У дисертації виконано теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуальної проблеми підвищення ефективності діяльності підприємств цукрової промисловості України. Результати дослідження дозволили сформувати висновки концептуального, теоретичного та науково-практичного направлення. 1. Ефективність виробництва, розподіл ресурсів, ефективність у споживача і економічна ефективність взаємопов’язані. Виконання умов Парето-ефективності припускає їх одночасне досягнення, тобто забезпечення рівноваги ринку. Лише в умовах загальної конкурентної рівноваги в моделі ринку досконалої конкуренції виконуються всі умови Парето-ефективності, оскільки всі суб’єкти господарювання виробляють таку кількість продукції, яка відповідає крапці перетинання кривих ринкового попиту та пропозиції. У галузях досконалої конкуренції досягається ефективне використання обмежених ресурсів і це є основою для ефективного виробництва. 2. Високий рівень економічної ефективності на основі критерію Парето – ефективність з позиції галузі, на нашу думку, характеризується ступенем найбільш повного задоволення потреб країни цукром на основі власних ресурсів. Оцінку досягнутого рівня економічної ефективності варто робити шляхом співвідношення виробництва цукру з вітчизняної сировини з фактично сформованими потребами та науково - обґрунтованими нормами харчування для України. Показник економічної ефективності розрахований виходячи з фактично сформованих потреб дозволяє виявити одночасно з ефективністю і рівень економічної незалежності держави щодо цукру. Показник покриття потреб за рахунок виробництва цукру-сирцю оцінює ефективність перерозподілу ресурсів на користь більш дешевих і менш ризикованих. Визначення показників покриття потреб за рахунок виробництва цукру із сирцю та за рахунок імпорту білого цукру, дозволяє оцінити ефективність захисних заходів держави. 3. Узагальнюючи дані аналізу роботи підприємств цукрової промисловості Чернігівського регіону, слід зауважити, що криза охопила всі напрямки галузі: економічний, організаційно-управлінський, техніко-технологічний та соціальний. Підвищення технічного рівня виробництва, удосконалення його управління та організації, зміна обсягів і структури виробництва, збільшення сировинних ресурсів та поліпшення їх якості – все це є основними факторами підвищення ефективності розвитку цукрової промисловості Чернігівського регіону. 4. Методичні підходи до формування організаційно-економічних механізмів, що спроможні забезпечити високий рівень економічної ефективності, передбачають: збалансованість попиту та пропозиції з метою запобігання перенасичення, обвалів ринку цукру та виникнення його дефіциту; визначення розумних меж державної підтримки, що повинна стимулювати раціональне ведення господарської діяльності й підтягування рівня ефективності та конкурентоспроможності бурякосіючих господарств і цукрових заводів до європейського рівня; визначення і прогнозування рівня внутрішніх цін на буряк і цукор; встановлення на їх базі митних тарифів, що обмежують ввіз цукру - сирцю та практично забороняють ввіз імпортного білого цукру; створення системи інформаційного й наукового забезпечення галузі; розробка механізмів підвищення ефективності виробництва. 5. Важливою передумовою підвищення ефективності бурякоцукрового виробництва є розробка і впровадження відповідної законодавчої бази на основі пріоритетного розвитку сільського господарства і цукрової промисловості. Запропоновано модель державного регулювання діяльності підприємств цукрової промисловості, що передбачає державну підтримку бурякоцукрового виробництва та забезпечення продовольчої безпеки. 6. Враховуючи значимість цукрової промисловості для розвитку національної економіки, на нашу думку, необхідно створити Державний інтервенційний фонд цукру, який повинен функціонувати з метою забезпечення продовольчої безпеки держави шляхом формування державних запасів цукру та підтримання доступного для споживачів рівня цін на цукор і цукровмісні продукти. 7. Вступ України до СОТ на загальних підставах буде сприяти ліквідації української цукрової промисловості та призведе до абсолютної залежності від іноземного виробника цього продукту. Для досягнення прийнятного рівня самозабезпеченості країни цукром необхідно домагатися особливих умов при вступі до СОТ та максимально використати підготовчий етап для підвищення ефективності діяльності підприємств цукрової промисловості. . 8. Для підвищення ефективності функціонування підприємств цукрової промисловості необхідно впроваджувати агропромислову інтеграцію між партнерами бурякоцукрового комплексу у різноманітних формах, починаючи від договірної і закінчуючи створенням агропромислових холдингів. 9. За результатами дослідження розроблена комплексна система заходів державного регулювання діяльності підприємств цукрової промисловості, яка передбачає: створення ефективної системи захисних заходів від зайвого імпорту цукру-сирцю з урахуванням майбутнього вступу України у СОТ; введення механізму квотування виробництва цукрового буряку та цукру; встановлення мінімальної ціни на цукровий буряк і цукор у межах квоти, які б гарантували прибутковість виробництва, достатню для його самофінансування; здійснення пільгового кредитування та субсидування процентних ставок комерційних кредитів для виробників цукрового буряку; надання податкових пільг при реінвестуванні прибутків у розвиток виробництва; регулювання системи оптової торгівлі цукром. |