Анотація до роботи:

Венгер О.П. Вплив соціальних факторів на патогенез неврастенії, дисоціативних та тривожно-фобічних розладів.- Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16- психіатрія. Тернопільська державна медична академія ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2003.

У дисертації на основі клініко-психопатологічного, психодіагностичного та соціально-психологічного досліджень отримано дані про особливості впливу макросоціальних та мікросоціальних факторів на формування неврастенії, дисоціативних (конверсійних) та тривожно-фобічних розладів в залежності від преморбідних особливостей, провідного синдрому, акцентуації особистості. Виявлено особливості домінування мікро- та макросоціальних чинників в умовах сучасності. З’ясовано формування психологічних особливостей сімей у хворих з невротичними розладами. Вивчені специфічні сімейні відносини, характерні для досліджуваних невротичних розладів які були названі “невротичною” та “невротизованою” сім’єю та описані психологічні особливості їх формування. Використані дослідження дозволили розробити модель алгоритму психотерапії з ключовими моментами психокорекції та реадаптації.

1. В дисертації наведено результати аналізу, теоретичне узагальнення та обґрунтування важливої наукової проблеми, що полягало у вивченні впливу соціальних факторів на розвиток та перебіг невротичних порушень на прикладі неврастенії, дисоціативних та тривожно-фобічних розладів в залежності від провідного синдрому, типів перебігу, особистісних особливостей, соціально-психологічних характеристик пацієнтів та їхніх родичів, виявленні психологічних та патопсихологічних особливостей у сім'ях хворих невротичними розладами, розробленні критеріїв „невротичної” та „невротизованої” сімей, опрацюванні принципів ефективної корекції невротичних порушень.

2. Вплив соціальних факторів на розвиток невротичних розладів відрізняється при різних формах патології: при неврастенії в умовах сучасності домінуючими є макросоціальні чинники – 85 %, мікросоціальні зустрічаються у 15 % випадків. При цій формі патології провідні чинники виявились наступними: безробіття (34,1±7,1 %), відсутність перспективи (40,9±7,4 5), вимушена міграція (29,5±6,9 %), погіршення матеріально-побутових умов (29,5±6,9 %), сімейні конфлікти (27,3±6,7 %), матеріальна скрута (25,0±6,5 %).

На розвиток дисоціативних (конверсійних) розладів переважно впливають мікросоціальні чинники – 76 %, макросоціальні реєструються у 24 % випадків. Серед психогенній у даних хворих зустрічалися сімейні конфлікти (55,0±7,9 %), погіршення матеріально-побутових умов (47,5±7,9 %), службові конфлікти (35,0±7,5 %), порушення сексуальних стосунків (35,0±7,5 %).

Генез тривожно-фобічних розладів обумовлений дією макросоціальних чинників – 46 % та мікросоціальних факторів у 54 %. При цьому провідну роль відіграють: тривога за власний стан здоров’я (44,7±8,1%), смерть рідних та близьких (31,5±7,5 %), безробіття (31,5±7,5 %), негативний вплив засобів масової інформації (23,7±6,9 %).

1. 3. Особливостями сучасних психотравмуючих ситуацій є:

2. а) їхня поєднаність; б) дія нових факторів (ріст безробіття, вимушена міграція, матеріальна скрута, вплив засобів масової інформації);в) поява взаємоіндукуючих та взаємопосилюючих психотравм за типом “замкненого кола”, включення в клінічну картину досліджуваних з невротичними розладами психосоматичних фонових розладів (65 % пацієнтів).

4. У пацієнтів на неврастенією, дисоціативні та тривожно-фобічні розлади обов’язковим складником пускового механізму формування невротичної хвороби виявилися специфічні сімейні відносини, умовно названі нами “невротична” сім’я. Це поняття включало в себе наступні особливості сімейних відносин: дисоціація акцентуацій членів сім’ї (67 %); виражену різниця в життєвих запитах (34 %); відсутність належного спілкування (формальне) (87 %); недостатність сумісно проведеного часу (78 %); кардинально різні погляди на виховання дітей (32 %); сексуальну дисгармонію (25 %); матеріальні проблеми (52 %); виражені соматичні захворювання одного з членів сім’ї (23 %); приховані конфлікти (51 %). Наявність ”невротичної” сім’ї є передумовою формування невротичного розладу.

5.“Невротична” сім’я формується за такими психологічними особливостями: при неврастенії – переважання псевдосолідарного типу відносин в сім’ї (умовно поділених на псевдопозитивні, псевдодоповнюючі та псевдогармонійні); при дисоціативних розладах – домінування дисгармонійного типу відносин у сім’ї (у вигляді напружено-дисоціативних, емоційно-розділених і взаємоагресивних); при тривожно-фобічних розладах – ригідний тип відносин в сім’ї (у складі ригідно-раціоналістичного та ригідно – залежного).

6.Після захворювання на невротичний розлад внутрішньосімейні зв’язки порушуються у бік дезорганізації, послаблення внутрішньої єдності сім’ї, зміни структури соціальних ролей, напруженості внутрішньосімейних відносин. Специфічна характеристика цих сімей включає: зміну соціальних контактів сім’ї (71 %), створення “невротичного” кола психогеній у вигляді взаємотравмуючої ситуації системи “пацієнт – сім’я” (70 %), зміну відношення до релігії (65 %) (як форму захисту), нерозуміння невротичних проблем одного з членів сім’ї (63 %), зміну ієрархії сімейних цінностей (57 %), виражені конфлікти (51 %), психосоматичні розлади у “здорових” членів сім’ї (28 %), підсилення акцентуації особистості членів сім’ї (24 %), які ми віднесли до “невротизованої” сім’ї. Функціонування сім’ї за такими принципами підтримує наявність невротичного процесу.

7. Основою системи психотерапії та психопрофілактики невротичних розладів є вивчення мікросоціальних чинників (погіршення матеріально-побутових умов, сімейні конфлікти, вимушена міграція, службові конфлікти, хвороби близьких, смерть рідних та близьких) і макросоціальних чинників (безробіття, відсутність перспективи, негативний вплив засобів масової інформації), механізмів формування "невротичної" та "невротизованої" сім’ї, а також соціального функціонування хворого.

8. Психокорекція та психотерапія невротичних розладів спрямована на зміни розуміння спеціалістами невротичних проблем пацієнта, зміну ієрархії цінностей “невротизованої” сім’ї, розірвання та дезактуалізацію основних ланок психогенії в невротичному колі, зменшення конфліктної напруженості, покращення соціальних контактів сім’ї та передбачає використання: первинного інтерв’ю – анкетування, соціометрії – висновка про невротичну проблему, фактори цієї проблеми – створення індивідуальної моделі психокорекції пацієнта і соціального фону (психотерапія двох рівнів) – реадаптацію. Запропонована модель забезпечує вищу ефективність терапевтичного впливу порівняно з традиційним та рекомендується для впровадження в практику.

Публікації автора:

1. Венгер О.П. Особливості психотравмуючих факторів у хворих з тривожно-фобічними невротичними розладами// Архів психіатрії. – 2003. - т.9, №1 (32), С.57-58.

2. Венгер О.П. Особливості сімейних відносин у пацієнтів з невротичними розладами//Український вісник психоневрології. – 2002. – Т.10, вип.4 (33).- С.49-51.

3. Чабан О.С., Несторович Я.М., Венгер О.П., Ящук В.В., Ситник С.І., Гнатюк Р.М. Деякі особливості сучасних факторів в патогенезі невротичних розладів // Здобутки клініки та експериментальної медицини. Тернопіль. Укрмедкнига, 2002.- Вип. 7 – С. 57. (Венгер О.П. проведено клініко- та патопсихологічне обстеження хворих з тривожно-фобічними розладами та дана статистична обробка отриманих результатів).

4. Венгер О.П. Соціальні та психологічні фактори формування тривожно-депресивних розладів // Здобутки клініки та експериментальної медицини – Тернопіль. Укрмедкнига, 2002.- вип.7. – С. 28.

5. Михайлишин П.М., Венгер О.П. Деякі аспекти психологічного захисту при невротичних станах, або захисні механізми релігійності // Український вісник психоневрології. - 2001.- том 9, вип.1 (26), С 85-88. (Венгер О.П. проведено клініко-патопсихологічне обстеження хворих на неврастенію, дисоціативні та тривожно-фобічні розлади).

6. Чабан О.С., Венгер О.П. Преморбідні особливості особистості у хворих з дисоціативними розладами сучасності // Український вісник психоневрології. – 2001. - Т 9, вип. 4(29), С. 88-91. (Венгер О.П. проведено клініко-патопсихологічне обстеження хворих на дисоціативні розлади та статистична обробка результатів).

7. Венгер О.П. Вплив соціального фактору на особливості невротичних розладів // Вісник наукових досліджень. – вип.4.-2001. – С.94-96.

8. Венгер О.П. Динаміка соціальних чинників невротичних розладів // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоров’я населення України. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С.32.

9. Венгер О.П. Психотерапія невротичних розладів // V науково-практична конференція Української спілки психотерапевтів. (Особистість психотерапевта в терапевтичному полі). – Тернопіль. – 2000. – С.52

10. Михайлишин П., Венгер О.П. Захисні механізми релігійності // Міжнародна науково – практична конференція “Духовно – психологічні аспекти медицини майбутнього”, Хмельницький, 2000.- С.82-84. (Венгер О.П. проведено патопсихологічне обстеження хворих з неврастенією та статистична обробка отриманих результатів).

11. Венгер О.П. Особливості відносин в мікросоціальних групах // Міжнародна науково – практична конференція “Духовно – психологічні аспекти медицини майбутнього”, Хмельницький, 2000.- С.80-81.

12. Венгер Е.П. Социальные факторы формирования неврозов у больных старшего возраста // Актуальные проблемы пограничной психиатрии, психотерапии, медицинской психологии. – 1999, С.17-18.

13. Венгер О.П. Деякі особливості чинників невротичних станів в 70-ті та 90-ті роки // Міжобласна науково-практична конференція “Нові методи діагностики та лікування психічних та неврологічних розладів”. – Тернопіль.-1999, С.14.

14. Венгер О.П. Деякі особливості чинників невротичних станів в 70-ті та 90-ті роки // Міжобласна науково-практична конференція “Нові методи діагностики та лікування психічних та неврологічних розладів” (Тези).-Тернопіль.-1999, С.14.

15. Чабан О.С., Харченко Е.М., Венгер О.П., Гнатюк Р.М. Деякі особливості сучасних невротичних розладів // Архів психіатрії. – 2002.- №3(30). – С. 65-69. (Венгер О.П. проведено клініко-патопсихологічне обстеження хворих з тривожно-фобічними та дисоціативними розладами).

16. Венгер О.П., Мазур С.Ф. Психологічний феномен віри в структурі невротичних розладів // Міжобласна науково-практична конференція “Нові методи діагностики та лікування психічних та неврологічних розладів”. - Тернопіль. - 1999. – С. 18. (Венгер О.П. проведено клініко- та патопсихологічне обстеження хворих з неврастенією та дисоціативними розладами).

17. Венгер О.П. Соціальні чинники невротичних розладів (літературний огляд)// Міжобласна науково-практична конференція “Нові методи діагностики та лікування психічних та неврологічних розладів”. - Тернопіль. - 1999. – С.52-55.

18. Венгер О.П.,Чабан О.С. Особливості танатофобій в рамках настирливих станів невротичного генезу // Міжобласна науково-практична конференція “Нові методи діагностики та лікування психічних та неврологічних розладів”. - Тернопіль. - 1999. – С. 38-39. (Венгер О.П. проведено клініко- та патопсихологічне обстеження хворих та статистичну обробку отриманих результатів).