Анотація до роботи:

Бельдій Н.М. “Вплив елементів біологізації зерно-картопляної сівозміни на екологічний стан дерново-підзолистого грунту та врожайність люпину жовтого.” – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія, сільськогосподарські науки. Інститут агроекології та біотехнології УААН, м. Київ, 2002.

У дисертації викладено результати досліджень впливу тривалого застосування різних систем удобрення та бактеріального препарату ризоторфіну (штам 5500/4) на екологічний та біологічний стан дерново-підзолистого грунту і врожай люпину жовтого. Проведена оцінка поживного режиму грунту та стану гумусу в умовах сівозміни типової для Полісся України. Дана детальна характеристика мікробного ценозу грунту та його біологічної активності на фонах післядії органічних (гній, сидерат, солома) і прямої дії мінеральних добрив з паралельною бактеризацією насіння препаратом. Передпосівна бактеризація насіння люпину азотфіксуючими мікроорганізмами сприяє більшому накопиченню сухої речовини органами рослин, інтенсивнішому формуванню азотфіксуючого апарату. Відмічається підвищення продуктивності та покращання якості врожаю.

Рекомендовано на легких дерново-підзолистих ґрунтах збільшувати частку органічних добрив у системі удобрення сівозміни та застосовувати передпосівну бактеризацію насіння для отримання додаткової високоякісної продукції.

1. Покращання еколого-біологічного стану дерново-середньопідзолистого супіщаного грунту та отримання додаткового врожаю зеленої маси люпину жовтого досягалось за рахунок введення до технології їх вирощування біологічних елементів, а саме збільшення частки органічних добрив ( гною, соломи, сидерату) і використання азотфіксуючого бактеріального препарату.

2. Тривале застосування різних видів органічних добрив (гній, солома, сидерат) та їх поєднання з мінеральними сприяло підвищенню вмісту легкодоступних форм поживних елементів: лужногідролізованого азоту на 4-15%, мінерального - в 1,3-2,4 рази, доступного фосфору - на 7-44% та обмінного калію - в 1,2-2,5рази.

3. Органічна, крім сидеральної, та органо-мінеральна системи удобрення забезпечували розширене відтворення родючості ґрунту із зростанням вмісту гумусу на 22-52%. В полі люпину відмічався позитивний баланс азоту, та за рахунок потужної маси пожнивно-кореневих залишків – позитивний баланс гумусу, крім контролю та фону післядії сидерату.

4. Систематичне застосування гною та соломи і їх поєднання з фосфорно-калійними та сидеральними добривами спричинює зміни в структурі мікробного ценозу грунту: на фонах їх післядії зросла загальна чисельність мікроорганізмів в середньому на 52%, амоніфікаторів – на 32%, фосформобілізуючих бактерій - в 2,2 рази. Підвищилась інтенсивність процесу нітрифікації в 2,1-2,9 рази, активність ґрунтових ферментів: поліфенолоксидази - в 1,3-1,5 рази, уреази - в 1,4-1,8 рази, протеаз - на 13-32%, нітрогенази - на 15-19%.

5. Тривале застосування лише мінеральних та післядія сидеральних добрив сприяли збільшенню кількості грибів у мікробному ценозі та підвищенню активності ферменту пероксидази, що забезпечило інтенсифікацію мінералізаційних процесів і порушення рівноваги в бік зменшення вмісту і запасів гумусу.

6. Бактеризація насіння люпину жовтого ризоторфіном, сприяла активізації розвитку основних груп мікроорганізмів та підвищенню інтенсивності біохімічних процесів. Їх загальна чисельність зросла в середньому на 17%, бактерій, що використовують мінеральний азот на - 12%, амоніфікаторів – на 14%, інтенсивність процесу нітрифікації - на 12%, активність ферментів азотного обміну: протеази - на 7%, уреази – 6%, нітрогенази - в середньому на 22%. В той же час, при інокуляції на 13% знизилась чисельність актиноміцетів.

7. Для дерново-середньопідзолистого грунту розраховані коефіцієнти кореляції і побудовані рівняння регресії залежності між чисельністю мікроорганізмів та біологічними процесами. Найбільшу кількість достовірних позитивних зв’язків (r 0,71) мали всі біологічні процеси з загальною кількістю мікроорганізмів, амоніфікаторами, фосформобілізаторами та грибами, при чому з останніми - зворотні.

8. Систематичне внесення соломи та гною призводить до зниження фітотоксичності грунту, вмісту важких металів та підвищує рН. Тому на фоні їх післядії відмічається суттєве зниження токсичності в 1,7 – 2,4 рази порівняно з мінеральною та сидеральною системами удобрення. При тривалому застосуванні лише мінеральних добрив вміст у грунті рухомих форм цинку, міді, свинцю та кадмію в середньому на 39% та 55% був вищий ніж при застосуванні гною та соломи, відповідно.

9. Використання в сівозміні різних систем удобрення дало позитивний результат на наявність антигенів вірусів: тютюнової мозаїки (ВТМ), Х-вірусу картоплі (ХВК) та Y-вірусу картоплі (YВК). Їх присутність протягом кількох вегетаційних періодів свідчить про циркуляцію самого фітовірусу в даному агроценозі. Найвищий вміст відмічено антигенів вірусу ХВК.

10. Введення біологічних елементів у технологію вирощування люпину жовтого сприяло підвищенню ростових показників у рослин на 11-30%, за рахунок органічних добрив і їх поєднання з мінеральними, та на 2-9% за рахунок бактеріального препарату. Післядія гною і його сумісне застосування з іншими добривами забезпечує приріст сухої маси на 7-63% залежно від фази розвитку. Інокуляція насіння забезпечила приріст сухої речовини в середньому на 0,3-2,3ц/га та збільшення вмісту азоту в середньому на 10% в підземній та на 5% в надземній масі, а також достовірні прирости врожаю зеленої маси на рівні 14-29 ц\га.

11. Аналіз економіко-енергетичних показників вирощування люпину жовтого при застосуванні різних видів як органічних, мінеральних, так і бактеріальних добрив показав, що дана культура не потребує використання значних додаткових затрат у вигляді добрив. Передпосівний обробіток насіння люпину азотфіксуючим біопрепаратом дозволяє економити енргоресурси в с.-г. виробництві.

Публікації автора:

1. Шамрій Н.М. (Бельдій) Вплив бактеріального препарату симбіотичної дії на азотний режим дерново-підзолистого грунту при різних рівнях його родючості // Тези доповідей міжнародної конференції, присвяченої 90-річчу від заснування Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр’єва УААН “Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва”. – Харків. - 1999. - С. 376-377.

2. Шамрій Н.М. (Бельдій) Вплив ризоторфіну при різних рівнях родючості дерново-підзолистого грунту на його біологічну активність та врожай люпину жовтого // Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів Інституту землеробства УААН “Вчимося господарювати”. – К.: “Нора-прінт”. – 1999. – С. 12-13.

3. Шамрій Н.М. (Бельдій), Дем`янюк О.С. Еколого-біологічна оцінка дерново-підзолистого грунту при тривалому застосуванні різних видів добрив // Науковий вісник НАУ. – К.: НАУ. – 2000. - №32. - С. 409-412. (Особистий внесок: проведення досліджень, обробіток результатів, написання статті).

4. Шамрій Н.М. (Бельдій) Використання рослинної біомаси та її вплив на родючість дерново-підзолистого грунту // Матеріали науково-виробничої конференції ІАБ УААН “Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів”. – К.: 2000. – С. 109-110.

5. Шамрій Н.М. (Бельдій), Дем`янюк О.С. Вплив добрив на біологічний стан дерново-підзолистого грунту // Науковий вісник НАУ. – К.: НАУ. – 2001.- №37 - С. 70-73. (Особистий внесок: проведення досліджень, підбір матеріалу, написання статті).

6. Шамрій Н.М. (Бельдій) Вплив тривалого застосування органічних добрив на родючість дерново-підзолистого грунту // Вісник аграрної науки. – К.: “ Аграрна наука”. – 2001. - №4. – С.73-74.

7. Шамрій Н.М. (Бельдій) Ефективність інокуляції насіння люпину на дерново-підзолистих ґрунтах // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. – К.: 2001. – Випуск 1-2. – С.49-51.

8. Шамрій Н.М. (Бельдій), Дем`янюк О.С. Вплив ризоторфіну на біологічну активність дерново-підзолистого грунту при різних рівнях його родючості // Матеріали Міжнародної наукової конференції “Онтогенез рослин, біологічна фіксація молекулярного азоту та азотний метаболізм”. – Тернопіль. – 2001. – С.227-231.

9. Шамрій Н.М. (Бельдій) Вміст важких металів та фітотоксичність дерново-підзолистого грунту за різних видів добрив // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. – К.: 2001. – Випуск 3. – С. 22-24.

10. Шамрій Н.М. (Бельдій) Вплив різних систем застосування добрив на вміст гумусу в дерново-підзолистому грунті // Агроекологічний журнал. – К.: ІАБ УААН. - 2002. - №1. – С. 39-42.