Анотація до роботи:

Єфремова Ольга Олексіївна “Вплив фібринолізису на функцію ендотелію, гемостаз, гемодинамічні і структурно-функціональні показники у хворих на інфаркт міокарда”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.11 – кардіологія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2007 р.

Виявлені особливості фармакодинаміки стрептокінази у 201 пацієнта (усього обстежено 328 хворих) на ендотелій судин, гемостаз, фактори ушкодження міокарда, електро- і ехокардіографічні параметри. Установлено два типи реакції організму на ГІМ та на введення фібринолітика: неускладнений і ускладнений тип перебігу. Виділені найбільш важливі патогенетичні фактори, що впливають на виникнення шлуночкових порушень ритму (аритмічний варіант) і ранньої постінфарктної стенокардії (реоклюзивний варіант ускладненого перебігу ГІМ після ФЛТ), побудовано прогностичні моделі цих ускладнень. Показано, що фібринолізис із включенням симвастатину забезпечує захист міокарда від ішемічного й реперфузійного ушкоджень, знижує імовірність ретромбозів та запобігає прогресуючій дилатації лівого шлуночка.

На основі поглибленого вивчення ролі функціонального стану ендотелію, гемостазу, гемодинамічних і структурно-функціональних порушень при неускладненому й ускладненому перебігу ГІМ після проведеної фібринолітичної терапії проведені теоретичні узагальнення й нові вирішення наукової проблеми виділення основних факторів, що визначають патогенетичні механізми ускладнень інфаркту міокарда після фібринолізису та оптимізації лікування хворих на ГІМ після ФЛТ.

1. Фібринолітична терапія сприяє зменшенню таких ускладнень ГІМ, як ГЛШН, аневризма ЛШ, знижує госпітальну летальність. Разом з тим, при використанні для ранньої реваскуляризації міокарда стрептокінази, збільшилася частота шлуночкових порушень ритма, ранньої постінфарктної стенокардії і рецидивів ІМ.

2. Виявлено, що реакція на фібринолітичну терапію у хворих на ГІМ індивідуальна й істотно залежить від компенсаторних можливостей огранізму. Відповідно до цього, виділені неускладнений тип реакції огранізма на ГІМ та на проведення ФЛТ та ускладнений, який, у свою чергу, представлений аритмічним й реоклюзивним варіантами. Неускладнений тип характеризується сукупністю стресових ситуацій, що включають як сам ГІМ, так і постреперфузійні зміни після ФЛТ, що не викликають виражених стабільних порушень в основних системах гомеостазу. Цей тип реакції відрізняється швидкою компенсацією дисбалансу ендотеліальних, гемокоагуляційних, ферментативних, запальних і гемодинамічних характеристик.

3. Ускладнений перебіг ГІМ після ФЛТ клінічно виявляється підвищеною імовірністю ранньої постінфарктної стенокардії, рецидиву ГІМ, збільшенням ризику появи життєвонебезпечних шлуночкових аритмій. Патогенез розвитку ускладненого типа реакції організму на ГІМ і на ФЛТ характеризується високим коагуляційним та тромбоцитарним потенціалом, порушенням ендотеліальної функції вбік переваги вазоконстрикторних і виснаження вазодилататорних факторів. Цей дисбаланс пролонгується в перебігу госпітального періоду ГІМ, що свідчить про зрив компенсаторних можливостей і ще більшому збільшенню ушкодження функції ендотелію. Предикторами прогнозування ускладненого і неускладненого перебігу ГІМ після ФЛТ були рівні ФГ, ФВіл, ІТАП, ЕТ-1, ТМ, 6-кето-ПГF_la, ТхВ₂, СРБ, ступінь зсуву сегмента ST, величини ФВ, КДО ЛШ, ІПЛС та ММЛШ.

4. Аритмічний варіант ускладненого перебігу ГІМ після ФЛТ характеризується дисфункцієй ендотелію з перевагою вазоконстрикторних факторів, вихідному порушенні структурно-функціональних показників міокарда. Найбільше прогностично несприятливі предиктори для виникнення ШПР гострого періоду ІМ після ФЛТ були наступні: рівні ФВіл, 6-кето-ПГF_la, ЕТ-1, ТхВ₂, ТМ, СРБ, подовжений інтервал QT по ЕКГ, ступінь зсуву сегмента ST, низька ФВ ЛШ, високі величини КДО ЛШ у першу добу ІМ, індексу порушення локальної скоротності.

5. При реоклюзивному варіанті ускладненого перебігу ГІМ після ФЛТ вихідне переважали процеси гіперкоагуляції та пригнічення фібринолітичної системи, і, у меншому ступені, порушення функції ендотелію. До прогностично несприятливих ознак для виникнення РПС після проведеного фібринолізису відносяться рівні фібриногену, ТЧ, ФВіл, ІТАП, ПДФ, СРБ, ЕТ-1, ТМ, пригнічення фібринолітичної активністі крові.

6. На основі ряду клінічних показників розроблені рівняння, що дозволяють прогнозувати аритмічний і реоклюзивний варіанти ускладненого перебігу госпітального періоду ГІМ після проведеного фібринолізису у конкретного хворого. Включення їх у прогностичну систему дозволить прогнозувати госпітальні ускладнення хворих ГІМ після ФЛТ із точністю відповідно 79,8% і 81,5% за даними оцінки їхньої чутливості і специфічності. Виділені прогностичні критерії кількісних показників, що визначають прогноз захворювання. Так, рівні СРБ більше 4,0 мг/л, ТЧ більше 25 с, ФГ більше 5,5 г/л, ФАК більше 450 мин, ПДФ менш 15 мкг/мл, ІТАП більше 20 МЕ/мл, ТМ більше 60 пг/мл, ЕТ більше 15 пг/мл, 6-кето-ПГF_la менш 70 пг/мл та КДО ЛШ більше 200 мл можна вважати прогностично несприятливими і використовувати для моніторингу ефективності терапії.

7. Виділені головні точки патогенетичного впливу досліджуваних чинників на виникнення РПС і ШПР протягом госпітального періоду ГІМ після проведеного фібринолізису. Так, головною точкою виникнення РПС можна вважати підвищення коагуляційного потенціалу крові унаслідок вивільнення тромбіну, що в сполученні з наявної ЕД приводить до тромботичних ускладнень. Головним моментом виникнення ШПР, очевидно, є постішемичнє ушкодження, що приводить до ще більш вираженої ендотеліальної дисфункції, підвищенню трігерної активності і електричної нестабільності міокарда.

8. Включення симвастатину, що має плейотропні властивості, до складу фармакотерапії ІМ, забезпечувало захист міокарда від ішемічного й реперфузійного ушкоджень, знижувало імовірність повторного тромбоутворення, запобігало прогресуючій дилатації лівого шлуночка. Відзначено достовірне зниження РПС у групі хворих, що одержували модифіковану терапію із включенням ІАПФ, -АБ і статинів після ФЛТ за рахунок антикоагуляційного і реендотелізаційного ефектів симвастатину.

9. Сумарна кінцева точка клінічно значимих ускладнень ГІМ наприкінці госпітального періоду (РПС, рецидив ГІМ, аневризма ЛШ, шлуночкові тахіаритмії, ГЛШН, смерть) на фоні застосування стрептокінази й симвастатину в комлексній терапії ГІМ була вірогідно нижчою, що свідчить про доцільність раннього (з першої доби захворювання) і тривалого використання -АБ, ІАПФ і статинів після проведеного фібринолізису, особливо при високому ризику розвитку ретромбозів.

Публікації автора:

1. Ефремова О.А. Показатели гемокоагуляционного гемостаза в динамике лечения фибринолитиками. Медицина сьогодні і завтра.- 2001, №2.- с. 81-84.

2. Ефремова О.А. Связь показателей коагуляционного гемостаза и эндотелина в динамике лечения стрептазой. Експериментальна і клінічна медицина.-2001, №4.-с.72-74.

3. Ефремова О.А. Динамика электрокардиографических показателей при неосложненном Q-инфпркте миокарда у больных, получающих стрептазу. Медицина сьогодні і завтра.- 2003, №2.- с. 39-41.

4. Ефремова О.А. Влияние фибринолитической терапии на систему гемостаза при неосложненном Q-инфаркте миокарда. Вісник Сумського державного університету.- 2003, №9(55).- с. 94-100.

5. Ефремова О.А. Динамика уровней ферментов при неосложненном Q-инфаркте миокарда в зависимости от фибринолитической терапии. Експериментальна і клінічна медицина.-2004, №4.-с.110-113.

6. Ефремова О.А. Особенности течения острого инфаркта миокарда, осложненного аневризмой сердца, у больных, получавших стрептазу. Український медичний альманах.- 2004.- Том 7, №3.-С.38-40.

7. Ефремова О.А. Предикторы возникновения аневризмы левого желудочка у больных острым инфарктом миокарда после фибринолитической терапии. Вісник Сумського державного університету.- 2004, №7(66).- с. 111-115.

8. Ефремова О.А. Влияние стрептазы на уровень МВ КФК и АЧТВ в остром периоде инфаркта миокарда. Врачебная практика.- 2004, №2.- с.91-94.

9. Ефремова О.А. Гемостаз, эндотелиальные и гемодинамические параметры при гиперхолестеринемии в остром периоде инфаркта миокарда. Медицина сьогодні і завтра.- 2003, №4.- с. 44-48.

10. Ефремова О.А. Влияние фибринолитической терапии на функцию эндотелия при неосложненном Q-инфаркте миокарда. Медицина сьогодні і завтра.- 2004, №1.- с. 92-96.

11. Єфремова О.О. Гостра серцева недостатність у хворих інфарктом міокарда після фібринолітичної терапії: діагностичні критерії і їх прогностичне значення. Медична освіта.- 2004, №2.- с.44-48.

12. Єфремова О.О. Вплив стрептази на клініко-гемодинамічні показники у хворих на гострий інфаркт міокарда, ускладнений порушеннями ритму. Одеський медичний журнал – 2004, №6(86).- с.32-35.

13. Єфремова О.О. Вплив фібринолітичної терапії на систему тромбомодуліна і гемостаз у хворих на неускладнений інфаркт міокарда. Вісник наукових досліджень.- 2005.- №1.- С.118-121.

14. Єфремова О.О. Оцінка ефективності реперфузійної терапії інфаркту міокарда. Вестник неотложной и восстановительной медицины.- 2005.- Т.6.- №1.- С.21-23.

15. Єфремова О.О. Інформативність клініко-інструментальних показників у хворих, що одержували стрептазу, для прогнозування шлуночкових порушеннь ритму. Український медичний альманах.- 2004.- Том 7, №4.-С.43-46.

16. Ефремова О.А. Кононенко Л.Г. Инфаркт миокарда: выбор оптимальной комплексной терапии в остром периоде. Експериментальна і клінічна медицина.-2002, №1.-с.78-80.

17. ЕфремоваО.А., Гунько И.Н. Взаимосвязь между показателями коагулограммы и эндотелиальной дисфункции при остром коронарном синдроме. Український терапевтичний журнал.- 2002.- Т.4, №3.-С.64-67.

18. Ефремова О.А., Лапшина Л.А. Клиническая эффективность фибринолитической терапии в сочетании с b-блокаторами, ингибиторами АПФ при остром инфаркте миокарда. Вісник Вінницького державного медичного університету 2003; 2/1: 479-481.

19. Кравчун П.Г., Ефремова О.А. Влияние стрептазы на течение неосложненного Q-инфаркта миокарда. Международный медицинский журнал.- 2003.-Т.9, №4.- с.18-20.

20. Кравчун П.Г., Ефремова О.А., Погурельская Е.П. Факторы, определяющие течение и исходы госпитального периода острого инфаркта миокарда у больных после фибринолиза. Вісник Сумського державного університету.- 2004, № 11(70).- с. 95-102.

21. Ефремова О.А., Погурельская Е.П. Влияние симвастатина на показатели гемостаза у больных острым инфарктом миокарда после фибринолитической терапии. Кровообіг та гемостаз.- 2005.- №3-4.- С.88-93.

22. Деклараційний патент „Спосіб прогнозування наслідку гострого інфаркту міокарда”, патент 55732 А, МПК А61В10/00. Заявка № 2002054369 від 28.05.2002; Опубл. 15.04.2003, Бюл. № 4. Малая Л.Т., Єфремова О.О., Філіпцов В.І.

23. Деклараційний патент „Спосіб контролю ефективності лікування фібринолітиками гострого інфаркту міокарда”, патент 600053 А, МПК G01N33/48, А61К35/74. Заявка № 2003010429 від 17.01.2003; Опубл. 15.09.2003, Бюл. № 9. Малая Л.Т., Єфремова О.О.

24. Деклараційний патент „Спосіб визначення показань до тромболізису”, патент 6771, МПК А61В10/00. Заявка № 20041109433 від 17.11.2004; Опубл. 16.05.2005, Бюл. № 5. Кравчун П.Г., Єфремова О.О., Овчаренко Л.І., Погурельська О.П.

25. Ефремова О.А. Влияние стрептазы на уровень ферментов и фибринолитическую активность в остром периоде инфаркта миокарда. Статья в сборнике научных работ МЗ Украины, Национальной фармацевтической академии Украины. «Лекарства-человеку».- 2002.- Т.17, №1.- С.173-176.

26. Ефремова О.А., Кожин М.И., Молодан В.И. Влияние стрептазы на уровень эндотелина в остром периоде инфаркта миокарда. Статья в сборнике научных работ МЗ Украины, Национальной фармацевтической академии Украины «Лекарства-человеку».- 2001.-Т.16, №1-2. - С.205-208.

27. Ефремова О.А. Применение тромболитических средств при остром инфаркте миокарда (обзор). Достижения и перспективы развития терапии в канун ХХI века: Сб.науч.тр./ Редкол.:Л.Т.Малая (отв.ред.) и др.; МЗ Украины, Харьк. гос. мед. ун-т.; АМН Украины, НИИ терапии.- Харьков,- 2000.-с.135-138.

28. Ефремова О.А., Кононенко Л.Г., Нестерцова И.А. Влияние фибринолитиков на гемостаз у больных острым инфарктом миокарда. Материалы научных трудов республиканской научно-практической конференции: «Роль первичной и вторичной профилактики основных терапевтических заболеваний в улучшении качества жизни» 19-20 апреля 2001г. - Институт терапии АМН Украины, изд-во «Форт».-Харьков, 2001.-с. 45.

29. Ефремова О.А., Кононенко Л.Г., Панченко Г.Ю. Оценка эффективности лечения острого инфаркта миокарда. Республиканская научно-практическая конференция: «Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике и лечении» 15 ноября 2001г. Институт терапии АМН Украины. – с. 4.

30. Ефремова О.А. Электрокардиографические и эхокардиографические показатели при остром инфаркте миокарда в динамике лечения стрептазой. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання теоретичної та практичної медицини» 19-21 вересня 2002 року, Суми, с.62.

31. Ефремова О.А. Рівень ферментів та електрокардіографічних показників в динаміці лікування стрептазою хворих гострим інфарктом міокарда. IV Всеукраїнська науково-практична конференція “Нове в клінічній фармакології та фармакотерапії захворювань внутрішніх органів”, Харків, 30-31 травня 2002 р.-C.26-27.

32. Ефремова О.А., Кононенко Л.Г., Череватов Б.Г. Влияние сочетанного применения симвастатина и стрептазы в остром периоде инфаркта миокарда на гемодинамические показатели и функциональное состояние эндотелия при гиперхолестеринемии. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з международною участю «Сучасні аспекти діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів» Вінниця 11-12 лютого 2003 року. Вісник Вінницького державного медичного університету 2003; 1/1: 136-137.

33. Ефремова О.А., Лапшина Л.А. Изучение влияния фибринолитической терапии в сочетании с b-блокаторами, ингибиторами АПФ на гемодинамику и функцию эндотелия при остром инфаркте миокарда. Матеріали науково-практичної конференції «Актуальні проблеми тромбозу і порушень гемостазу в клінічній медицині» Київ, 20 березня 2003 року.- с.34-35.

34. Кравчун П.Г., Ефремова О.А. Кардиозащитные эффекты ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента при инфаркте миокарда после фибринолитической терапии. Сборник тезисов Конгресса ассоциации кардиологов стран СНГ «Фундаментальные исследования и прогресс в кардиологии» / Научно-практический журнал «Кардиология СНГ».-Том 1, 2003.-с.141-142.

35. Ефремова О.А., Лапшина Л.А. Применение -блокаторов, ингибиторов АПФ и их сочетания после фибринолитической терапии при остром инфаркте миокарда. «Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”: Тези доповідей III Міжнар. наук.-прак. конф. Ч.II. – X.: Вид-во НФаУ, 2003.- 73-74.

36. Ефремова О.А., Панченко Г.Ю. Динамика уровней ферментов при неосложненном Q-инфаркте миокарда. „Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування”, біотехнологія”: Тезисы ІІ Республиканской науч.-прак. конф.–X.: 16-17 октября 2003 год.- с.15.

37. Ефремова О.А., Овчаренко Л.И., Череватов Б.Г., Нестерцова И.А. Изменение уровня тромбомодулина при неосложненном течении Q-инфаркта миокарда под влиянием стрептазы. Материалы XV з’їзду терапевтів України. 21-23 квітня 2004 р.- К.: СПД Коляда О.П., 2004. - С. 43-44.

38. Єфремова О.О., Овчаренко Л.І., Нестерцова І.А., Череватов Б.Г. Інформативність клініко-інструментальних показників у гострому періоді інфаркту міокарда для прогнозу розвитку гострої серцевої недостатності. Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т.Малої: Матеріали Всеукр. наук.-практ.конференції 20-21 трав. 2004р./Ред. рада О.Я.Бабак (голова) та ін.; АМН України та ін.-Х., 2004. – с. 80.

39. Ефремова О.А. Дисфункция эндотелия и система тромбомодулина при инфаркте миокарда в динамике лечения стрептазой. Матеріали VII Національного конгресу кардіологів України / За ред. В.М.Коваленка, Г.В.Дзяка, М.І.Лутая, Г.С.Воронкова та ін.- К.: СПД Коляда О.П., 2004.—с. 244.

40. Бабак О.Я, Волненко Н.Б., Школьник В.В., Немцова В.Д., Ефремова О.А., Овчаренко Л.И., Череватов Б.Г. Влияние ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента на эндотелиальную дисфункцию при остром инфаркте миокарда в динамике лечения. Тези допов. науково-практичної конференції з міжнародною участю „Від фундаментальних досліджень до прогресу в медицині”. – Харків. – 17 січня 2005 р.-С.81.

41_{. Бабак О.Я, Єфремова О.О., Кліменко М.І. Прогнозування шлуночкових порушень ритму в постінфарктному періоду у хворих, що одержували стрептазу. Тези допов. науково-практичної конференції з міжнародною участю „Від фундаментальних досліджень до прогресу в медицині” – Харків.– 17 січня 2005 р.-С.81.}

42. Бабак О.Я., Ефремова О.А., Череватов Б.Г., Нестерцова И.А. Оценка эффективности -адреноблокаторов, ингибиторов АПФ и их сочетания при остром инфаркте миокарда, протекающего на фоне гипертонической болезни. Діагностика і лікування ураження серця та нирок при артеріальній гіпертензії: Матеріали науково-практичної конференції / Ред. рада: Циганенко А.Я., Паращук Ю.С., Ковальова О.М. та ін.- Харків, 2004.- с.16-17.

43. Бабак О.Я., Ефремова О.А., Погурельская Е.П., Панченко Г.Ю., Череватов Б.Г., Нестерцова И.А. Прогнозирование исхода острого инфаркта миокарда после проведенной фибринолитической терапии. Матеріали ІІІ конференції Харківської обласної клінічної лікарні „Роль сучасних методів діагностики в лікуванні та реабілітації хворих”, Харків, 10 листопада, 2004.- с.10-11.

44. Бабак О.Я, Ефремова О.А., Овчаренко Л.И., Волненко Н.Б., Школьник В.В., Немцова В.Д., Череватов Б.Г. Влияние ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента на эндотелиальную дисфункцию при остром инфаркте миокарда в динамике лечения. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю „Від фундаментальних досліджень – до прогресу в медицині” присвяченої 200-річчю з дня заснування ХДМУ, 17 січня 2005 р., м. Харків, с.79.

45. Бабак О.Я., Єфремова О.О., Молодан В. І., Школьник В.В. Оцінка клінічної ефективності реперфузійної терапії у поєднанні з бета-адреноблокаторами та інгібіторами АПФ у хворих на гострий інфаркт міокарда. Дев'ятнадцята річна наукова сесія, присвячена підсумкам закінчених і перехідних етапів науково-дослідних робіт 2005 року „Досягнення і проблеми в діагностиці і лікуванні захворювань внутрішніх органів”, 3-4 лютого 2005 р., м. Харків.

46. Бабак О.Я, Ефремова О.А., Череватов Б.Г., Нестерцова И.А. Факторы, определяющие прогноз острого инфаркта миокарда после фибринолиза. «Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб” присвячена пам’яті академіка Л.Т.Малої: Матеріали Всеукр. наук.-практ.конференції 21-22 квітня 2005р./Ред. рада О.Я.Бабак (голова) та інш.; АМН України та інш.-Х., 2005. – 290 с.

47. Єфремова О.О., Погурельська О.П., Гуменна О.А. Предиктори шлуночкових порушень ритму у хворих на гострий інфаркт міокарда на фоні фібринолітичної терапії. Матеріали Пленуму правління асоціації кардіологів України „Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування”. 27-29 вересня 2005 р. Тези наукових доповідей. М.Київ. – с.40.

48. Ефремова О.А., Погурельская Е.П. Влияние симвастатина на показатели гемостаза у больных острым инфарктом миокарда после фибринолитической терапии. „Проблемы старения и долголетия” IV Національний конгрес геронтологів і геріатрів Украіни. Київ, 11-13 жовтня 2005р. Тези.- Т.14, приложение, 2005. с.168.

49. Ефремова О.А., Погурельская Е.П. Влияние симвастатина на дисфункцию эндотелия у больных острым инфарктом миокарда после фибринолитической терапии. Сучасна медична наука обличчям до терапевтичної практики: Матеріали наук.-практ.конференції 20-21 жовтня 2005р./Ред. рада О.Я.Бабак (голова) та інш.; АМН України та інш.-Х., 2005. – С.55. (192 с.).