Савченко Олександр Володимирович. Вплив антагоністів кальцію і селективних альфа1-адреноблокаторів на клініко-гемодинамічні та імунологічні показники у хворих на ішемічну хворобу серця зі стабільною стенокардією : Дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2005. — 188арк. — Бібліогр.: арк. 150-188.
Анотація до роботи:
Савченко О.В. Вплив антагоністів кальцію і селективних a1-адреноблокаторів на клініко-гемодинамічні та імунологічні показники у хворих на ІХС зі стабільною стенокардією. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – кардіологія. – Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2005.
Дисертацію присвячено вивченню стану імунної системи та її впливу на перебіг стабільної стенокардії в залежності від ФК та ендотеліальної дисфункції судин. Показано, що у більшості хворих на ІХС зі стабільною стенокардією спостерігається дефіцит Т-лімфоцитів, збільшення кількості Т-супресорів, зменшення імунорегуляторного співвідношення Т-хелпери/Т-супресори, а також збільшення рівня ЦІК. Визначено кореляційний зв’язок між показниками імунограми та кількості лейкоцитів і рівнем загального холестерину. Встановлено стадійність імунозапальних процесів залежно від рівня загального холестерину та кількості лейкоцитів у хворих на ІХС зі стабільною стенокардією I–III ФК. Визначено, що у великої частини хворих зі стабільною стенокардією III ФК з підвищеним рівнем холестерину та відносним лейкоцитозом імунологічна резистентність перебуває у стадії декомпенсації, значно знижена ЕЗВД судин, що призводить до достовірного збільшення загальної тривалості ББІМ, середньої тривалість одного епізода ББІМ та кількості ранніх ШЕС порівняно з аналогічними хворими з гіперхолестеринемією, але з нормальною кількістью лейкоцитів.
Патогенетично обґрунтована доцільність і доведена ефективність призначення селективного a1-адреноблокатора доксазозину, що зумовлює поліпшення ліпідного обміну, позитивний вплив на імунний статус, кількість лейкоцитів, больову та особливо безбольову ішемію міокарда у хворих зі стабільною стенокардією I–ІI ФК. Уточнені показання до призначення антагоніста кальцію дилтіазему у хворих зі стабільною стенокардією III ФК залежно від ступеня ендотеліальної дисфункції судин.
У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, спрямованої на поліпшення ефективності лікування хворих на СС напруження I–III ФК доксазозином та дилтіаземом залежно від стану їх імунної системи, ліпідного обміну, ендотеліальної дисфункції судин, маркерів запалення та показників внутрішньосерцевої гемодинаміки.
1. Стабільна стенокардія характеризується зниженням імунорегуляторного співвідношення CD4+/CD8+ лімфоцитів і збільшенням концентрації ЦІК. При цьому у 88% хворих спостерігається зниження вмісту CD3+ (Т-лімфоцитів) при незмінній чи підвищеній концентрації сироваткових імуноглобулінів.
2. Підвищення вмісту CD3+ та CD8+ лімфоцитів і зниження концентрації сироваткових імуноглобулінів корелює з підвищенням рівня загального холестерину (r=0,49,p<0,01) та кількістю лейкоцитів більше ніж 7х109/л (r=0,42, p<0,01) та характеризується (r=0,46, p<0,01) більш вираженими клінічними проявами стенокардії та вищим функціональним класом.
3. Визначена залежність стану імунної системи від рівня загального холестерину та кількості лейкоцитів. Так, при нормальному рівні загального холестерину та нормальній кількості лейкоцитів (<7х109/л) спостерігається активація гуморальної ланки імунітету зі збільшенням кількості Ig (переважно IgG), ЦІК при помірному Т-клітинному дефіциті та збільшенні кількості Т-супресорів-цитотоксичних лімфоцитів (стан відносної компенсації). При підвищеному рівні холестерину та нормальній кількості лейкоцитів відбувається зменшення до норми кількості Ig при подальшому підвищенні вмісті ЦІК та більш вираженому Т-клітинному дефіциті, зменшенні імунорегуляторного коефіцієнта (стан субкомпенсації). При підвищеному рівні загального холестерину та збільшенні кількості лейкоцитів знижується рівень вмісту усіх класів Ig, зупиняється ріст ЦІК, при цьому збільшується кількість Т-лімфоцитів і цитотоксичних лімфоцитів та значно зменшується імунорегуляторне співвідношення (стан декомпенсації).
4. Стан компенсації імунного статусу спостерігався у 76,2% хворих на стенокардію I ФК та у 52,7% хворих на стенокардію II ФК; стан субкомпенсації виявлявся у 14,3% хворих зі стенокардією I ФК, у 38,9% — II ФК та у 44,4% — III ФК. У 35,5% хворих зі стенокардією III ФК визначена декомпенсація імунного статусу.
5. У хворих на ІХС зі стенокардією III ФК за наявності гіперхолестеринемії та кількості лейкоцитів більше ніж 7х109/л вміст Ет-1 у плазмі крові збільшувався, зменшувалася на 37% ендотелій-залежна вазодилатація, при цьому збільшувалася загальна тривалість безбольової ішемії міокарда у 2,85 рази, середня тривалість одного епізоду безбольової ішемії міокарда — у 1,95 рази, та в 12 разів частіше виявлялися ранні шлуночкові екстрасистоли.
6. Найбільш ефективним доксазозин виявився у хворих на стенокардію напруження I–II ФК при нормальному вмісті холестерину і кількості лейкоцитів та при збереженій ЕЗВД, що виражалося в позитивному впливі на імунний статус (збільшення кількості CD3+ – Т лімфоцитів на 13,7%, нормалізація рівня імуноглобулінів переважно за рахунок IgG), зменшенні кількості епізодів ішемії міокарда (больової — на 85%, безбольової — на 53,2%) та її сумарної тривалості (больової — на 83,5%, безбольової — на 59,71%).
7. Дилтіазем виявився ефективним у більшості хворих на стенокардію напруження I–II та III ФК з помірним зниженням ЕЗВД (менше 10%, але більше 4%), що виражалося в збільшенні толерантності до фізичного навантаження на 31,1% та 29,8%, зменшенні кількості епізодів больової та безбольової ішемії міокарда відповідно на 76,6 % та 83,4 % (стенокардія напруження I–II ФК) та на 54,5% і 73,5% (стенокардія III ФК); сумарної їх тривалості на 90,3 % та 88,9 % (стенокардія I–II ФК) та на 63,2% і 75,4% (стенокардія III ФК); кількості надшлуночкових екстрасистол на 86,3 % (стенокардія I–II ФК) та 78,3% (стенокардія III ФК). Дилтіазем у терапевтичних дозах істотно не впливав на стан імунної системи.
Публікації автора:
1. Лизогуб В.Г., Савченко А.В., Задорожный В.Д. Использование селективных альфа1-адреноблокаторов для лечения болевой и безболевой ишемии миокарда у больных с начальным коронарным атеросклерозом// Укр. кардіол. журн. – 1997. – № 2. – С. 18–21 (автор забезпечував підбір та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводив аналіз отриманих результатів).
2. Лизогуб В.Г., Савченко О.В., Плискевич Д.А., Крамарева В.Н. Особливості медикаментозного лікування ішемічної хвороби серця у хворих із початковим коронарним атеросклерозом. Актуальні питання діагностики і лікування стенокардії// Клін. фармакологія, фізіологія, біохімія. – 1997. – № 4. – С. 10–11 (автор забезпечував підбір та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводив аналіз отриманих результатів).
3. Лизогуб В.Г., П’ятак О.А., Савченко А.В., Плискевич Д.А., Макарова Е.А. Роль альфа- и бета-адренорецепторов в генезе безболевой ишемии миокарда// Тезисы докладов, 4-й съезд кардиологов (Днепропетровск, 15–17 сентября 1993). – К., 1993 (автор проводив набір клінічного матеріалу та інструментальне обстеження хворих, статистичну обробку, аналіз отриманих даних, готував тези до друку).
4. Lizogub V.G., Pliskevitsh D.A., Savchenko A.V. The trеatment coronary disease of several calcium antagonists in patients different age. – Kiev, Ukraine. 3rd European meeting on calcium antagonists. – Amsterdam, 1997. – P. 29–31 (автор здійснював набір клінічного матеріалу та інструментальне обстеження хворих, статистичну обробку, аналіз отриманих даних, готував тези до друку).
5. Лизогуб В.Г., Савченко О.В., Плискевич Д.А., Чумак А.А. Влияние a1-адреноблокады на клиническое течение, иммунный статус и липидный спектр плазмы крови у больных ишемической болезнью сердца// Лікарська справа. – 2000. – № 3–4. – С. 31–34 (автор забезпечував підбір та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводив аналіз отриманих результатів).
6. Савченко О.В., Дикуха І.С. Динаміка показників клітинного імунітету при лікуванні доксазозином у хворих на ІХС з вихідним нормальним рівнем холестерину та у хворих із гіперхолестеринемією// Тези наукових доповідей. Матеріали пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів “Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми...”. – К., 2003. – С. 146 (автор проводив набір клінічного матеріалу та інструментальне обстеження хворих, статистичну обробку, аналіз отриманих даних, готував тези до друку).
7. Лизогуб В.Г., Савченко О.В., Дикуха І.С., Чумак А.А. Динаміка імунологічних показників у хворих на ІХС під впливом курсового лікування доксазозіном// Лікарська справа. – 2003. – № 5–6. – С. 85–89 (автор забезпечував підбір та аналіз літературних джерел, підбір та обстеження хворих, проводив аналіз отриманих результатів).
8. Лизогуб В.Г., Савченко О.В., Завальська Т.В., Долинна О.В., Бондарчук О.В. Характеристика електричної нестабільності серця у хворих зі стабільною стенокардією та у хворих з різним перебігом нестабільної стенокардії// Матеріали пленуму асоціації кардіологів України “Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування”. – 2005. – С. 57–58 (автор допомогав у підборі хворих, проведенні їх інструментального обстеження).
9. Деклараційний патент на винахід № 47936А. Савченко О.В., Дикуха І.С. Спосіб діагностики вазоспастичної форми ішемічної хвороби серця. – 15 липня 2002 (автор самостійно оформляв заявку на винахід).
10. Деклараційний патент на винахід № 48784А. Лизогуб В.Г., Савченко О.В., Дикуха І.С. Спосіб діагностики кардіального синдрому Х. – 15 липня 2002 (автор самостійно оформляв заявку на винахід).
11. Деклараційний патент на винахід № 17641/А. Лизогуб В.Г., Савченко О.В., Дикуха І.С. Спосіб діагностики вазоспастичної форми ішемічної хвороби серця. – 18 серпня 2003 (автор самостійно оформляв заявку на винахід).
