Анотація до роботи:

Гаврик Н.Л. Вплив екструдату сої на молочну продуктивність корів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів. – Інститут тваринництва УААН, м. Харків, 2005.

З метою визначення впливу місцевих білкових кормів на продуктивність корів у зимовий період проведено два науково-господарських досліди. У раціонах об’ємисті корми (солома, сіно, сінаж, кукурудзяний силос, буряковий жом) складали 60%, концентровані 34 і патока кормова – 6% за поживністю. Порівнювали ефективність використання горохової дерті, соняшникової макухи та екструдату сої, перетравний протеїн яких у раціонах становив 35%.

В середньому за досліди добові удої корів відповідно рівнялися 17,25; 18,65 і 20,18 кг при жирності молока 3,51-3,59% і білковості - 3,04-3,06%. На 1 кг молока витрачено 0,95; 0,90 і 0,87 корм.од. Рентабельність виробництва молока становила 30,0; 43,9 і 53,8%.

У третьому досліді за однакової загальної поживності раціонів коровам трьох груп згодовували по 1,5; 2,0 і 2,5 кг екструдату сої. Добовий удій молока відповідно склав - 21,87; 24,28 і 26,92 кг при жирності 3,85-3,92 і білковості 3,13-3,15%. Витрати кормів на 1 кг молока склали 0,92; 0,83 і 0,70 корм.од. Рентабельність молока – 21,2; 34,0 і 48,2%.

У корів, які одержували екструдат сої, відмічено менші втрати живої маси за період дослідів, скорочення сервіс-періоду до 31-47 днів, покращання перетравності сухої і органічної речовини, сирої клітковини кормів раціону, підвищення рівня засвоєння і продуктивного використання азоту. Згодовування екструдату сої позитивно впливало на інтер'єрні показники. Зокрема, у крові корів збільшувалася концентрація еритроцитів, гемоглобіну, загального білка, альбумінів та гама-глобулінів, помітно зростала ферментативна (каталазна і пероксидазна) активність крові, поліпшувались показники рубцевого метаболізму (рН, загальний вміст азоту, концентрація ЛЖК та інфузорій у рубцевій рідині).

Введення екструдату сої до раціону корів сприяло покращанню технологічних властивостей молока при виготовленні кисломолочних продуктів, зокрема кефіру.

Виробничу перевірку одержаних результатів проводили на двох групах корів, по 50 голів у кожній, протягом 105 днів. Контрольним коровам згодовували раціони з 2,5 кг соняшникової макухи, дослідним - з 2,5 кг екструдату сої. Добовий удій відповідно рівнявся 16,55 і 18,24 кг при жирності молока 3,75 і 3,81% та білковості - 3,11 і 3,16%. На 1 кг молока витрачено 1,02 і 0,95 корм.од., рентабельність його рівнялася 19,9 і 27,2%.

1. На основі результатів трьох науково-господарських і одного виробничого експерименту доведена біологічна доцільність і економічна вигідність використання у складі концентратів силосно-сінажно-жомових раціонів високопродуктивних лактуючих корів екструдату частково знежиреної сої у розрахунку 15% за енергією або 30% за протеїном (1,5-2,5 кг/гол/добу) замість еквівалентної кількості гороху або соняшникової макухи чи шроту.

2. Введення в силосно-сінажно-жомово-концентратні раціони високопродуктивних корів 1,65 кг соняшникової макухи або 1,65 кг екструдату сої у двох науково-господарських дослідах тривалістю 4 місяці кожний сприяло порівняно з раціонами, які вміщували у складі концентратів горох, підвищенню середньодобових удоїв молока 4%-вої жирності в середньому відповідно на 1,36 і 2,63 кг, або 8,7 і 16,8% та зменшенню на 9,4 і 16,7% витрат кормів на 1 кг молока. Вміст жиру в молоці при цьому становив 3,55-3,67 і 3,52-3,70% проти 3,56-3,68% у контролі.

3. Збільшення в раціоні високопродуктивних корів вмісту екструдату сої від 1,5 до 2,0 і 2,5 кг/голову/добу підвищує середньодобові удої відповідно на 2,11 і 5,05 кг молока 4%-вої жирності, або 9,9 і 23,8%. Жирність молока при цьому істотно не змінюється і складає 3,89-3,91%.

4. Еквівалентна заміна в раціоні лактуючих корів гороху або соняшникової макухи на екструдат сої істотно не впливає на такі показники якості молока, як кислотність, густина, СЗМЗ, вміст лактози, води, мінеральних елементів. Проте при цьому відмічається тенденція до збільшення вмісту у молоці жиру і білка.

5. Згодовування екструдату сої в складі силосно-сінажно-жомово-концентратних раціонів не справляє негативного впливу на живу масу високопродуктивних корів, хоча втрати її за період дослідів були дещо більшими у тварин дослідних груп (3,3-6,0 проти 2,4-4,6%), що пов'язано з їх вищими удоями.

6. Введення в раціон екструдату сої поліпшує відтворну здатність високопродуктивних корів, зокрема, скорочується на 13-30 днів сервіс-період та зменшується індекс осіменіння – 1,16-1,34 проти 1,39-1,88.

7. Підвищення в раціоні лактуючих корів екструдату сої від 1,5 до 2,0 і 2,5 кг/голову/добу покращує перетравність сухої і органічної речовини – на 2,1-3,3 і 1,8-3,4% відповідно, сирої клітковини – 1,5 і 3,5% та БЕР – на 2,4 і 2,6%, а також сприяє помітному збільшенню використання азоту на синтез молока (118,2 і 128,0 проти 102,4 г) та поліпшує засвоєння в організмі кальцію і фосфору.

8. Доведення в раціоні лактуючих корів рівня екструдату сої до 2,0 і 2,5 кг/голову/добу справляє позитивний вплив на показники рубцевого метаболізму, зокрема рубцевої рідини: рН, концентрацію загального азоту і аміаку, вміст ЛЖК та інфузорій.

9. Використання у складі силосно-сінажно-жомово-концентратних раціонів корів екструдату сої в кількості 1,5-2,5 кг/голову/добу у порівнянні з гороховою дертю і соняшниковою макухою підвищує у плазмі крові вміст еритроцитів, гемоглобіну, загального білка, у тому числі альбумінів і -глобулінів, та помітно покращує ферментативну активність крові, зокрема, пероксидазну (на 16,1-20,5 %) і каталазну (на 12,9-24,4 %), що посилює перебіг окислювально-відновних реакцій та поліпшує антиоксидантну систему організму.

10. Молоко, отримане від корів з вмістом у раціоні 1,8 кг/голову/добу екструдату сої порівняно з еквівалентним рівнем соняшникової макухи та горохом, характеризується високими технологічними властивостями при виробництві кисломолочних продуктів - як молоко, так і нормалізована молочна суміш відповідали найвищим технологічним стандартним вимогам, а виготовлений кефір – за консистенцією, смаком і кольором, кислотністю та вмістом жиру був віднесений до вищого гатунку.

11. Згодовування екструдату сої в силосно-сінажно-жомово-концентратних раціонах високопродуктивним коровам з розрахунку 15% за енергією або 30% за протеїном (1,5-2,5 кг/голову/добу) економічно вигідне – рентабельність виробництва молока в умовах науково-господарських експериментів становила 48,2-58,8%, а у виробничому досліді – 27,2%.

Публікації автора:

1. Трончук І.С., Гаврик Н.Л. Екструдат сої – цінний молокогінний корм для корів // Тваринництво України. – 2003. -№ 3. – С. 30-31.

2. Трончук І.С., Гаврик Н.Л. Екструдат сої – цінний білковий жировий молокогінний корм // Вісник Полтавської держаної аграрної академії. –2003. -№6. – С. 71-72.

3. Трончук І.С., Гаврик Н.Л. Вплив перспективних білкових кормів на молочну продуктивність корів // Сучасні проблеми виробництва та переробки молока. –Харківська державна зооветеринарна академія. –Харків. – 2003. – С. 79-81.

4. Скочко В.Н., Гаврик Н.Л. Соя – цінний молокогінний корм // Тваринництво України. – 2004. -№ 2. – С. 28-29.

5. Трончук І.С., Гаврик Н.Л. Вплив використання екструдату сої на молочну продуктивність корів // Вісник Полтавської державної аграрної академії. –2005. -№ 1. –С. 60-61.