Анотація до роботи:

Надточій С.М. Вплив активації мітохондріальної пори на діяльність серця. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.02 - біофізика. - Інститут фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України, Київ, 2003

В експериментах на ізольованих перфузованих за Лангендорфом серцях морських свинок, на суперфузованих препаратах міокардіальної трабекули і судинної смужки та на цілих тваринах було досліджено роль активації мітохондріальної пори (МП) в діяльності серця.

За нашими даними відкриття МП в умовах ізольованого серця під час ішемії-реперфузії, а також за допомогою хімічних активаторів - феніларсин оксида та антиміцину А - супроводжувалося різким падінням скорочувальної активності міокарда, зниженням коронарного потоку і ефективності споживання кисню. Порушення функціональної активності міокарду при активації МП супроводжувалися вивільненням у відтікаючий від серця розчин стабільного мітохондріального фактору (СМФ), який зареєстрований нами спектрофотометрично в ультрафіолетовій ділянці спектру в діапазоні довжин хвиль 230-260 нм з максимумом l=240-250 нм. Інгібітори МП циклоспорин А і водорозчинний вітамін Е - тролокс ефективно зменшували пошкодження ішемізованого серця під час 40 хв реперфузії. Це супроводжувалось вірогідним зменшенням амплітуди підвищення оптичної щільності поглинання у відтікаючому від серця розчині на першій хвилині реперфузії, в порівнянні з контрольними умовами. Наведені результати вказують, що СМФ може впливати на фізіологічні показники роботи ізольованого серця та судин і виступати маркером порушення функції серця під час активації МП різного генезу.

Встановлено, що СМФ вивільнювався в кров під дією різних активаторів МП в умовах in vivo. Отримані результати свідчать, що визначений нами фактор не є специфічним серцевим маркером, а може вивільнюватись у кровоток в умовах активації МП в будь-який тканині організму.

1. Перфузія ізольованого за Лангендорфом серця з активаторами мітохондріальних пор ФАО і антиміцином А призводила до порушень скорочувальної активності міокарда, зменшення коронарного потоку та підвищення кисневої вартості роботи серця. Ішемія/реперфузія призводила до подібних змін скорочувальної активності міокарда, коронарного потоку та кисневої вартості роботи серця.

2. Порушення функціональної активності міокарду супроводжувалися вивільненням у відтікаючий від серця розчин стабільного мітохондріального фактору, який зареєстрований спектрофотометрично в ультрафіолетовій ділянці спектру в діапазоні довжин хвиль 230-260 нм з максимумом l=240-250 нм.

3. Інгібітори МП - циклоспорин А і водорозчинний вітамін Е- тролокс - ефективно усували порушення функції ізольованого серця під час реперфузії після ішемії протягом 20-и хв. Це супроводжувалось вірогідним зменшенням амплітуди піка оптичної щільності поглинання у відтікаючому розчині на першій хвилині реперфузії в порівнянні з контрольною серією.

4. Пригнічення функції серця в умовах реперфузії, яке супроводжувалось вивільненням СМФ, а також корекція реперфузійної депресії міокарда за допомогою інгібіторів мітохондріальної пори і зменшення в цих умовах амплітуди піку оптичної щільності поглинання свідчать, що СМФ вивільнюється у коронарний потік з мітохондрій при активації МП, ступінь пригнічення функціональної активності серця та можливість її попередження корелює з величиною піка оптичної щільності, тобто і з концентрацією СМФ в ньому. Це вказує на те, що СМФ можна використовувати як маркер відкриття МП в умовах ізольованого серця.

5. В умовах цілісного організму пригнічення функції серця під час ішемії/реперфузії однієї з гілок лівої коронарної артерії супроводжувалося вивільненням СМФ в коронарний кровоток з максимумом на 3 хв. реперфузії. Активація МП за допомогою ФАО в басейні стегнової артерії супроводжувалась вивільненням СМФ у кровоток, що свідчить про активацію МП за умов in vivo і пошкодження м’язових тканин. Отримані дані вказують на можливість його використання як маркера активації МП в цілісному організмі.

Список праць, опублікованих за темою дисертації.

1. Сагач В.Ф., Шиманська Т.В., Надточій С.М. Вивчення ролі оксиду азоту у змінах споживання кисню та кисневої вартості роботи серцевого м”яза. // Фізіол. ж.- 2000.- т.46, №2.- С.33-38.

2. Сагач В.Ф., Дмитрієва А.В., Шиманська Т.В., Надточій С.М. Фактор, який вивільнюється під час реперфузії ішемізованого серця, дослідження впливу на міокард, коронарні та периферичні судини.// Фізіол. ж.- 2002.- т.48, №1.-с.3-8.

3. Надточій С.М., Шиманська Т.В., Сагач В.Ф. Попередження за допомогою тролоксу порушень функції серця при ішемії-реперфузії / Мат.конф.”Культура здоров`я “, Херсон, 2002, С.201-204.

4. Сагач В.Ф., Шиманська Т.В., Надточій С.М. Циклоспорин А, блокатор мітохондріальної пори, попереджує порушення функції серця в умовах іщемії-реперфузії /Сб.мат.конф.”Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології” Київ: 2002.- С.98.

5. Шиманская Т.В., Надточий С.М., Сагач В.Ф. Предупреждение нарушений функции сердца при ишемии-реперфузии с помощью тролокса / Сб.мат конф.”Astroeco-2002, Терскол”, Київ: 2002.- С.91.

6. Сагач В.Ф., Шиманська Т.В., Надточій С.М. Попередження постреперфузійних порушень функції серця та неефективного використання кисню за допомогою інгібіторів мітохондріальної пори // Фізіол. ж.- 2002.- т.48, №6.- С.3-9.

7. Надточий С.Н., Шиманская Т.В., Сагач В.Ф. Предупреждение постреперфузионных нарушений функции сердца с помощью мелатонина //Архив клин. и эксперим. медицины. Прил.- 2003.- 12, №1.- С.71-72.

8. Сагач В.Ф., Шиманская Т.В., Надточий С.Н. Предупреждение постреперфузионных нарушений функции сердца с помощью ингибиторов митохондриальной поры / Сб.труд.межд.конф. ”Автоматизированный анализ гипоксических состояний”, Нальчик-Москва, 2003.- С.219-224.

9. Sagach V., Shymanskaya T., Nadtochiy S. Protection of heart from reperfusion injury by the mitochondrial permeability transition inhibitors //3rd FEPS Meeting, Nice.- 2003.-P.36.

10. Сагач В.Ф., Шиманська Т.В., Надточій С.М. Фактор, який вивільнюється під час реперфузії ішемізованого серця, може бути маркером відкриття мітохондріальної пори // Фізіол. ж.- 2003.- т.49, №4.- С.6-12.

11. Дмитриева А.В., Сагач В.Ф., Надточий С.Н., Богуславский А.Ю. Депрессорный фактор, освобождающийся из ишемизированного сердца, является NO-содержащей структурой // Пурины и монооксид азота.- Минск, Технопринт.- 2003.- С.28-30.

12. Сагач В.Ф., Шиманская Т.В., Надточий С.Н. О механизмах развития постишемических нарушений сердца // Мат. конф. ”Механизмы функционирования висцеральных систем”, Санкт-Петербург, 2003.-С.290-291.

Анотації