Анотація до роботи:

Савицький Я.М. Вплив меланіну на секреторну функцію шлунка, процеси цитопротекції та моторику проксимального відділу травної системи. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 — нормальна фізіологія. — Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2002.

Дисертація присвячена вивченню впливу меланіну, отриманого з чорних дріжджів Nadsoniella nigra var. hesuelica, на моторно-евакуаторну функцію шлунка та дванадцятипалої кишки у собак, на шлункову секрецію у собак та щурів та цитопротекторні процеси в слизовій оболонці шлунка у щурів. Встановлено, що меланін посилював харчову моторику шлунка та дванадцятипалої кишки та стимулював їх моторну активність при введенні на фоні періоду спокою періодичної моторної діяльності. Меланін прискорював евакуацію з шлунку їжі вуглеводного складу та швидкість пропульсії по тонкій кишці, пригнічував стимульовану шлункову секрецію у собак та щурів, не впливав на базальну секрецію соляної кислоти у щурів. При цьому зменшувався об’єм шлункового соку, дебіт соляної кислоти і не змінювався дебіт пепсину. Виявлено виражену цитопротективну дію меланіну на слизову оболонку шлунка щурів, що супроводжувалося зменшенням її ураженості і ступеня структурно-геморагічних пошкоджень, викликаних методами іммобілізаційного стресу, введенням серотоніну та етанолу. Меланін зменшував інтенсивність процесів перекисного окислення ліпідів та збільшував активність ферментів антиоксидантної системи, що зумовлює його цитопротективний вплив. Його гастропротективна дія може бути співставима з результатами застосування ранітидину, гастроцепіну та омепразолу. Застосований меланін виявив вираженішу цитопротективну дію, ніж препарат “Бефунгін”. Наведені дані свідчать про перспективність створення на основі меланіну нового препарату з цитопротективною дією.

1. Меланін, отриманий з чорних дріжджів Nadsoniella nigra var. hesuelica, виявляє стимулюючий вплив на моторно-евакуаторну функцію проксимального відділу травної системи, гальмівний — на секреторну активність залозі шлунка і підсилює процеси цитопротекції в його слизовій.

2. Ефект меланіну на моторику шлунка та кишки у собак залежить від дози препарату та способу його введення: в малій дозі (5 мг/кг) при внутрішньокишковому введенні ефект не реєструвався, в цій же дозі при внутрішньовенному введенні на фоні періоду спокою періодичної моторної діяльності спостерігалося значне посилення моторики кишки.

3. У дозі 20 мг/кг при довенному введенні на фоні харчової моторики меланін виявляє фазність реакції: на початку спостерігалося короткочасове пригнічення, яке в подальшому змінювалося значним та тривалим посиленням моторики шлунка та кишки. У цій же дозі при внутрішньокишковому введенні на фоні харчової моторики меланін посилював моторику шлунка та кишки.

4. Евакуація з шлунку їжі вуглеводного складу під дією меланіну в малій дозі (5 мг/кг) прискорюється, під дією більших доз — не змінюється. Меланін в дозах 5 та 20 мг/кг прискорював швидкість пропульсії по тонкій кишці.

5. Стимулюючий вплив меланіну на моторику шлунка і кишки має холінергічну природу і його дія блокується м-холіноблокаторами.

6. Меланін пригнічує стимульовану гістаміном шлункову секрецію у собак та стимульовану гістаміном і пентагастрином секрецію у щурів. При цьому в собак зменшувався об’єм шлункового соку, дебіт соляної кислоти, та не змінювався дебіт пепсину. Меланін не впливав на базальну секрецію соляної кислоти у щурів.

7. Меланін виявляє виражену цитопротективну дію на слизову оболонку шлунка щурів, що супроводжується зменшенням її ураженості і ступеня структурно-геморагічних пошкоджень, викликаних методами іммобілізаційного стресу, введення серотоніну та етанолу.

8. Меланін зменшує інтенсивність процесів перекисного окислення ліпідів та збільшує активність ферментів антиоксидантної системи, що обумовлює його цитопротективний вплив.

9. Гастропротективна дія меланіну є свівставимою з результатами застосування ранітидину, гастроцепіну та омепразолу. Меланін виявляє вираженішу цитопротективну дію, ніж препарат “Бефунгін”.

Публікації автора:

1. Савицький Я.М., Кімакович В.Й. Вплив меланіну на експериментальне виразкоутворення у щурів. // Вісник проблем біології і медицини. — 2000. — № 4. — С. 33-36.

2. Савицький Я.М., Кімакович В.Й., Федевич Ю.М. Вплив меланіну на цитопротекторні процеси у слизовій оболонці шлунка. // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. — 2001, №1. — С. 29-30.

3. Савицький Я.М., В.Й Кімакович, Т.В. Берегова, М.М. Харченко. Меланіни в регуляції моторної функції проксимального відділу травного тракту та секреції шлункових залоз. // Практична медицина. — 2002. — №3. — С. 55-59.

4. Савицький Я.М., Харченко Н.М. Киндякова Т.В. Береговая Т.В. Влияние меланина на моторно-эвакуаторную функцию желудочно-кишечного тракта у собак. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. Прил. № 8, Материалы 5 российской гастроэнтерологической недели 1999.- Т.9, №5.- С. 137.

5. Beregova T., Kindiakova T., Savitskiy Ya, Preobrazhenska T. The investigation of antiulcer action of melanine. // Fundamental and Clinical Pharmacology, — 1999. — Vol.13, Suppl.1.- P.317s.

6. Савицький Я.М., Берегова Т.В., Преображенська Т.Г., Кіндякова Т.В. Меланін як перспективний антивиразковий засіб. // Інформаційна та негентропійна терапія. — 1999. — №1. — С. 3.

7. Савицький Я.М., Кімакович В.Й., Кіндякова Т.В., Берегова Т.В. Порівняльні дослідження антивиразкових властивостей бефунгіну та меланіну. // Інформаційна та негентропійна терапія. — 2000. — №1. — С. 72-73.