Анотація до роботи:

Широконос А.М. Вплив сірки, молібдену і мікробних препаратів на азотне живлення, врожай і якість картоплі на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія. – Національний аграрний університет, Київ.

Дисертаційна робота присвячена вивченню шляхів підвищення ефективності удобрення картоплі таких як застосування сірки і молібдену на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах в умовах Лівобережного низинного Полісся України, їх впливу на врожайність і якість бульб картоплі на мінеральному і органо-мінеральному фоні, в тому числі вміст нітратів, поживного режиму ґрунту при внесенні елементарної сірки. Досліджено продуктивність картоплі і поживний режим дерново-підзолистого ґрунту при внесенні гранульованих мікробних препаратів на основі фосформобілізуючих і азотфіксуючих бактерій і їх комбінації. Вивчено вплив складу мінеральної основи поживного середовища на продуктивність картоплі при отриманні мікробульб в умовах in vitro.

1. Вміст амонійного азоту в орному шарі дерново-підзолистого ґрунту під впливом добрив N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ і N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ + 40 т/га гною зростав протягом вегетації картоплі до 25,5–39,2 і 22,5–28,7 мг/кг порівняно з варіантом без добрив 15,6–19,7 мг/кг. Внесення елементарної сірки в нормі 30 і 60 кг/га сприяло посиленню інтенсивності процесів амоніфікації в ґрунті, в результаті чого вміст амонійного азоту у фазу бутонізації картоплі підвищувався відповідно до 53,6 і 70,4 мг/кг при мінеральній системі удобрення і до 40,1–44,9 мг/кг при органо-мінеральній.

2. Встановлено, що застосування мінеральної N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ і органо-мінеральної N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ + 40 т/га гною систем удобрення картоплі сприяє зростанню протягом вегетації картоплі вмісту нітратного азоту в орному шарі дерново-підзолистого ґрунту на 3,2–9,9 і 4,2–18,8 мг/кг до контролю 2,9–13,0 мг/кг. Внесення елементарної сірки в нормі 30 і 60 кг/га при цьому сприяє зменшенню міграції нітратного азоту в нижчі шари ґрунту в період росту бульб картоплі.

3. При застосуванні N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ вміст рухомих фосфатів в орному шарі дерново-підзолистого ґрунту підвищувався в період сходів картоплі на 25 мг/кг і на 16 мг/кг на час збирання, N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ + 40 т/га гною – на 48 мг/кг і на 54 мг/кг порівняно з контролем. Застосування сірки елементарної у нормі 30 і 60 кг/га підвищувало вміст рухомих фосфатів в орному шарі ґрунту на 28–41 мг/кг на мінеральному фоні удобрення N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀, а також на 11–24 мг/кг на органо-мінеральному фоні удобрення N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ + 40 т/га гною.

4. Вміст рухомого калію в дерново-підзолистому супіщаному ґрунті при внесенні добрив у нормі N₁₂₀P₉₀K₁₂₀ під картоплю протягом вегетації підвищувався на 20–39 мг/кг порівняно з неудобреним варіантом, при N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ + 40 т/га гною – на 57–63 мг/кг до фону мінеральних добрив. Застосування елементарної сірки S₃₀ сприяло підвищенню вмісту рухомого калію на мінеральному фоні удобрення на 5–18 мг/кг, S₆₀ – на 5–26 мг/кг, на органо-мінеральному фоні відповідно на 9–18 і 34–56 мг/кг ґрунту.

5. Гранульовані мікробні препарати на основі фосформобілізуючих бактерій B. subtilis 5 і азотфіксуючих A. chroococcum 21 і A. vinelandii 56 і їх комбінацій сприяли підвищенню вмісту мінеральних сполук азоту, рухомих фосфатів й рухомого калію в дерново-підзолистому ґрунті в період вегетації картоплі.

6. Під впливом добрив N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ і N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ + 40 т/га гною під картоплю на окультурених дерново-підзолистих ґрунтах врожайність підвищувалась на 55 ц/га і 104 ц/га порівняно з неудобреним варіантом – 192 ц/га. При застосуванні елементарної сірки 30 кг/га (разом із S₅₀ суперфосфату) на фоні мінеральної системи удобрення N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ врожайність картоплі підвищувалась на 35 ц/га і досягала 282 ц/га; внесення молібдену 2 кг/га на фоні N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ сприяло зростанню врожайності картоплі на 39 ц/га і давало можливість одержати 286 ц/га бульб картоплі.

7. На мінеральному фоні удобрення N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ дерново-підзолистого ґрунту внесення елементарної сірки в нормі 30 і 60 кг/га зменшувало вміст нітратів у бульбах картоплі на 54 і 64 мг/кг або на 24 і 28 % порівняно з фоном N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀; молібден у нормі 2 і 3 кг/га знижував кількість нітратів у бульбах картоплі на 65 і 87 мг/кг або на 29 і 38 % від фону N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀. Позитивний вплив молібдену зростав при несприятливих погодних умовах.

8. Встановлено, що застосування сірки в нормі 30 і 60 кг/га при мінеральній системі удобрення по впливу на вміст крохмалю було рівноцінним і підвищувало вміст крохмалю на 0,4 % у порівнянні з фоном N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀. Внесення молібдену 2 кг/га сприяло підвищенню вмісту крохмалю в бульбах картоплі до 11,5 %, що було на 0,4 % вище за фон N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀. На органо-мінеральному фоні N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ + 40 т/га гною при внесенні сірки й молібдену не відбувалось підвищення вмісту крохмалю відносно фону добрив.

9. При внесенні гранульованих мікробних препаратів у варіантах без добрив комбінація B. subtilis 5 + A. chroococcum 21 підвищувала врожайність картоплі на 28 ц/га або 15 %; від препарату B. subtilis 5 + A. vinelandii 56 отримано приріст 21 ц/га або 11 %. На фоні мінеральних добрив N₁₂₀P₉₀K₁₂₀ істотний приріст врожайності отримано від препарату B. subtilis 5 + A. vinelandii 56 – 33 ц/га або 14 %.

10. Збільшення вмісту азоту до 910,2 мг/л у поживному середовищі при вирощуванні картоплі в умовах in vitro сприяло збільшенню середнього діаметру бульб на 12 % у сорту Світанок київський і на 7 % у сорту Повінь, і, відповідно, середньої маси мікробульби на 25 % і 16 %. При збільшенні вмісту заліза в поживному середовищі вдвічі до 11,2 мг/кг середній діаметр мікробульб у сорту Світанок київський зростав на 8 %, Повінь – на 11 %, відповідно середня маса зростала на 15 і 25 %; при цьому кількість рослин із бульбами підвищувалась на 22 і 41 %.

11. Застосування 30 кг/га елементарної сірки + N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ знижувало собівартість одного центнеру бульб до 46,1 грн. або на 10 % порівняно з варіантом із внесенням одних мінеральних добрив, N₁₂₀Р₉₀К₁₂₀ + 2 кг/га молібдену – до 45,7 грн. або на 11 %, при цьому рівень рентабельності зростав відповідно до 74 і 75 %.

Публікації автора:

1. Широконос А.М. Оптимізація складу поживного середовища для картоплі в умовах in vitro // Агроекологія і біотехнологія. Збірник наук. праць ІАБ. – Вип. 4. – К.: 2000. – С. 150–157.

2. Широконос А.М., Цвей Я.П., Курдиш І.К., Рой А.А. Ефективність застосування гранульованих бактеріальних препаратів при вирощуванні картоплі // Біологічні науки і проблеми рослинництва. – Умань: Уманський державний аграрний університет, 2003. – Т. 1. – С. 217–220. (Польові та лабораторні дослідження, узагальнення результатів, підготовка до друку).

3. Широконос А.М. Вплив елементарної сірки на врожай картоплі і азотний режим дерново-підзолистого ґрунту // Вісник аграрної науки. – 2003. – № 12. – С. 70–73.

4. Широконос А.М., Цвей Я.П., Курдиш І.К., Рой А.О. Вплив гранульованих бактеріальних препаратів на врожайність картоплі // Агроекологічний журнал. – 2004. – № 3. – С. 24–28. (Польові та лабораторні дослідження, узагальнення результатів, підготовка до друку).

5. Широконос А.М., Цвей Я.П. Мінеральна основа рідкого поживного середовища для вирощування мікробульб картоплі в умовах in vitro. Деклараційний патент на винахід № 56563 А. Опубліковано 15.05.2003. (Лабораторні дослідження, узагальнення результатів, оформлення).

6. Широконос А.М. Регулювання вмісту нітратів в картоплі шляхом використання молібдену // Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи. Третя міжвузівська науково-практична конференція аспірантів. – Вінниця: Вид-во ВДАУ, 2003. – С. 85–86.

7. Широконос А.М., Цвей Я.П. Застосування елементарної сірки під картоплю на дерново-підзолистому ґрунті // Збірник наукових праць Інституту землеробства Української академії аграрних наук. – К.: ЕКМО, 2004. – С. 25–29. (Польові та лабораторні дослідження, узагальнення результатів).

8. Широконос А.М., Цвей Я.П. Використання сірки елементарної для регулювання поживного режиму дерново-підзолистого ґрунту і підвищення продуктивності картоплі // Агрономічні руди України. – Київ: Вид-во УкрДГРІ, 2004. – С. 153–155. (Польові та лабораторні дослідження, узагальнення результатів).