Анотація до роботи:

Шамугія Б. К. Вплив комбінованої антигомотоксичної терапії на функціональний стан серцево-судинної системи у хворих на гіпертонічну хворобу.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню функціонального стану шлуночків серця, периферичних артерій і мікроциркуляції у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії та оптимізації терапевтичної корекції їх змін антигомотоксичними препаратами гепар композитум і убіхінон композитум в умовах стандартної антигіпертензивної терапії.

Уточнені зміни функціонального стану правого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу. Вперше доведено, що для хворих на гіпертонічну хворобу характерний синдром спастико-атонічної дистонії при мінімально виражених внутрішньосудинних змінах. Вперше проведено вивчення змін структурно-функціонального стану серцево-судинної системи у хворих на гіпертонічну хворобу, які отримували комплекс антигомотоксичних препаратів гепар композитум і убіхінон композитум та розроблено диференційовані рекомендації по їх застосуванню.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі удосконалення лікування хворих на ГХ шляхом розробки диференційованих рекомендацій з використання антигомотоксичних препаратів у їх комплексній терапії.

1. Для хворих на гіпертонічну хворобу II стадії характерна концентрична гіпертрофія лівого шлуночка з непрямими ознаками систолічної дисфункції лівого та правого шлуночків серця, змінами параметрів трансмітрального та транстрикуспідального кровотоку, що зумовлені порушеннями процесів активної релаксації обох шлуночків.

2. У хворих на гіпертонічну хворобу II стадії мають місце різні порушення реактивності периферичних артерій, які у 27,6% проявляються відсутністю реакції на компресію і декомпресію, у 22,4% її зниженням та парадоксальною вазодилатацією у 50,0% випадків.

3. У 86,7% хворих на гіпертонічну хворобу виявляється синдром спастико-атонічної дистонії мікросудин з переважанням спазму артеріол, атонією венул, їх нерівномірністю та патологічною звивистістю, а також зменшенням числа функціонуючих капілярів.

4. Включення в стандартну антигіпертензивну терапію диуретика та інгібітора АПФ, комплексних антигомотоксичних препаратів гепар композитум та убіхінон композитум сприяє підвищенню її ефективності, про що свідчить збільшення кількості хворих, які досягли цільових значень систолічого та діастолічного артеріального тиску.

5. Антигіпертензивна стандартна терапія хворих на гіпертонічну хворобу II стадії тіазидним диуретиком та інгібітором АПФ впродовж 30 діб суттєво не впливає на параметри систолічної функції лівого шлуночка, сприяє помірному поліпшенню стану трансмітрального та транстрикуспідального кровотоку (підвищенню Е/Алш на 23,3% та Е/Апш на 26,1%), зменшенню частоти виявлення гіперергічної реакції плечової артерії на гіпоксію (на 85,7%) та вираженості синдрому спастико-атонічної дистонії мікросудин бульбарної кон’юнктиви (на 38,5%).

6. Включення антигомотоксичних препаратів гепар композитум та убіхінон композитум в стандартну терапію хворих на гіпертонічну хворобу II стадії підвищує її ефективність за рахунок істотнішого впливу на показники діастолічної функції обох шлуночків порівняно зі стандартною терапією (збільшення Е/Алш на 40,2% та Е/Апш на 28,4%), а також зменшення вираженості гіпертрофії міжшлуночкової перетинки на 12,8%. Призначення додатково до стандартної терапії антигомотоксичного препарату гепар композитум сприяє усуненню ознак прихованої систолічної дисфункції лівого шлуночка з підвищенням швидкості кровотоку у його виносному тракті (на 10,3%).

7. Поєднання стандартної антигіпертензивної терапії хворих на гіпертонічну хворобу з комплексними антигомотоксичними препаратами сприяє збільшенню частоти виявлення хворих з нормальною реакцією периферичних судин на гіпоксію до 31,7%, зменшенню частоти парадоксального типу реакції на гіпоксію до 4,9% та нормалізації змін діаметра плечової артерії при проведенні гострої нітрогліцеринової проби.

8. Використання антигомотоксичних препаратів гепар композитум та убіхінон композитум у хворих на гіпертонічну хворобу сприяє зменшенню частоти виявлення нерівномірності артеріол на 58,8%-71,5%, агрегації еритроцитів на 57,9% та збільшенню кількості функціонуючих капілярів у 2 рази.

Публікації автора:

1. Сахарчук И. И., Шамугия Б. К., Сидорова Н. Н., Алексеенко Е. И.

Коррекция нарушений эндотелиальной функции у больных гипертонической болезнью с помощью антигомотоксических препаратов // Врачебное дело.– 2002.– № 8.– С. 66–68. Автор забезпечував аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводив аналіз та математичну обробку отриманих результатів, літературно оформив роботу.

1. Сахарчук И. И., Шамугия Б. К. Новые подходы к коррекции нарушений состояния микроциркуляторного русла у пациентов с гипертонической болезнью // Український кардіологічний журнал.– 2003. –
   № 2.– С. 92–94. Автор забезпечував аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводив аналіз та математичну обробку отриманих результатів.

2. Шамугия Б. Новые подходы в комплексном лечении больных с гипертонической болезнью при использовании антигомотоксических препаратов // Ліки України.– 2003.– № 7–8.– С. 45–46. Автор повністю самостійно виконав роботу.

3. Шамугия Б. К. Изменения функционального состояния эндотелия периферических артерий у больных гипертонической болезнью в процессе использования комплексных антигомотоксических препаратов // Врачебная практика.– 2003.– № 4.– С. 52–55. Автор повністю самостійно виконав роботу.

4. Шамугия Б. К., Сидорова Н. Н., Алексеенко Е. И. Состояние эндотелиальной функции у больных гипертонической болезнью и возможности ее коррекции антигомотоксическими препаратами // Биологическая терапия.– 2002.– № 1.– С. 13–15. Автор забезпечував аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводив аналіз та математичну обробку отриманих результатів.

5. Сидорова Л. Л., Сидорова Н. Н., Шамугия Б. К. Влияние препарата Hepar Compositum на состояние сердечно-сосудистой системы у больных с мягкой артериальной гипертензией // Биологическая терапия.– 2003.– № 2.–С. 42–50. Автор здійснював підбір та обстеження хворих, проводив математичну обробку отриманих результатів.