Анотація до роботи:

Коваленко О.М. Вплив раннього хірургічного лікування на перебіг і наслідки опікової хвороби у дорослих. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2002.

Дисертація присвячена актуальній проблемі комбустіології – вивченню впливу раннього хірургічного втручання на рівень ендогенної інтоксикації при опіковій токсемії, на зміни показників природної резистентності, на клінічний перебіг опікової хвороби.

Раннє хірургічне висічення некротичних тканин призводить до зниження рівня токсемії: зниження рівня кислого протеолізу, нормалізуючи відносини протеїназних і антипротеїназних систем, зниження цитолітичної активності АС та її фракцій на лейкоцити периферичної крові хворих. Застосування РХВ призводить до зниження рівнів інтоксикаційного пошкодження фагоцитів.

Запропонована нова система лікування глибоких поширених опіків дозволяє знищити субстрат гістогенної інтоксикації, знизити рівень мікробної інтоксикації, покращити клінічний перебіг опікової хвороби.

У дисертаційній роботі проведено теоретичний аналіз і запропоновано нове вирішення актуальної наукової задачі, що пов’язана з компенсацією порушень гомеостазу і лікування поширених глибоких опіків: шляхом відмови від традиційної тривалої підготовки гранулюючих ран до шкірної пластики і проведення раннього висічення омертвілих тканин з одномоментним закриттям ран вільними аутотрансплантатами або тимчасовим закриттям ран ліофілізованими ксенодермотрансплантатами.

1. Причиною високої летальності у обпечених є токсемія і гнійно-септичні ускладнення, пов’язані з умовами розвитку запальної реакції в зоні опікової рани, тривалого відторгнення та розплавлення некротичного струпа. Запропонована система передбачає виконання раннього хірургічного втручання омертвілих тканин на 3-5 добу після повного виведення хворого зі стана шоку і проведення адекватної трансфузійної підготовки, але не пізніше 7-9 доби – до початку розвитку важкої опікової токсемії.

2. У залежності від глибини і площі загибелі шкірних покровів проводяться секвенціальні, тангенціальні, надфасціальні або фасціальні некректомії. Вони виконуються одноетапно або поетапно на площі до 10-15% поверхні тіла. При цьому кількість мікрофлори в опіковій рані після некректомії зменшується на два порядки і складає 10³-10⁴ мікробних тіл на
1 грам тканини.

3. Виконання раннього хірургічного втручання зменшує рівень ендогенної інтоксикації: сприяє зниженню рівня кислого протеолізу, нормалізуючи взаємовідносини протеїназних і антипротеїназних систем, знижує цитолітичну активність аутологічної сироватки та її фракцій на лейкоцити периферичної крові постраждалих, зменшує індекс лейкоцитарної інтоксикації з 11,7 до 2,6 одиниць, знижує рівень молекул середньої маси на 48,7%, підвищує лігандзв’язуючу спроможність сироватки крові в 2,4 рази.

4. Висічення більшої частини некротичних тканин в ранні строки після травми призводить до зниження рівня інтоксикаційного ушкодження фагоцитів периферичної крові і сприяє збереженню активності природної резистентності організму.

5. Раннє хірургічне втручання зменшує рівень аутоагресивних чинників, призводить до зниження рівня показників аутоіммуних реакцій за рахунок зменшення стимулюючої дії аутологічної сироватки та її фракцій на активність лімфоцитів, зменшує аутосенсибілізацію організму постраждалого.

6. Клінічні дослідження показали, що при проведенні раннього хірургічного висічення 1% опікової рани обсяг крововтрат у середньому складав: на тулубі – 67,5±4,5 мл крові, на кінцівках під джгутом – 45,4±2,3 мл крові, при зрізанні 1% аутодермотрансплантатів – до 80 мл крові. Найбільш адекватної компенсації крововтрати і функціональних порушень, що виникають при ранньому хірургічному втручанні, можливо досягти при заміщенні першої половини обсягу крововтрати – під час проведення операції, а другої половини обсягу крововтрати – протягом однієї доби після операції. Повторне проведення раннього хірургічного втручання може бути виконане через 48-72 години після першого за умов повної компенсації порушень гомеостазу.

7. Використання при ранньому хірургічному втручанні для відстроченої аутодермопластики в якості тимчасового біологічного замінника ксеношкіри свині в достатній мірі сприяє зберіганню донорських ресурсів, попереджує лізис аутологічних трансплантатів.

8. Розроблена система лікування глибоких поширених опіків – рання некректомія з одномоментною або відстроченою аутодермопластикою патогенетично обгрунтована. Вона дозволяє знищити субстрат гістогенної токсемії і життєвого середовища патогенної мікрофлори, знижуючи рівень мікробної інтоксикації. При цьому раннє хірургічне втручання полегшує перебіг опікової хвороби. Строк початку виконання перших шкірних пластик скорочується в середньому на 17 діб, частота розвитку септичних ускладнень зменшується у 1,85 рази, тривалість лікування хворих у стаціонарі зменшується з 62 до 44 ліжко-днів, частота розвитку післяопікових деформацій і контрактур зменшується у 1,66 рази.

Публікації автора:

1. Повстяной Н.Е., Коваленко О.Н. Тактика и исходы лечения посттравматических дефектов мягких тканей с обнажением костей свода черепа//Клиническая хирургия. - 1988. - №3. - С. 14-16 (клінічні спостереження, узагальнення, статистична обробка отриманих результатів, оформлення).

2. Коваленко О.М., Лосицька В.М. Вплив раннього хірургічного лікування на рівень інтоксикації у важкоопечених // Шпитальна хірургія. - 1999. - №4. - С. 43-47 (клінічні спостереження, виконання лабораторних досліджень, узагальнення, статистична обробка результатів, оформлення).

3. Коваленко О.Н., Козинець К.Г. Компенсация нарушений гемостаза у обожжённых при раннем хирургическом лечении // Зб. наук. пр. співр. КМАПО - К.: КМАПО. - 2001. - С. 78-85 (аналіз літератури, клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, узагальнення, статистична обробка отриманих результатів, оформлення).

4. Коваленко О.Н., Козинець К.Г. Нарушение свертывающей системы у больных после раннего хирургического лечения ожогов // Материалы международной конференции “Актуальные проблемы термической травмы”. - Санкт-Петербург. - 2002. - С. 163-164 (клінічні спостереження, аналіз літератури, виконання лабораторних досліджень, узагальнення, оформлення).

5. Коваленко О.Н., Повстяной Н.Е. Раннее хирургическое лечение глубоких ожогов // II конгрес хірургів України, Зб. наук. пр. - Київ-Донецьк.: Клінічна хірургія, 1998. - С. 462-463 (клінічні спостереження, виконані всі оперативні втручання, узагальнення, статистична обробка отриманих результатів, оформлення).

6. Повстяной Н.Е., Коваленко О.Н. Система местного лечения как основа антибактериальной защиты ожоговых ран // II конгрес хірургів України, Зб. наук. пр. - Київ-Донецьк.: Клінічна хірургія, 1998. - С. 478-479 (клінічні спостереження, статистична обробка результатів, оформлення).

7. Коваленко О.Н. Раннее оперативное лечение глубоких электроожогов кисти и лучезапястного сустава // Тезисы докладов VI Республиканской научно-практической конференции комбустиологов. - К.- 1988. - С. 59-61.

8. Коваленко О.Н., Повстяной Н.Е. Выбор методов кожной пластики при раннем хирургическом лечении ожогов. // Материалы международного конгресса комбустиологов “Комбустиология на рубеже веков”. - М. - 2000. - С. 355-356 (клінічні спостереження, узагальнення, статистична обробка результатів, оформлення).

9. Козинец Г.П., Цыганков В.П., Коваленко О.Н. Результаты раннего хирургического лечения у взрослых // Матеріали ХIХ з’їзду хірургів України. - Харків, 2000. - С. 320-321 (клінічні спостереження, узагальнення, статистична обробка отриманих результатів, оформлення).

10. Коваленко О.Н., Повстяной Н.Е. Структура, характер, достоинства и недостатки различных видов кожных пластик при ожогах // Матеріали ХIХ з’їзду хірургів України. - Харків, 2000. - С. 342-343 (клінічні спостереження, статистична обробка результатів, оформлення).

11. Жуков Г.М., Коваленко О.М., Мащенко В.А. Визначення об’єму крововтрати та трансфузійної терапії при проведенні раннього хірургічного лікування обпечених // Міжвідомчий збірник “Гематологія і переливання крові”. - К.: Нора-принт, 2001. - С. 154. (клінічні спостереження, виконані всі оперативні втручання, узагальнення, статистична обробка результатів, оформлення).

12. Повстяной Н.Е., Сизов В.М., Коваленко О.Н., Пекарский Д.Е., Дрюк Н.Ф., Григорьева Т.Г., Галич С.П., Лисайчук Ю.С., Фисталь Э.Я. Оперативное лечение глубоких ожогов с поражением подлежащих тканей и их последствий // Методические рекомендации. - К.: Киевский НИИ гематологии и переливания крови. - 1990. - 35 с. (клінічні спостереження, узагальнення, статистична обробка отриманих результатів, оформлення).

13. Повстяний М.Ю., Козинець Г.П., Осадча О.І., Тацюк С.В., Коваленко О.М., Шевченко С.В. Сучасне місцеве медикаментозне лікування опіків // Методичні рекомендації. - К. - 2001. - 32 с. (клінічні спостереження, узагальнення, статистична обробка отриманих результатів, оформлення).

14. Drjuk N.F., Sizov S.P., Galich S.P., Jernov A.M., Kovalenкo O.N. Transplantation of complex composite arterialized scraps in the therapy of burns & their after effects in region of the head neck and chest. Abstract Volume // 8-th International Congress on Burn Injuries. New Delhi (India). - 1990. - P. 312 (клінічні спостереження, статистична обробка результатів, оформлення).

15. Kovalenкo O.N., Klenus J.N. Early surgical treatment electrical burns of children. Abstract Volume // 9-th Congress of the International Society for Burn Injuries. Paris (France). - 1994. - P. 391 (клінічні спостереження, статистична обробка результатів, оформлення).

16. Povstyanoy N.Y., Kovalenкo O.N., Zhernov A.A., Reeda M.F. Surgical tactics in the loss of head tissues. Abstract Volume // 9-th Congress of the International Society for Burn Injuries. Paris (France) - 1994. - Р. 448 (клінічні спостереження, статистична обробка результатів, оформлення).

17. Kovalenкo O.N., Povstyanoy N.Y. Choice of methods of surgical treatment of deep burn. Abstracts // 10-th Congress of the International Society for Burn Injuries. Jerusalem (Israel) - 1998. - P. 5 (клінічні спостереження, узагальнення, статистична обробка результатів, оформлення).