Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Анестезіологія та інтенсивна терапія


Пилипенко Максим Миколайович. Вплив легенево-протективної штучної вентиляції легень на частоту розвитку і тяжкість синдрому гострого пошкодження легень при тяжкій черепно-мозковій травмі : Дис... канд. мед. наук: 14.01.30 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2004. — 160арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 144-160.



Анотація до роботи:

  1. Шлапак І.П., Пилипенко М.М. Посібник з проведення респіраторної підтримки.-К.: Логос, 2003.-134с. Здобувачем визначена мета наукової роботи, підібрана та проаналізована наукова література. Особисто написаний розділ “Режими проведення респіраторної підтримки”, в тому числі підрозділи “Позитивний тиск в кінці видиху” та “Адаптація до проведення ШВЛ”, а також розділРеспіраторна підтримка в інтенсивній терапії”, в тому числі підрозділиПринципи проведення респіраторної підтримки при синдромі гострого легеневого ушкодження і гострому респіраторному дистрес-синдромі” та “Респіраторна підтримка в хворих з ЧМТ.

  2. Шлапак И.П., Недашковский С.М., Исаенко Н.П., Пилипенко М.Н., Шевченко А.А., Мищенко Д.Л. Внутрибольничная пневмония: диганостика, антибактериальная терапия и профилактика // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія – 1999. – № 3 (8). – С. 10-27. Здобувачем особисто підібрана та проаналізована наукова література, написано підрозділ вентилятор-асоційована пневмонія.

  3. Шлапак И.П., Пилипенко М.Н. Черепно-мозговая травма: клиникофизиологические и патобиохимические особенности, диагностика и неотложная помощь // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 1999. – № 4 (9). – С. 47-54. Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, підібрана та проаналізована наукова література, написано підрозділ „Діагностика та невідкладна допомога”.

  4. Шлапак И.П., Пилипенко М.Н. Вторичные системные нарушения при тяжёлой черепно-мозговой травме, мониторинг внутричерепного давления, особенности анестезии и интенсивной терапии // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2000. – № 1. – С. 52-58. Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, підібрана та проаналізована наукова література, написано розділ ”Інтенсивна терапія, в тому числі підрозділ „Легеневі ускладнення та респіраторна підтримка”.

  5. Пилипенко М.М., Шлапак І.П., Лісянський М.С. Сучасні аспекти респіраторної підтримки при тяжкій черепно-мозковій травмі // Біль, знеболювання та інтенсивна терапія – 2003. – № 2 (14). – С. 31-44. Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, підібрана та проаналізована наукова література, написані основні розділи.

  6. Пилипенко М.М., Шлапак І.П., Кушик В.І. Вплив легенево-протективної штучної вентиляції легень на ступінь тяжкості пошкодження легень у хворих із тяжкою черепно-мозковою травмою // Біль, знеболювання та інтенсивна терапія – 2004. – № 3. – С. 43-47. Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, набраний клінічний матеріал, виконана статистична обробка отриманих результатів, написані основні розділи. Особисто повідомлені результати роботи на з’їзді.

  7. Пилипенко М.М. , Хаммерлє А.Ф. Аналіз кривої тиск-об’єм у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою і синдромом гострого легеневого пошкодження // Матеріали науково-практичної конференції. – Ужгород,
    26-27.09.2002. – С. 111. Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, проведено дослідження кривої тиск-об’єм, виконана статистична обробка отриманих результатів, самостійно написані основні розділи.

  8. Пилипенко М.М., Шлапак І.П. Порівняльний аналіз параметрів респіраторної підтримки та ступеню порушення функції легень у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою в клініках Відня та Києва // Матеріали науково-практичної конференції. – Ялта, 1-3.10.2003. – С. 189-195. Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, проведена інтенсивна терапія у постраждалих з тяжкою ЧМТ, виконана статистична обробка отриманих результатів, написані основні розділи. Особисто повідомлені результати роботи на конференції.

  9. Пилипенко М.М. Використання кетаміну для аналгоседації у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою // Матеріали науково-практичної конференції. – Донецьк, 13-17.09.2004. – С. 210-211.

  10. Шлапак И.П., Недашковский С.М., Пилипенко М.Н., Исаенко Н.П. Особенности нозокомиальной пневмонии в практике отделения интенсивной терапии // Клиническая антибактериальная терапия. – 2000. – № 1. – С. 4-11. Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, підібрана та проаналізована наукова література, проведено аналіз застосування антибіотиків, у тому числі у хворих з ЧМТ.

  11. Pylypenko M.M., Krenn C.-G., Weinstabl C., Hammerle A.F. Pressure-volume curve analysis in patients with severe head trauma and acute lung injury // British J. of Anaesthesia. – 2002. – Vol. 89. – S1, DS20. Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, проведено дослідження кривої тиск-об’єм у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою, виконана статистична обробка отриманих результатів, самостійно написані розділи “Вступ”, “Матеріали і методи”, “Результати та їх обговорення”, “Висновки”. Особисто повідомлені результати роботи на конгресі.

  1. Pylypenko M.M., Shlapak I.P., Krenn C.-G., Weinstabl C., Hammerle A.F. Comparizon of two different strategies of mechanical ventilation in patients with severe head injury // Materials of Austrian Congress of Anaesthesiology and intensive care. AIC. – 2003. – 18. P. 39. Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, проведено дослідження кривої тиск-об’єм у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою, проведена інтенсивна терапія у постраждалих з тяжкою ЧМТ, виконана статистична обробка отриманих результатів, самостійно узагальнено результати досліджень.

  2. Pylypenko M.M., Shlapak I.P. Influence of the optimal PEEP level selection on incidence of acute lung injury and outcome in severe head injured patients:
    a randomized controlled study // Materials of Austrian Congress of Anaesthesiology and intensive care AIC. – 2004. – DS8. P. 87. Дисертант самостійно набирав клінічний матеріал, проводив статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, підготував статтю до друку.
    АНОТАЦІЯ

ПилипенкоМ.М. Вплив легенево-протективної штучної вентиляції легень на частоту розвитку і тяжкість синдрому гострого пошкодження легень при тяжкій черепно-мозковій травмі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія.

Дисертаційна робота складалась з 4 частин. В ході епідеміологічного дослідження встановлено, що в 1999р. в Україні від ЧМТ загинуло 11564 постраждалих. Згідно ретроспективному аналізу історій хвороб хворих з діагнозом тяжкої ЧМТ встановлено, що у хворих які потребували подовженої респіраторної підтримки летальність була вкрай високою. Результати проведеного в університетській клініці м. Відня дослідження кривої тиск-об’єм свідчать про те, що у хворих з тяжкою ЧМТ і супутнім СГПЛ клінічно встановлюваний ПТКВ був навіть вищим, ніж той, який був би необхідним для підтримання альвеол у відкритому стані. Проведено контрольоване дослідження застосування легенево-протективної ШВЛ, основаної на визначені оптимального ПТКВ і повній адаптації до ШВЛ за рахунок аналгоседації. В результаті виявлено, що в групі лененево-протективної ШВЛ частота розвитку, ступінь тяжкості СГПЛ, а також летальність достовірно знизились.

  1. Частота розвитку СГПЛ у хворих з тяжкою ЧМТ, що перебувають на подовженій ШВЛ, за даними ретроспективного дослідження вкрай низька, що свідчить про незадовільну діагностику цього ускладнення. Частота розвитку СГПЛ за даними проспективного дослідження з використанням стандартизованих критеріїв діагностики є високою.

  2. Величини ПТКВ, встановлені клінічно, достовірно відрізняються від величин оптимального ПТКВ, встановленого за даними аналізу кривої тиск-об’єм і за аналізом найвищого комплайнсу.

  3. Застосування легенево-протективної ШВЛ достовірно знижує частоту розвитку СГПЛ у хворих з тяжкою ЧМТ.

  4. Використання оптимального рівня ПТКВ та аналгоседації, дозволяє запобігти прогресуванню симптомів легеневого ушкодження та забезпечити адекватний газовий склад крові протягом усього періоду спостереження.

  5. Застосування легенево-протективної ШВЛ достовірно знижує летальність хворих з тяжкою ЧМТ, що перебувають на подовженій ШВЛ з 86,6 до 63%. Разом з тим, летальність залишається високою, що спонукає до продовження досліджень у даному напрямку.

Практичні рекомендації

1. Впровадити в клінічну практику використання загальноприйнятого за кордоном критерію тяжкості ЧМТ: “кращий бал за ШКГ після ресусцитації 8 балів” дозволить стандартизувати діагностику тяжкості ЧМТ і виключити елемент упередженості.

У хворих, які перебувають на подовженій ШВЛ:

2. Проводити моніторинг альвеолярного тиску (плато), що дозволить своєчасно діагностувати перерозтягнення альвеол на висоті вдиху, своєчасно визначати підвищення резистивного опору (при закупорці ЕТТ харкотинням та ін.) та дозволяє визначати статичний легеневий комплайнс.

3. Тяжкість легеневого ушкодження оцінювати за шкалою пошкодження легень Мюррея, яка має високу чутливість і специфічність в діагностиці СГПЛ і ГРДС.

4. Для запобігання розвитку легеневого ушкодження при проведенні ШВЛ використовувати ПТКВ не менше 5 см вод. ст.

5. У виборі оптимального рівня ПТКВ при розвитку СГПЛ використовувати методи, які враховують зміни легеневої механіки – метод титрованого збільшення ПТКВ до досягнення найвищого комплайнсу (метод Сутера) чи метод аналізу кривої тиск-об’єм в напівстатичних умовах (при наявності необхідної апаратури).

6. Для адаптації до проведення ШВЛ використовувати аналгоседацію у вигляді постійної інфузії наркотичних аналгетиків та бензодіазепінів.

7. Для профілактики гіпокапнії, за відсутності моніторингу газового складу крові, вибирати той мінімальний ХОД, до якого адаптовані хворі, що перебувають в стані помірної аналгоседації.