Анотація до роботи:

Дичка Л.В. Вплив мінеральної води різних типів при використанні як питної на стан здоров’я населення – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія (медичні науки). ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України”, Київ, 2008.

Проведена еколого-гігієнічна оцінка одного із факторів способу життя місцевого населення регіону з високою насиченістю водопроявами питних мінеральних вод різних типів – їх систематичному питному вживанню. Встановлено, що тривале використання “лікувально-столових” мінеральних вод накладає певний відбиток на мінеральний обмін місцевих жителів (по вмісту мікроелементів у волоссі), з певними особливостями в кожній із чотирьох гідрохімічній провінції (кременистих, борних, залізистих та залізисто-миш’яковистих мінеральних вод); є можливим фактором низької захворюваності місцевого населення на хвороби органів травлення, сечовиділення, крові. Виявлені особливості забезпеченості населення мікроелементами в гідрохімічних провінціях мінеральних вод зумовлюють необхідність виділення на їх основі субрегіональних провінцій з надлишком цих елементів як факторів малої інтенсивності в регіональній біогеохімічній провінції з нестачею йоду, фтору та інших елементів у питній воді на Закарпатті.

На основі проведених еколого-гігієнічних, медико-біологічних та медико-соціальних досліджень отримано нові наукові дані щодо впливу постійного вживання МВ різних типів у якості питної на стан здоров’я населення Закарпаття в ареалах найбільшого зосередження однотипних МВ – слабкомінералізованих кремнистих (Ужгородський район), вуглекислих середньомінералізованих борних (Свалявський район), вуглекислих мало- та середньомінералізованих залізистих (Міжгірський район), вуглекислих маломінералізованих залізисто-миш’яковистих (Рахівський район), що дозволило визначити можливі ризики від такого водопостачання для здоров’я та запропонувати заходи профілактики.

1. МВ в ГХП, в яких проводили спостереження, мають загальну мінералізацію від 1,5 мг/дм³до 5,0 мг/дм³ і вище (слабої, малої та середньої мінералізації води відповідно) характеризуються надлишком ключових елементів – кремнію (до 125,0±13,5 мг/дм³), бору (до 212,8±25,5 мг/дм³), заліза (до 32,8±3,93 мг/дм³), миш’яку (0,05±0,005 мг/дм³) в окремих джерелах, що зумовлюють тип МВ, а також інших мікроелементів у біологічно активних концентраціях, зокрема, заліза (6,5±0,78 мг/дм³) та ін. в Ужгородському районі; літію (12,0±1,56 мг/дм³), фтору (3,2±0,32 мг/дм³) у Свалявському районі; літію (11,85±1,4 мг/дм³), стронцію (12,94±1,42 мг/дм³), марганцю (2,05±0,22мг/дм³) у Міжгірському районі; марганцю (1,65±0,18 мг/дм³) та ін. у Рахівському районі.

Стосовно чинного стандарту на питну воду, рівні окремих елементів МВ у декілька разів є більшими за гігієнічні нормативи. У таких умовах існує вірогідність до накопичення елементів в організмі з ризиком для здоров’я людей в результаті тривалого споживання МВ як питної.

2. Дослідженнями з використанням сучасних високочутливих масспектро- метричних методів визначено вміст МЕ у волоссі місцевих жителів, який певною мірою віддзеркалює їх надходження та накопичення в організмі. В порівнянні з контрольним районом, де відсутні водопрояви питних МВ, у дослідних районах у волоссі людей виявлено зміни у вмісті 5 біомакроелементів та 10 біомікроелементів як у бік надлишку (кальцій, натрій, калій, марганець, залізо, стронцій, сірка), так і нестачі (йод, мідь, цинк, нікель, селен, кремній, бор, магній) з тим чи іншим ступенем цих змін.

3. Встановлено, що зміни вмісту МЕ у волоссі місцевих жителів віддзеркалюють особливості елементного складу МВ в кожній ГХП: в Ужгородському районі - найбільший надлишок кальцію (+243%), найбільша нестача цинку (-73%), бору (-62%), нікелю (-24%), найменша нестача йоду (-38%), кремнію (-53%), міді (-5,4%); в Свалявському районі - найбільший надлишок натрію (+107%), найбільша нестача йоду ( -59%), кремнію (-71%), магнію (-12,5%), найменша нестача бору (-14% та наявність тенденції до його накопичення з віком ); в Міжгірському районі – найбільший надлишок кальцію (+210%), стронцію (+102%), марганцю (+101%), сірки (+81%), заліза (+18%), селену (+10%), найбільша нестача йоду (-45%), міді (-32%), цинку (-23%), найменша нестача нікелю (-12%); в Рахівському районі – найбільший надлишок калію (+275%), марганцю (+122%), сірки (+133%), заліза (+22%), селену (+15%), миш’яку (+12%), наявність тенденції до його накопичення з віком), найменша нестача нікелю (-7%), цинку (-10%).

4. За даними кореляційного аналізу в межах статистичної достовірності (р<0,1-0,05) виявлено високий ступінь тісноти зв’язку (r=0,72-0,60) між вмістом кальцію, марганцю, заліза, натрію у МВ та їх вмістом у волоссі, середню (r=0,51-0,30) – між концентрацією йоду, кремнію, бору, миш’яку у воді та їх вмістом у досліджуваному біосубстраті. Отже, кальцій, марганець, залізо та натрій можна вважати пріоритетними елементами, підвищений вміст яких у МВ призводить до найбільшого надходження та накопичення у волоссі, що створює передумови для їх можливого впливу на стан здоров’я населення.

5. Встановлено статистично вірогідні (р<0,05) кореляційні зв’язки між вмістом макро- та мікроелементів у МВ та захворюваністю дорослого населення за окремими класами: хворобами органів травлення, ендокринної системи (ендемічний зоб), ротової порожнини (карієс) і вмістом у воді бору (r=-0,80; 0,71 та 0,64 відповідно); хворобами ендокринної системи, ротової порожнини та вмістом у воді фтору (відповідно r=0,72 та 0,69); хворобами органів травлення, системи кровообігу та вмістом у воді кальцію (відповідно r=0,85 та 0,74); хворобами кровообігу та вмістом у воді заліза та марганцю (r=0,69 та r=0,69 відповідно); хворобами органів сечовиділення та вмістом у воді миш’яку (r=0,78), марганцю (r=0,65) та калію (r=0,63); хворобами ендокринної системи та натрію (r=0,65); хворобами ротової порожнини і вмістом у воді йоду та стронцію (r=0,73 та 0,66 відповідно). Отримані дані свідчать, що при постійному вживанні МВ, яка містить підвищені рівні макро- та мікроелементів, вони можуть не тільки накопичуватися у біосубстраті (волоссі) місцевих жителів, але й впливати на захворюваність населення за окремими класами хвороб в такому порядку за частотою: хвороби органів сечовиділення (Mn, K, As), ротової порожними (F, I, В, Sr), ендокринної системи (F, Na, B), органів травлення (B, Ca), системи кровообігу (Ca, Fe, Mn).

6. На основі епідеміологічних спостережень в ареалах найбільшого зосередження однотипних питних МВ (дослідні райони) у порівнянні з контрольним районом встановлено особливості захворюваності серед дорослого населення за класами хвороб. Виявлено більш високі рівні захворюваності у всіх дослідних районах на хвороби ендокринної системи (зростання у 1,2-1,5 рази) на відміну від інших класів хвороб, рівні яких були переважно нижчі: хвороби органів травлення - у 1,2-2,1 рази; хвороби органів сечовиділення – у 1,1-1,8 рази (за винятком Рахівського району, збільшення у 1,3 рази), в т.ч. сечокам’яна хвороба – у 1,4-2,6 рази; хвороби кровообігу – 1,1-1,3 рази (за винятком Міжгірського району, збільшення у 1,5 рази); хвороби кровотворення – у 1,1-1,9 рази за винятком (Рахівського району, збільшення у 1,2 рази).

Така неоднозначна картина щодо показників захворюваності може свідчити, з одного боку, про адаптацію та пристосування місцевого населення до споживання МВ, що виключає або зменшує їх вплив на організм, а з другого – має стати науковою основою для впровадження постійної системи регіонального соціально-гігієнічного моніторингу для об’єктивної оцінки впливу МВ різних типів на показники популяційного здоров’я.

7. Найбільш численною групою щорічно реєстрованих в Закарпатті хвороб є хвороби ендокринної системи, зокрема різні форми зобу. Хоча у дослідних районах захворюваність на зоб була вищою у 1,2- 1,5 рази, ніж в контрольному районі, але в усіх районах спостереження вона щорічно зростала і була в межах показників в середньому по області, які є вищими за дані по Україні. Отримані результати свідчать, що нестача у питній воді окремих мікроелементів, зокрема йоду, більше позначається на стані здоров’я населення, ніж їх надлишок у воді.

Така картина захворюваності на зоб є наслідком загального дефіциту йоду в ґрунті, воді, харчових продуктах Закарпаття, що потребує інтенсифікації впровадження в регіоні йодозабезпечуючих заходів, зокрема впровадження йодування продуктів харчування, води тощо.

8. Обґрунтовано доцільність виділення кремнієвого, борного та інших біогеохімічних субрегіонів в регіональній БГП з нестачею йоду та фтору, а також проведення комплексного еколого-біогеохімічного районування, яке дозволить виділити зону еколого-біогеохімічного оптимуму для кожного району, що характеризується як правильним співвідношенням МЕ у добових водно-харчових раціонах, так і оптимальним їх співвідношенням у біологічних середовищах людини, розробку диференційованих підходів до профілактичних заходів на рівні кожного району і навіть окремого населеного пункту Закарпаття.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях ВАК України:

1. Кудик В.Г., Киртич Л.П., Лемко І.С., Немеш І.І., Шманько В.І., Гецянин Л.В. Використання мінеральних вод Закарпаття у комплексному лікуванні літогенних діатезів // Науковий вісник Ужгородського університету. – Серія Медицина. – 1998. – Випуск 6. – С.31-35. Дисертантом проведено вивчення захворюваності населення Закарпаття на сечокам’яну хворобу та ефективності використання мінеральних вод різних типів.

2. Шуберт C.Т., Киртич Л.П., Дичка-Гецянин Л.В. Визначення мікроелементного складу волосся для вивчення впливу мінеральної води “Сойми” на мінеральний обмін людини // Український бальнеологічний журнал. - 2001. - № 4. – С.19-22. Дисертантом особисто проведено відбір біосубстрату та проаналізовано результати досліджень.

3. Малиновська В.Г., Фабрі З.Й., Кудик В.Г., Дичка Л.В. Методика виявлення ранніх стадій метаболічних порушень // Актуальні проблеми нефрології: Збірник наукових праць. -Вип.9.- 2003. - С.260-263. Дисертантом проведено викопіювання даних про поширеність захворювання населення Закарпатської області на сечокам’яну хворобу.

4. Гецянин-Дичка Л.В., Лемко І.С., Киртич Л.П., Гайсак М.О., Вощепинець Г.А. Зв’язок між захворюваністю населення та мікроелементним складом мінеральних вод Закарпаття // Довкілля та здоров’я. – 2003. – №3.- С.21-25. Автором особисто проведені медико-соціальні дослідження серед місцевого населення та проаналізовано захворюваність у чотирьох гідрохімічних провінціях мінеральних вод.

5. Дичка Л.В. Гідрохімічна провінція борних вод в Закарпатті. Медико-біологічні аспекти // Український бальнеологічний журнал. - 2005. - № 3,4. – С.63-70.

6. Лемко І.С., Фекийшгазі Б.М., Киртич Л.П., Гайсак М.О., Вагерич К.І., Гецянин-Дичка Л.В., Малиновська В.Г. Мікроелементний склад мінеральних вод та медико-географічне зонування Закарпаття // Медична гідрологія та реабілітація. - Т.3. - № 2. - 2005. - С.4-13. Дисертантом проведено систематизацію мінеральних вод в межах чотирьох гідрохімічних провінцій та визначені зональні особливості елементного складу.

7. Дичка Л.В. Можливості використання гідромінеральної бази Закарпатської області у забезпеченні населення питною водою // Гігієна населених місць. - 2007. - №50. -С.69-77.

Наукові праці, опубліковані в інших виданнях:

8. Лемко И.С., Киртич Л.П., Дичка Л.В. К вопросу природных биогеохимических провинций в регионах с наличием минеральных вод // “Биометеорология человека”: Материалы конгресса. - Санкт-Петербург, 2000. - С.128-129. Дисертантом вивчено особливості елементного складу мінеральних вод Закарпаття на наявність мікроелементів пов’язаних з біогеохімічними провінціями.

9. Дичка Л.В., Киртич Л.П., Брич В.Д., Магарита Л.П., Маркович В.М. Вивчення впливу постійного вживання мінеральних вод окремих груп на захворюваність населення Закарпаття // Актуальні проблеми застосування мінеральних вод у медичній практиці: матеріали конф. – Трускавець-Моршин, 2001.–С.58-59. Автором особисто проаналізована захворюваність населення Закарпаття.

10. Киртич Л.П., Гайсак М.О., Вагерич К.І., Дичка-Гецянин Л.В. Особливості захворюваності населення в окремих районах Закарпаття з систематичним вживанням мінеральних вод // ІІ Національний конгрес фізіотерапевтів та курортологів “Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації” (додаток до журналу “Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія”, № 3, 2002). – Слов’янськ, 2002. – С.357-358. Дисертантом особисто проведені медико-соціальні дослідження місцевого населення.

11. Киртич Л.П., Лемко І.С., Гайсак М.О., Вагерич.К.І., Гецянин-Дичка Л.В., Малиновська В.Г., Фекийшгазі Б.М. Особливості мікроелементного складу мінеральних вод та медико–географічне районування Закарпаття //“Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии”: Мат. Конгресса физиотерапевтов и курортологов Автономной Республики Крым / Вестник физиотерапии и курортологии .-2005.- №2 – С.169. Дисертантом особисто проведено систематизацію та проаналізовано склад мінеральних вод в межах чотирьох гідрохімічних провінцій.

12. Гецянин-Дичка Л.В., Шуберт С.Т., Киртич Л.П., Яковенко Н.А. Визначення елементного складу волосся у жителів Закарпаття для вивчення впливу тривалого вживання мінеральної води на мінеральний обмін людини // Ювілейний з’їзд ВУЛТ, присвячений 15-річчю Всеукраїнського лікарського товариства. - Івано-Франківськ - Київ, 2005. - С.487-488. Автором особисто проаналізовано результати вивчення порушень мінерального обміну за даними елементного складу волосся та ефективності використання мінеральних вод різних типів.

13. Дичка Л.В. Екологічні проблеми використання питних природних мінеральних вод Закарпаття // Мат. ІV міжнародної науково-практичної конференції "Наука і соціальні проблеми суспільства: харчування, екологія, демографія”. - Харків, 2006. - С.78-80.

14. Дичка Л.В., Киртич Л.П., Вагерич К.І. Роль гідрохімічних провінцій борних, кремнистих, миш’яково-залізистих вод в регіональній біогеохімічній провінції Закарпаття з нестачею йоду та фтору у питній воді // Мат. III Національного конгресу фізіотерапевтів та курортологів “Медична реабілітація – сучасна система відновлення здоров’я”: Додаток до журналу “Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія”. – АР Крим, м. Ялта, 2006. – С.185-186. Здобувачем особисто проведено систематизацію мінеральних вод в межах чотирьох гідрохімічних провінцій, проведено аналіз одержаних результатів, сформульовано висновки.

15. Dobra L., Dychka L., Yakovenko N., Stecik O., Shubert S. Modern management of iron deficiency // Prevention and anti aging: jornal of preventive, regenerative and aesthetic medicine / Special issue, October, 2006: 1 European Congress on Anti-Aging Medicine: Book of Abstracts. - Vienna, Austria, 2006.-P.71. Дисертантом проведено відбір біосубстрату та проаналізовано результати досліджень.