Анотація до роботи:

Буслаєва Н.Г. Вплив різних форм фосфорних добрив на родючість сірого лісового ґрунту та продуктивність короткоротаційної сівозміни. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія. – Національний аграрний університет, Київ. –2008.

Дисертаційну роботу присвячено вивченню впливу різних форм і доз фосфорних добрив вітчизняного та зарубіжного походження на зміну фізико-хімічних і агрохімічних властивостей ґрунту та продуктивність і якість культур короткоротаційної сівозміни – кукурудза на силос – пшениця озима – ячмінь ярий.

Встановлено високий агрономічний ефект різних форм фосфорних добрив за умови використання їх у складі повного мінерального удобрення, як у помірних дозах (Р_40-60) так і про запас (Р₃₆₀), що забезпечило одержання 4,5–5,0 т/га зернових одиниць. Визначено меліоруючий ефект вітчизняних фосфорних добрив, збагачених на вміст СаСО₃. Обґрунтовано агрономічну та економічну доцільність систематичного внесення у короткоротаційній сівозміні фосфорних добрив у складі повного мінерального удобрення в помірних дозах і можливість їх внесення про запас, та визначено необхідність збагачення низькоконцентрованих за вмістом фосфору фосфоритів зернистих природних.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення важливого наукового завдання, що полягає у підвищенні продуктивності короткоротаційної сівозміни північної частини Лісостепу шляхом оптимізації мінерального фосфатного живлення рослин та встановлення економічної та екологічної доцільності використання альтернативних видів фосфатної сировини.

1. У короткоротаційній трипільній сівозміні на сірому лісовому супіщаному ґрунті досягнуто простого і розширеного відтворення родючості ґрунту за використання всіх форм фосфорних добрив у складі повного мінерального добрива за насичення 1 га площі сівозміни N₅₅P_53-120K₅₅. У випадку внесення фосфорних добрив окремо без азотних та калійних їх застосування стало економічно невигідним.

2. Найбільші відміни між традиційними і новими формами фосфорних добрив були за їх впливом на фізико-хімічні властивості сірого лісового супіщаного ґрунту. Найкращі умови склались у варіантах із фосфоритами зернистими природними. За одинарної їх дози (Рзф₅₃) порівняно з аналогом (суперфосфатом із російської сировини) гідролітична кислотність зменшувалась майже удвічі, а за внесення про запас (Nаа₅₅Рзф₁₂₀Км₅₅) отримано її найнижчий показник (0,83 мг-екв на 100 г ґрунту).

3. Використання форм фосфорних добрив, що досліджувалися, у складі повного мінерального удобрення створювало умови для оптимізації азотного живлення рослин у короткоротаційній сівозміні, особливо в період інтенсивного розвитку, коли вміст лужногідролізованих сполук азоту підвищувався на 25–30% відносно контролю. У кінці вегетаційного періоду спостерігалося зниження його вмісту до рівня низької та дуже низької забезпеченості.

4. Фосфатний режим орного шару ґрунту формувався залежно від рівня фосфорного живлення. У варіантах із помірними дозами фосфорних добрив уміст рухомих форм фосфору підвищився у 1,5 раза порівняно з контролем і під кукурудзою та пшеницею озимою відповідав підвищеній забезпеченості (у межах 10 мг на 100 г ґрунту), а під ячменем ярим наближався до середньої (близько 7 мг на 100 г ґрунту), тоді як у варіанті без добрив він відповідав градації низької забезпеченості (у межах 5 мг на 100 г ґрунту). За внесення про запас (у середньому за роки досліджень) під кукурудзою на силос вміст рухомих форм Р₂О₅ збільшився у 3,5, а під зерновими у 1,5–2 рази і, відповідно, досяг значень високої та підвищеної забезпеченості.

5. За помірного удобрення загальний уміст фосфору під культурами короткоротаційної сівозміни значних змін не зазнав, а за внесення про запас підвищився на 30%. Кількість водорозчинних фосфатів у варіантах із природними фосфоритами була удвічі меншою, ніж у варіантах із промисловими формами за однакових умов застосування. Друга група фосфатів за рахунок помірних доз добрив збільшилась в 1,7 раза порівняно з контролем, а за внесення про запас – утричі. Використання усіх форм фосфорних добрив у високих дозах сприяло підвищенню вмісту органічних фосфатів, а також помітно впливало на перехід фосфору добрив у важкорозчинні сполуки. У цілому фосфатний режим ґрунту в короткоротаційній сівозміні більше залежав від доз та співвідношення внесених добрив, ніж від їх форм.

6. Використання фосфорних добрив у дозах Р_53-120 на 1 га площі сівозміни забезпечував позитивний баланс фосфору в короткоротаційній сівозміні. Інтенсивність балансу залежно від рівня насичення добривами перебувала у межах 111–379%.

1. Уміст обмінного калію під культурами короткоротаційної сівозміни за помірного повного мінерального удобрення підвищився на 3–5 мг/100 г ґрунту за вмісту в контролі (без добрив) у межах 5–8 мг/100 г ґрунту.

8. Формування найвищого врожаю сільськогосподарських культур у короткоротаційній сівозміні відбулось за повного мінерального удобрення. При цьому запасне внесення під зерновими культурами не поступалось щорічному, а за вирощування кукурудзи на силос було на 17–20% ефективнішим. За повного мінерального удобрення одержано прирости врожаю зеленої маси кукурудзи в межах 10–17 т/га, зерна пшениці озимої – 1,1–1,5, а зерна ячменю ярого – близько 1,3 т/га порівняно до контролю. Форми фосфорних добрив за впливом на урожайність культур короткоротаційної сівозміни істотно не відрізнялись.

9. Найвищу продуктивність короткоротаційної сівозміни отримано від застосування повного мінерального добрива, яке забезпечувало одержання 4,5–5,0 т/га зернових одиниць, вихід перетравного протеїну 0,4–0,5 т/га та забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном у межах 58–60 г на 1 кормову одиницю.

10. Порівняльний аналіз продуктивності короткоротаційної трипільної та десятипільної зерно-просапних сівозмін із насиченням зерновими відповідно 67% і 40% свідчить, що за однакових рівнів інтенсифікації вона була майже однаковою. Відмічено дещо нижчі загальний збір зерна та вихід фуражного у десятипільній сівозміні. При цьому вихід продовольчого зерна в обох сівозмінах був практично рівним – у десятипільній за внесення N₆₆Р₆₀К₆₈ він становив 1,14 т/га, у короткоротаційній у варіантах з N₅₅Р₅₃К₅₅ (близькі за рівнем удобрення 1 га площі сівозміни) – 1,12–1,26 т/га. За однакового виходу кормових одиниць у десятипільній сівозміні спостерігалось незначне збільшення виходу зернових одиниць та перетравного протеїну.

11. За основними показниками якості рослинницької продукції в короткоротаційній сівозміні без удобрення отримано зерно другого класу м’якої пшениці, а застосування добрив (N₅₅Р_53-120К₅₅ на 1 га площі сівозміни) забезпечило одержання зерна першого класу. Зерно ячменю із цих варіантів придатне для продовольчих, кормових цілей та для спиртовиробництва (1–3 клас). Якість зеленої маси кукурудзи за вмістом перетравного протеїну відповідала зоотехнічним нормам годівлі великої рогатої худоби. За вмістом білка у зерні пшениці озимої та ячменю ярого і протеїну в зеленій масі кукурудзи вплив різних форм фосфорних добрив помітно не відрізнявся між собою.

12. Найвищі показники економічної ефективності у короткоротаційній сівозміні забезпечувало використання фосфорних добрив у складі повного мінерального добрива. Умовно чистий прибуток при цьому становив 1017–1347 грн. га, а собівартість 1 т зернових одиниць становила 105–172 грн. Рівень рентабельності за використання вітчизняних форм фосфорних добрив у дозах Р_53-120 був нижчим у 1,1–2 рази порівняно з варіантами, де вносили концентровані форми. Енергетична ефективність короткоротаційної сівозміни не мала чітко вираженої залежності від доз та форм фосфорних добрив. Коефіцієнт енергетичної ефективності в середньому за сівозміну становив близько 2 умовних одиниць.

Публікації автора:

1. Буслаєва Н.Г. Вплив різних форм фосфорних добрив на фосфатний режим ґрунту і формування врожаю кукурудзи на силос // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. – К., 1998. – Вип. 2. – С. 25–28.

2. Дегодюк Е.Г., Дегодюк С.Е., Чайковська Л.О., Буслаєва Н.Г. Ефективність фосфоритів вітчизняного походження та фосформобілізуючих мікроорганізмів // Науковий вісник Національного аграрного університету. –К., 2000. – Вип. 24. – С. 116–119. (Автором проведено дослідження, сформульовано висновки та підготовлено статтю до друку).

3. Дегодюк Е.Г., Буслаєва Н.Г. Стан і перспективи використання фосфорних добрив в Україні // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. – К., 2002 – Вип. 2. – С. 3–13. (Автором проведено дослідження, опрацьовано отримані результати та сформульовано висновки).

4. Буслаєва Н.Г. Ефективність різних форм та доз фосфорних добрив на сірому лісовому супіщаному ґрунті // Зб. наук. праць ННЦ “Інститут землеробства УААН”. – К., 2007. – Вип. 1. – С. 21–25.

5. Буслаєва Н.Г. Продуктивність сільськогосподарських культур та якість основної продукції залежно від форм фосфорних добрив // Вісник аграрної науки. – К., 2007. – №6. – С. 79–80.

6. Буслаєва Н.Г. Міграція фосфору в ґрунті при помірних і високих дозах різних видів добрив // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Землеробство України в XXI столітті”. Чабани, 24 травня 2000р. – Чабани, 2000. – С. 65–66.

7. Дегодюк Е.Г., Буслаєва Н.Г. Фосфорити України – проблеми і перспективи використання // Матеріали міжвідомчої науково-технічної конференції “Агрономічні руди України”. Київ, 16-20 лютого 2004 р. – К., 2004. – С. 158–160. (Автором проведено дослідження, опрацьовано отримані результати та сформульовано висновки).

8. Буслаєва Н.Г. Агроекологічні аспекти використання фосфорних добрив на імпортній та вітчизняній сировині // Матеріали науково-практичної конференції молодих учених “Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва”. Київ, 22-24 травня 2007 р. – К., 2007. – С. 3–4.