Висновки містять основні результати роботи: 1. В роботі розроблений метод аналізу нестійкостей низькочастотних хвиль при наявності в плазмі великомасштабного субдрейсерівського поля та врахуванні кулонівських зіткнень. Вперше показано, що саме наявність цих факторів, так само як і наявність дрейфових рухів в плазмі спалахових петель, визначальним образом впливає як на умови виникнення нестійкості плазмових хвиль, так і на конкретний вид їх дисперсії. 2. Досліджені умови виникнення і розвитку нестійкостей плазмових хвиль при наявності неоднорідності густини та просторового градієнту температури в поверхневих шарах спалахових петель в аркаді. 3. Зроблені оцінки границь застосування використаної методики. Одержані критерії можливості нехтування впливом “ширу” магнітних силових ліній при наявності просторового градієнту температури або густини і субдрейсеровського електричного поля. 4. В випадку сильної неоднорідності температури, завдяки розвитку нестійкості, можуть генеруватися два типи хвиль: кінетичні альфвенівські хвилі і певний тип хвиль з діапазону магнітозвукових, найбільш близький до повільних магнітозвукових хвиль, але з нестандартною дисперсією. Нестійкість останніх має чітко виражений пороговий характер по відношенню до амплітуди електричного поля. Показано, що розглянутий випадок “сильної” неоднорідності температури тісно зв’язаний з необхідними умовами виникнення ПШ в атмосфері активної області безпосередньо перед спалахом. 5. Показано, що в межах застосування напівемпіричних моделей хромосфери спалаху, можливе виникнення деяких різновидів хвиль із діапазону магнітозвукових, які виникають при певній амплітуді субдрейсерівського поля і певному значенні відношення електронної температури плазми до іонної. Виникнення таких хвиль є однією з необхідних умов короткострокового прогнозу спалаху в петельних структурах активної області. |