Анотація до роботи:

Самодай В. П. Вплив походження насіння сосни звичайної і дуба звичайного на ріст потомств у географічних культурах в Сумській області. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація. – Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького. – Харків, 2008.

У дисертаційній роботі наведено результати досліджень внутрішньовидової мінливості сосни звичайної і дуба звичайного в географічних культурах Сумського Полісся та північного Лівобережного Лісостепу України.

Вивчено вікову динаміку кількісних та якісних характеристик походжень у географічних культурах сосни та дуба F₁ – F₃. Досліджено ступінь успадкування ознак географічних походжень у І – ІІІ поколіннях. Уперше в Україні досліджено мінливість ознак сосни звичайної в географічних культурах ІІІ покоління та дуба звичайного ІІ покоління. Здійснено коригування положень з районованого переміщення насіннєвого матеріалу. Рекомендовано перспективні регіони заготівлі насіння для вирощування стійких, продуктивних та високоякісних насаджень в умовах Сумського Полісся та Лівобережного Лісостепу.

Необхідність вивчення мінливості ознак сосни звичайної і дуба звичайного та ступеня їх успадкування потомством І – ІІІ поколінь залежно від географічного походження насіння обумовлена, з одного боку, наявністю в Україні широкої мережі географічних культур сосни і дуба І покоління та їх багаторічних досліджень, за результатами яких розроблено лісонасіннєве районування, з іншого боку – обмеженістю досліджень географічних культур ІІ покоління і відсутністю інформації щодо географічних культур ІІІ покоління.

1. Виявлено значну мінливість походжень сосни звичайної у 92 – 95-річних географічних культурах сосни F₁ у ДП «Шосткинське ЛГ» за ростовими показниками (в межах варіантів коливання за висотою – 8,2 – 17,7 %, за діаметром – 18,0 – 28,4 %, а між походженнями 4,6 – 6,8 і 5,1 – 14,2 % відповідно). За комплексом таксаційно-селекційних показників перевагу мала сосна місцевого походження, а також потомства популяцій західного (мінська, ломжинська) походження. Добру адаптованість до нових умов росту показали сосни центрального (володимирська) та поволзького (казанська) походжень. Найгіршим у географічних культурах виявилося потомство кліматипу північного походження (сосна вологодська).

2. У культурах сосни звичайної ІІ покоління в ДП «Тростянецьке ЛГ» у 37-річному віці варіювання в межах походжень за середньою висотою становило 6,0 – 11,6 %, за середнім діаметром – 11,1 – 31,1 %, між походженнями за середньою висотою – 19,4 %, за середнім діаметром – 8,9 %. Найкращими за комплексом ознак виявилися потомства західного (сосна смоленська, бобруйська, полоцька) та окремих популяцій центрального і поволзького (сосна московська, воронезька, татарська) походжень. Виявлено, що у міру просування на схід продуктивність кліматипів знижується. Представлені в культурах сосни ІІ покоління південні кліматипи (південнобережна та грузинська популяції) мали продуктивність на 30 – 50 % нижчу, ніж сосна місцевого походження.

3. У 10-річних географічних культурах сосни F₃ у ДП «Тростянецьке ЛГ» виявлено незначну мінливість показників росту потомства різних географічних популяцій. Найкращі ростові та якісні показники в культурах мали потомства центральних і західних популяцій. Також мала високу продуктивність і якість сосна північного походження. Найгіршими за ростом були походження з півдня та Східного Казахстану, а за якістю – сосна південного походження та місцевий варіант.

4. Стабільно низьку якісну структуру у двох поколіннях мали південні походження сосни звичайної, у яких частка дерев із рівними стовбурами не перевищувала 50 %. У географічних культурах F₃ в 10-річному віці мінливість за якісними показниками виявилася несуттєвою.

5. Амплітуда коливань у межах варіантів упродовж трьох поколінь виявилася вищою за діаметром, ніж за висотою. Зафіксовано зменшення варіювання як за висотою, так і за діаметром між походженнями у наступних поколіннях географічних культур сосни звичайної.

6. Виявлено певні закономірності щодо успадкування потомствами сосни звичайної кількісних ознак географічних походжень протягом трьох поколінь. Установлено прямий зв’язок між висотою вихідних деревостанів та їх потомства І покоління (r = 0,50) і ІІ покоління (r = 0,42). Коефіцієнт кореляції між висотою F₁ і F₂ виявився дещо слабкішим (r = 0,35). Суттєвого зв’язку між діаметрами вихідних деревостанів та їх потомств у І та ІІ поколіннях не виявлено.

7. Результати досліджень географічних культур дуба І покоління показали значну мінливість дуба у 72-річному віці за кількісними показниками залежно від географічного походження насіння. Коефіцієнт варіації за висотою в межах варіантів становив 10,4 – 19,7 %, між варіантами 5,6 %, за діаметром 19,1 – 30,0 і 3,2 % відповідно .

8. За продуктивністю в географічних культурах дуба F₁ перевагу мав варіант з південного Лівобережного Лісостепу (за запасом перевершував місцевий майже на 50 %), але за якісною структурою поступався більшості кліматипів. На рівні місцевого походження ріс варіант із центрального Полісся. Низьку продуктивність і незадовільну якісну структуру мав кліматип із ЦЧО Росії. Найгіршими за продуктивністю виявилися варіанти із Лівобережного байрачного Степу та Білорусі, причому останній варіант був найкращим за якістю.

9. У географічних культурах дуба ІІ покоління у 15-річному віці мінливість середньої висоти в межах варіантів становила від 7,4 до 12,1 %, між варіантами – 3,2 %, мінливість середнього діаметру в межах варіантів – від 17,9 до 29,2 %, а між варіантами – 5,5 %.

10. Найкращими за комплексом показників у культурах дуба F₂ виявилися варіанти з українського центрального Полісся, ЦЧО Росії, які за середніми висотою та діаметром переважали решту кліматипів на 5 – 15 % і мали 58 – 70 % рівних стовбурів. Варіант із південного Лівобережного Лісостепу виявився серед кращих за таксаційними показниками, але посідав проміжне положення за якістю. Найгіршими за продуктивністю, але середніми за якістю виявилися варіанти з північного Правобережного Лісостепу та місцевий варіант. Найвищу якісну структуру мало потомство з Білорусі, а найгіршу – кліматип із Лівобережного байрачного Степу.

11. За термінами розпускання листя у географічних культурах дуба звичайного F₂ мінливість у межах походжень була високою. Серед кращих за ростом і якістю походжень (ЦЧО Росії, Білорусь і Центральне Полісся) переважали дерева ранньо-проміжної або проміжної фенологічних форм. Серед гірших кліматипів переважала пізня-проміжна фенологічна форма.

12. За комплексом таксаційних і селекційних показників у культурах дуба F₁ і F₂ найкращим виявилося потомство з українського Центрального Полісся. Значною мірою підвищився у ІІ поколінні ранговий статус варіантів із ЦЧО Росії та Білорусі. У двох поколіннях незадовільні показники продуктивності та якості мав варіант із Лівобережного байрачного Степу. Решта походжень у культурах F₁ і F₂ за комплексом ознак посідали проміжні положення.

13. Виявлено вплив висоти материнського деревостану на висоту потомства географічних культур дуба звичайного F₁ (r = 0,45). Сила впливу середньої висоти кліматипів у F₁ на ріст потомства в культурах F₂ з роками зростає (в 5-річному віці r = -0,06, в 15-річному віці r = 0,45). Відмічено тенденцію до впливу діаметра кліматипів F₁ на діаметр потомства F₂ (r = 0,12), а також сильний позитивний впив прямизни стовбура походжень у І поколінні (у віці 72 роки) на цей показник у ІІ поколінні (15 років) (r = 0,73).

Публікації автора:

Брошури

1. Терещенко Л. І. Сучасний стан і перспективи географічних культур В. Д. Огієвського та інших селекційних об’єктів сосни звичайної в Собицькому лісництві ДП «Шосткинське ЛГ» Сумської області / Терещенко Л. І., Самодай В. П., Мороз В. В. // Харків: Планета-Принт, 2008. – 126 с. (збір та аналіз польових матеріалів).

Статті

2. Дешко Л. О. Мінливість сосни звичайної в географічних культурах І та ІІ поколінь за лісівничо-таксаційними показниками / Дешко Л. О., Самодай В. П. // Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліссі України. – Житомир, 2000. – Вип. 1 (7) – С. 149 – 153 (збір та аналіз польових матеріалів).

3. Самодай В. П. Географічні культури дуба звичайного ІІ покоління у ДП „Тростянецьке ЛГ” Сумської області / Самодай В. П. // Лісівництво і агролісомеліорація. –Харків, 2006.– Вип. 109. – C. 177–181.

4. Торосова Л. О. Географічні культури лісових деревних порід на Сумщині / Торосова Л. О., Самодай В. П., Кузнецова Т. Л., Григорьєва В. Г.// Лісівництво і агролісомеліорація.– Харків, 2006.– Вип. 110. – C. 179–184 (збір і обробка польових матеріалів, обґрунтування результатів досліджень, написання статті).

5. Самодай В. П. Ріст і продуктивність сосни звичайної в географічних культурах другого покоління в Лівобережному Лісостепу України /Самодай В. П. // Лісівництво і агролісомеліорація.– Харків, 2007.– Вип. 111. – C. 151–155.

6. Самодай В. П. Аналіз якісної структури кліматипів у географічних культурах сосни звичайної другої генерації в ДП «Тростянецьке ЛГ»/Самодай В. П., Торосова Л.О. // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2008.– Вип. 112. – C. 144 – 148 (збір і обробка польових матеріалів, обґрунтування результатів досліджень, написання статті).

Тези конференцій

7. Терещенко Л. І. Особливості росту і стану кліматипів сосни звичайної в географічних культурах В.Д.Огієвського в умовах В₂ / Терещенко Л. І., Золотих І. В., Ярошенко Г. М., Самодай В. П. // Лісова типологія в Україні: сучасний стан, перспективи розвитку: Матеріали ХІ Погребняківських читань (10–12 жовтня 2007 р., м. Харків). – Харків: 2007. – С. 158–160 (збір та аналіз польових матеріалів).

8. Самодай В. П. Вплив лісотипологічного походження насінного матеріалу на ріст та стійкість сосни звичайної в культурах F₂ в ДП „Тростянецьке ЛГ” /Самодай В. П. // Лісова типологія в Україні: сучасний стан, перспективи розвитку: Матеріали ХІ Погребняківських читань (10–12 жовтня 2007 р., м. Харків). – Харків: 2007. – С. 151–152.