільмана. 4. Виявлено посилення залежності тріщиностійкості від розміру зерна при підвищенні температури. Це зумовлено залежністю величини співвідношення розмірів пластичної зони в вершині тріщини ry і зерна d від температури. При низьких температурах (ry/d<1) тріщиностійкість слабко залежить від розміру зерна. Різке посилення залежності тріщиностійкості від розміру зерна спостерігається при ry/ d1. 5. Показано, що при інтеркристалітному характері руйнування, на відміну від транскристалітного, у вивченому діапазоні розмірів зерен і температур залежність тріщиностійкості сплаву МТ від розміру зерна відповідає вигляду рівняння Холла-Петча. Це обумовлено тим, що розмір пластичної зони істотно менше розміру зерна та ефект «торкання» пластичної зони границі зерна не має місця. 6. Зменшення розміру пластичної зони зумовлено зниженням дійсної поверхневої енергії руйнування при переході від транскристалітного руйнування до інтеркристалітного та, відповідно, рівня максимально можливих напруг у вершині тріщини. 7. Вперше встановлено, що в полікристалічному молібдені високої чистоти при кімнатній температурі зі зменшенням розміру зерна відбувається зміна механізмів руйнування послідовно від крихкого міжзеренного до руйнування транскристалітним відколом і далі до в’язкого ямкового. Таким чином встановлено, що зменшення розміру зерна приводить не тільки до зменшення нижньої температурної границі інтервалу крихко-в’язкого переходу, але й знижує верхню межу інтервалу холодноламкості. 8. Для підвищення механічних властивостей молібдену з концентраторами напруг (наведеними гострими тріщинами, внутрішніми дефектами матеріалу та ін.) запропонована релаксаційна обробка зразків (контрольоване навантаження при температурах вище 100 oС до початку пластичної течії). 9. Встановлено, що в широкому діапазоні температур добуток К1сsT є константою як для транскристалітного, так і для інтеркристалітного руйнування, причому (К1сsT )транс> (К1сsT)інтер . К1сsT є константою тільки в області низьких температур, а при підвищенні температури випробування та появі тріщин розшарування має місце різке підвищення тріщиностійкості по механізму Гордона-Кука і добуток у вивченому діапазоні температур К1сsT також зростає. Результати дисертації опубліковано в роботах: 1. Баньковский О.И. Трещиностойкость молибденового листа при переходе из хрупкого состояния в пластичное / О.И. Баньковский, А.Д.Васильев, А.Ю. Коваль [и др.] // Электронная микроскопия и прочность материалов. - Киев, 1989. - С. 52-58. 2. Коваль А.Ю. Вязко-хрупкий переход в крупнозернистых сплавах Mo+4%Re и МЧВП / А.Ю Коваль., А.Н. Щербань., В.Ф., Моисеев [и др.] // Электронная микроскопия и прочность материалов. - Киев, 1989. - С. 58-68. 3. Коваль А.Ю. Температурная зависимость разрушающего напряжения в области хрупкого разрушения / А.Ю. Коваль, А.Н. Щербань., В.Ф. Моисеев [и др.] // Пробл. прочности. – 1991. - № 11. – С. 57-62. 4. Горная И.Д. Повышение пластичности молибдена за счет релаксации при разгрузке и повторной деформации / И.Д. Горная, А.Ю. Коваль, В.Ф. Моисеев // Электронная микроскопия и прочность материалов. – Киев, 1994. - С. 70-78. 5. Коваль А.Ю. Влияние релаксационной обработки на разрушение молибдена / А.Ю. Коваль, Э.П. Печковский, Е.П. Полищук // Пробл. прочности. – 1995. - №7. – С. 73-80. 6. Коваль А.Ю. Трещиностойкость предварительно деформированного молибдена / А.Ю. Коваль, Э.П. Печковский, Е.П. Полищук [и др.] // Металлофизика и новейшие технологии. – 1995. – Т.17, № 7. – С. 72-80. 7. Koval A.Yu. Fracture toughness of molybdenum sheet under brittle-ductile transition / A.Yu. Koval, A D. Vasilev, S.A Firstov // Int. j. of refractory metals & hard materials. – 1997. – Vol. 15. – P. 223-226. 8. Koval A.Yu. Cleavage: mechanism, nucleation and fracture toughness / A.Yu. Koval, A D. Vasilev, S.A Firstov // Recent advances in fracture. The minerals, metals & materials. – 1997. – P. 312-326. 9. Коваль А.Ю. Влияние наружных концентраторов напряжения на трещиностойкость молибдена / А.Ю. Коваль, Э.П. Печковский, Е.П. Полищук и др.] // Металлофизика и нов. технологии. – 1998. – Т. 20, № 6. – С. 74-80. 10. Коваль А.Ю. Структурная чувствительность вязко-хрупкого перехода в ОЦК-металлах / Коваль А.Ю., Вербило Д.Г., Подрезов Ю.Н.- К. ИПМ, 1998. – 36 с. – ( Препринт / НАН Украины, Ин-т пробл. матеріал.; 98-7) 11. Коваль А.Ю. Влияние длины и остроты концентраторов напряжения на трещиностойкость молибдена / А.Ю. Коваль, С.А.Фирстов // Электроннаямикроскопия и прочность материалов. – 2006. – Вып. 13.- С. 177-182. |