1. У дисертації теоретично обґрунтовано нове вирішення важливого завдання, що виявляється в підвищенні родючості дерново-підзолистого супіщаного ґрунту і продуктивності сільськогосподарських культур за рахунок різного насичення сівозмін бобовими і використання вторинної продукції зернових культур, що забезпечує накопичення й ефективне використання поряд з іншими доступними формами біологічно фіксованого азоту. 2. Встановлено, що конюшина, як один із чинників біологізації за вдвічі вищої порівняно з вико-вівсяною сумішкою продуктивності є кращим попередником пшениці озимої у сівозмінах, забезпечивши зростання урожайності її зерна на 5-10%. Урожайність озимих зернових культур загалом залежить як від внесення мінерального азоту, так і післядії насичення бобовими. Прирости зерна озимих пшениці і жита від азоту добрив становлять відповідно 3,7-8,3 і 6,9-10,2 ц/га, від насичення сівозмін бобовими – відповідно 2,6 і 2,3 ц/га. Істотний приріст умісту білка і клейковини в зерні пшениці забезпечило внесення N60. 3. За врожайності зерна вівса на фоні Р45К60 21,4 ц і ячменю 16,6 ц/га застосування мінеральних азотних добрив (N30-60) сприяло отриманню приросту врожайності на 25-28 і 36-45% відповідно. Овес і вико-овес на зерно, як попередники ячменю, є практично рівнозначними культурами. 4. Приріст урожайності зеленої маси кукурудзи і бульб картоплі при застосуванні N90 та посівів сидератів сумісно з N45 не перевищив істотної різниці в досліді, що дає підстави зменшити дозу внесення технічного азоту на 50% без зниження продуктивності культур. Ефективність внесення підвищеної дози гною (45 т/га) на фоні N45 за дією на врожай просапних культур тільки в окремі роки була вищою від сидерації проміжного посіву люпину. 5. Заорювання соломи на добриво в роки з достатньою зволоженістю у другій ротації також сприяло помітному приросту врожайності кукурудзи і картоплі. Разом з тим, за внесення дози N90 відмічено підвищення умісту азоту в зеленій масі кукурудзи, а також крохмалю і сухої речовини в бульбах картоплі. Підвищення умісту вітаміну С відмічено за зменшення доз азотних добрив та застосування методів біологізації. 6. Насичення бобовими культурами по 28% в основних та проміжних посівах забезпечило підвищення продуктивності сівозмін на 24 ц/га кормових одиниць у першій і 16 ц/га - у другій ротації порівняно з мінімальною (14%) їх насиченістю. Разом з тим, біологічно фіксованого азоту недостатньо для заміни мінерального в кількості 30 кг на 1 га сівозмінної площі. За повної відсутності останнього в системі удобрення продуктивність сівозмін в обох ротаціях знизилася відповідно на 11 і 16%. 7. Зростання кислотності ґрунту на 0,4-1,1 од. рН протягом 12 років свідчить про необхідність проведення його вапнування двічі за ротацію сівозмін. При цьому систематичне внесення мінеральних добрив приводить до поступового підвищення рухомих форм фосфору й обмінного калію у ґрунті, особливо цьому сприяє заорювання соломи вико-вівсяної сумішки і сидерація люпину, а також внесення 12,8 т гною на 1 га сівозмінної площі. 8. За наявності в структурі посівів 57% зернових культур та 14% багаторічних бобових трав на фоні внесення на 1 га сівозмінної площі 8,6 т гною відмічено стійкий бездефіцитний баланс гумусу. Позитивного балансу, що забезпечує розширене відтворення родючості ґрунту, досягнуто за внесення 12,8 т гною на фоні N36Р60К80 та наявності в сівозмінах конюшини, яка сприяє збільшенню накопичення органічних речовин відносно контролю на 23%. Найбільшу біологічну активність ґрунту відмічено в сівозмінах під кукурудзою за вирощування люпину в післяжнивних посівах. 9. Баланс NРК у досліджених сівозмінах складається позитивно, винос азоту культурами за рахунок біологічних чинників відшкодовується на 7-52%. Підвищена інтенсивність балансу фосфору і калію у сівозмінах без конюшини свідчить про незбалансованість системи удобрення, у першу чергу по азоту, та необхідність внесення N30 за мінімального насичення сівозмін бобовими. 10. Найвищі показники умовно чистого прибутку за результатами першої ротації (1490 грн. порівняно з 967 грн./га на контролі) та енергетичної ефективності (Кее = 3,1 проти 2,7 на контролі) спостерігали за максимального насичення сівозмін бобовими культурами в основних та післяжнивних посівах з метою їх використання на зелений корм. |