Анотація до роботи:

Олійник В.С. Водоохоронно-захисна роль гірських лісів Українських Карпат, її антропогенні зміни та шляхи оптимізації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 – лісознавство і лісівництво. – Національний лісотехнічний університет України, м. Львів, 2008.

Дисертація присвячена кількісній оцінці водоохоронно-захисної ролі букових і ялинових гірських лісів, її змінам під впливом антропогенного зниження лісистості, проведення рубок головного користування і наступного розвитку нового покоління лісу. Дослідження проводилися на однорідних ділянках гірських схилів (насадження, зруби), водозборах гірських потоків і басейнах рік.

Оцінені відмінності регулювання вологи системою „насадження-ґрунт” у букових і ялинових лісах. Встановлені висотно-типологічні закономірності формування схилового стоку води. Отримані дані про зміну гідрологічного режиму елементарного водозбору під впливом добровільно-вибіркової рубки і зниженням його лісопокритої площі суцільними рубками з 94 до 58 %. Вияснена динаміка стоку води внаслідок розвитку молодняків. Встановлено, що відновлення водного режиму тривале і неоднакове в різних лісорослинних умовах.

З’ясована роль лісового покриву в покращенні внутрішньорічного режиму стоку. Виявлено, що під впливом антропогенної трансформації лісових угідь у польові він погіршився. Оцінено стокорегулювальну і ґрунтозахисну ролі лісу під час випадання катастрофічних опадів. Охарактеризовано особливості формування лісоексплуатаційної ерозії ґрунтів. Опрацьовані шляхи оптимізації водоохоронно-захисних властивостей гірських лісів, що включають регіональні і місцеві диференційовані заходи для басейнів рік, водозборів потоків та однорідних ділянок схилів.

У дисертаційній роботі на основі 25-річних стаціонарних експериментальних досліджень у різних висотно-лісотипологічних умовах Карпат дана кількісна оцінка водоохоронно-захисним властивостям гірських лісів, їх змінам під впливом різних способів рубок головного користування та наступного формування нового покоління лісу. Виявлено тісні зв’язки між станом лісових екосистем і ланками вологообміну. Оцінено роль лісистості у формуванні режиму річкового стоку, зокрема паводків. З’ясована роль метеоумов і лісоексплуатації у виникненні ерозійно-селевих процесів. Визначена мінливість водоохоронно-захисної ролі лісу залежно від віку насаджень, метеорологічних і лісорослинних умов. Опрацьовано загальнорегіональні та місцеві диференційовані лісогосподарські заходи із оптимізації водоохоронно-захисних властивостей лісу.

1. Гірські ліси Українських Карпат виконують комплекс водоохоронно-захисних функцій: водорегулювальних (регулювання всіх гідрологічних ланок), стокорегулювальних (трансформація поверхневого стоку води у глибинний і ґрунтовий види, регулювання режиму рік і потоків у часі), водоохоронних (примноження ресурсів ґрунтового живлення рік), ґрунтозахисних (запобігання ерозійно-селевим та зсувним процесам).

2. Формування водоохоронно-захисної ролі гірських лісів залежить від висотно-лісотипологічних умов гірської системи, кліматичних, метеорологічних і ґрунтово-рельєфних факторів, складу й віку деревостанів, лісистості і площі водозборів, способів і обсягів рубок головного користування та їх технологій, а також термінів відновлення стокорегулювальних властивостей лісових екосистем після господарського втручання.

3. Гірські ліси суттєво регулюють вологу у системі „насадження-ґрунт”. Вони здатні затримувати своїм наметом 25% атмосферних опадів, у 1,5 раза знижувати снігозапаси та інтенсивність весняного сніготанення, у 2-10 разів посилювати водопроникливість ґрунту, в 1,2 раза зменшувати його вологість та у 3-4 рази уповільнювати процеси виникнення поверхневого стоку води.

Опадо- і снігорегулювальний ефект намету букових деревостанів у 1,5-2 рази менший, ніж ялинових. Але більш потужні ґрунти букового поясу створюють ліпші умови для зарегулювання стоку води порівняно із ґрунтами ялинового поясу, де вони мілкіші і більш щебенисті. Найкращий водорегулювальний ефект системи „насадження-ґрунт” у буковому поясі спостерігається при дощах величиною до 80 мм, а в ялиновому – до 40 мм. Під час формування нового покоління лісу опадорегулювальна здатність букових молодняків сягає показників стиглих деревостанів у віці 20 років, а ялинових – 30 років.

4. Гідрологічна роль лісу найчіткіше проявляється на гірських водозборах. Чим менша їх площа, тим суттєвіший вплив на процеси водного режиму лісівничо-таксаційних показників. Із збільшенням площі їх роль елімінується іншими чинниками й основним стокорегулювальним фактором виступає процент лісистості. Найбільш оптимальним водним режимом характеризуються водозбори з лісистістю понад 70%, менш сприятливим – басейни із лісистістю 30 - 65% і найгіршим – малолісні водозбори із показниками лісистості до 30 %.

5. Лісовий покрив відіграє важливу паводкорегулювальну роль. Найкраще вона виражена на водозборах гірських потоків. На лісових басейнах схиловий стік паводків у 2-3 рази менший, ніж на польових. Проте ця роль лісу неоднакова при різному зволоженні й у різних висотно-типологічних умовах водозборів. Із збільшенням атмосферних опадів, зростанням висоти гірської місцевості, зменшенням потужності ґрунту та переходом від багатих букових місцезростань до відносно бідних ялинових схиловий стік інтенсифікується. У збіднених лісорослинних умовах верхнього лісового поясу під час надмірних опадів (більше 150 мм) він може сягати показників польових угідь.

6. На річкових басейнах добре виражена водоохоронна роль лісу, тобто примноження ним ґрунтового живлення рік. На лісових водозборах ґрунтовий стік пересічно на 90 мм більший, ніж на польових, а мінімальний меженний стік у сухі періоди року може бути відповідно більшим у 12 разів. Водночас лісовий покрив знижує інтенсивність паводків. Збільшення лісистості річкових басейнів від 0 до 100% зменшує їх максимальні модулі в чотири рази. Внаслідок приросту меженного стоку та зниження піків паводків річна зарегульованість річкового стоку на високолісистих басейнах у два рази краща, ніж на польових.

7. Вплив лісу на водний режим може посилюватися, ослаблюватися та нівелюватися метеорологічними умовами. Як правило, він сильніше проявляється у сезони невисокого атмосферного зволоження і значно менше – у перезволожені періоди. За метеорологічних обставин, які складаються під час катастрофічних паводків, позитивна гідрологічна роль лісу різко ослаблюється, оскільки паводкоформувальні опади (понад 120-150 мм) є більшими за водорегулювальну місткість лісових екосистем. Однак і за таких ситуацій лісовий покрив здатний поглинути 10-25% атмосферних опадів, що певною мірою сповільнює швидкість формування паводків і супровідних ерозійно-селевих процесів.

8. Експериментальні дослідження на елементарних водозборах показали, що рубки головного користування неоднаково змінюють водний режим гірських схилів. У результаті суцільнолісосічних рубок інтенсифікація схилового стоку майже в 10 разів більша, ніж після добровільно-вибіркових. Цей вид стоку води починає відчутно збільшуватися після зниження лісопокритої площі водозбору менше 60%.

9. Відновлення водного режиму після головних рубок у зв’язку із формуванням нового покоління лісу – довготривале і неоднакове в різних лісорослинних умовах. У поясі букових лісів основне його відновлення після суцільних і поступових рубок наступає при віці молодняків 15-20 років, а повноцінне – при досягненні ними 25-30 років. У ялинових лісах ці процеси після суцільних рубок відстають на 10-15 років і відповідно становлять 25-30 і близько 40 років. Чим більше атмосферне зволоження, тим довше триває процес відновлення стокорегулювальних властивостей лісу.

10. У концептуальному плані гідрологічну роль гірських лісів слід трактувати як динамічну, оскільки в усіх висотних поясах упродовж життєдіяльності лісу вона мінлива. Так, річні об’єми сумарного стоку води і його схилового складника найбільш стабільні на етапі функціонування стиглих деревостанів, після рубок вони зростають, а в молодняках, особливо ІІ класу віку, – знижуються. Зворотні процеси властиві для сумарного випаровування. Більш динамічні зміни водного режиму в буковому поясі і повільніші – в ялиновому.

11. Стокорегулювальні властивості лісу визначають його ґрунтозахисну функцію. У Карпатах ліс добре її виконує при добових опадах до 100 мм і слабко – при опадах понад 100-130 мм, особливо у перезволожені періоди року. На стрімких схилах лісових масивів під час екстремальних злив масштаби прояву небезпечних ерозійно-селевих процесів мало відрізняються від аналогічних процесів на безлісних угіддях.

Експлуатація гірських лісів здебільшого змінює їх ґрунтозахисні властивості. Найбільш суттєво посилює ерозію ґрунту тракторне трелювання деревини. Порівняно з ним негативні наслідки канатного транспорту в 10-11 разів менші. Найбільш ерозійнонебезпечними на лісосіках і вирубках є ділянки із пошкодженнями ґрунту глибиною понад 15 см та тракторні волоки. Чим інтенсивніше на них лісовідновлення, тим менша ймовірність виникнення ерозійних процесів.

12. Довготривала господарська діяльність знизила водоохоронно-захисні властивості гірських лісів. Найбільше це проявилося у зростанні максимального стоку паводків (пересічно в 1,2 рази), зменшенні меженного стоку (в 1,6 рази) та посиленні ерозійно-селевих та інших шкідливих явищ. З метою відновлення і посилення цих властивостей лісу рекомендується комплекс господарських заходів:

12.1. Загальнорегіональні, які включають: підвищення лісистості території, створення захисних насаджень уздовж водотоків і на сільськогосподарських землях; відтворення корінних деревостанів; екологізацію рубок головного користування, лісовідновних рубок та їх технологій; нормалізацію вікових груп насаджень по площі водозборів; удосконалення поділу лісів на категорії захисності із відповідним режимом господарства; розширення лісистості і зменшенння обсягів рубок із збільшеннням гіпсометричних рівнів гірської системи.

12.2. Місцеві у басейнах рік: підтримання та підвищення лісистості, створення захисних насаджень, комплексне міжгалузеве планування стокорегулювальних, водоохоронних і ґрунтозахисних заходів, включаючи будівництво гідротехнічних споруд.

12.3. Місцеві на водозборах гірських потоків: підтримання оптимальної вікової структури насаджень та загальної лісистості; недопущення зниження лісопокритої площі при рубках нижче 65-60%; призначення способів рубок залежно від рівня лісистості, а саме: суцільні рубки допускаються на водозборах із лісистістю понад 65-70%, а поступові й вибіркові – у басейнах із меншим її рівнем.

12.4. На однорідних ділянках гірських схилів: формування стійких високопродуктивних корінних деревостанів, а також насаджень складної горизонтальної і вертикальної структури; обмеження площ суцільних і поступових рубок залежно від стрімкості схилів до 3-5 га із термінами примикання 4-6 років у букових лісах і 7-10 років у ялинових; недопущення пошкоджень поверхні ґрунту під час лісосічних робіт більше 15% від площі лісосік, включаючи волоки, площа яких обмежується 6%; недопущення довжини волоків понад 150 м на 1 га і глибини пошкоджень ґрунту на позаволокових ділянках понад 15 см; рекультивацію всіх пошкоджених ділянок лісосічними роботами.

Публікації автора:

Публікації в монографічних виданнях

1. Калуцький І.Ф., Олійник В.С. Стихійні явища в гірсько - лісових умовах Українських Карпат (вітровали, паводки, ерозія ґрунту). – Львів: Камула, 2007. – 240 с. (збір та аналіз матеріалу по водоохоронно-захисній ролі лісу, написання розділів 4, 5 і 6 та підрозділів 1.1, 1.3, 1.4 і 7.2, а також частин вступу і висновків).

2. Гидрологическая роль лесных геосистем /Отв. ред. В.А.Снытко. – Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1989. – 168 с. (дисертанту належать частини: 2.3. Водоохранная и водорегулирующая роль горных лесов Карпат (с. 73-80); 3.4. Водорегулирующая и водоохранная роль нарушенных горных лесов (с. 124-130).

Статті в наукових фахових виданнях

1. Олийник В.С., Парпан В.И., Чубатый О.В. Пути совершенствования рубок главного пользования в лесах Карпат // Лесоведение. – 1986. – № 3. – С. 19-24 (ідея концепції, збір, обробка й аналіз матеріалу, написання).

2. Олийник В.С. Влияние рубок и трелевки древесины на почвенно-гидрологические условия малых водосборов в еловых лесах Карпат // Лесоводство и агролесомелиорация. – К.:Урожай, 1986. – Вып. 72. – С.26-30.

3. Парпан В.И., Олийник В.С., Кудра В.С. Повреждение почвы при разных способах трелевки леса в Карпатах //Лесное хозяйство. – 1988. – № 1. – С. 28-30 (збір, обробка й аналіз матеріалу, написання).

4. Олійник В.С., Кудра В.С. Шляхи зменшення ерозії ґрунту при рубках головного користування // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. – 1989. – № 3. – С. 7-8 (збір та аналіз матеріалу, написання).

5. Гаврусевич А. Олійник В. Карпатські ліси – регулятори повеней // Український ліс. – 1994. – № 2. – С. 26-27 (збір та аналіз лісогідрологічного матеріалу, написання).

6. Олийник В.С. Количественная оценка водорегулирующей роли буковых лесов Украинских Карпат // Лесоведение. – 1994. – № 4. – С.3-10.

7. Олійник В.С. Гідролого-лісівнича оцінка водозборів Карпат // Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні.– Львів: УкрДЛТУ, 1996. – Вип. 5. – С. 147-150.

8. Олийник В.С. Гидрологические последствия рубок ельников на элементарных водосборах в Украинских Карпатах //Лесоведение. – 1999. – № 2. – С. 42-48.

9. Олійник В.С. Вплив віку деревостанів на формування стоку води в різних висотно-типологічних умовах Карпат //Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні.– Львів: УкрДЛТУ, 1999. – Вип. 9.10. – С. 150-157.

10. Олійник В. Водна стихія в лісах Карпат //Лісовий і мисливський журнал. – 1999. – № 6. – С. 18-19.

11. Олійник В.С. Методичні особливості вивчення і оцінки гідрологічної ролі гірських лісів Карпат // Науковий вісник НАУ: лісівництво – К.: НАУ, 2000. – Вип. 25. – С . 159-166.

12. Олійник В.С. Особливості формування ерозійно-селевих процесів у гірсько-лісових умовах Карпат //Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: РВП “Оригінал”, 2000. – Вип. 98. – С. 110-115.

13. Парпан В., Олійник В. Підвищення захисних властивостей гірських лісів // Лісовий і мисливський журнал. – 2001. – № 2. – С. 6-7 (матеріал щодо посилення захисних функцій лісу, написання).

14. Олійник В.С. Процеси вологообміну системи “ґрунт-насадження” в різних висотних поясах Карпат // Науковий вісник НАУ: лісівництво. – К.: НАУ, 2001. – Вип. 46. – С. 75-82.

15. Олійник Р.Р., Попков М.Ю., Брежнєв В.М., Олійник В.С., Калуцький І.Ф., Чернявський М.В., Гвоздик П.О. Нова еколого-економічна стратегія лісокористування для Українських Карпат // Науковий вісник: Еколого-економічне вчення: витоки, проблеми, перспективи. – Львів: УкрДЛТУ, 2002. – Вип. 12.1. – С. 153-155 (пропозиції щодо екологізації лісокористування, написання).

16. Олійник В.С. Закономірності гідрологічного режиму річок Карпат у зв’язку із антропогенними змінами лісистості водозборів // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: Майдан, 2002. – Вип. 101. – С. 52-56.

17. Олійник В.С. Водорегулююча роль лісів Карпат під час катастрофічних паводків // Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні.– Львів: УкрДЛТУ, 2002. – Вип. 12.4. – С. 48-52.

18. Олійник В.С. Вплив лісу на формування схилового стоку води в Карпатах // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: Майдан, 2002. – Вип. 102. – С. 102-105.

19. Олійник В.С. Вплив букових і ялинових лісів на нагромадження і танення снігу в Карпатах // Науковий вісник НАУ: лісівництво. – К.: НАУ, 2003. – Вип. 61. – С. 24-32.

20. Олійник В.С. Категорії пошкоджень ґрунту під час лісозаготівель у Карпатах // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2004. – Вип. 107. – С. 75-78.

21. Бродович Р.І., Гаврусевич А.М., Олійник В.С. Удосконалення нормативних вимог стосовно природного і штучного лісовідновлення в Карпатах – реальна вимога часу // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2006. – Вип. 109. – С. 41-44 (збір та аналіз матеріалу, написання).

22. Олійник В.С. Перерозподіл атмосферних опадів наметом гірських лісів Карпат // Науковий вісник НЛТУ України: Зб. наук.-техн. праць. – Львів: НЛТУ України, 2008. – Вип. 18.6. – С. 12-18.

23. Олійник В.С. Стокорегулювальна і водоохоронна ролі лісу на річкових басейнах Карпат // Науковий вісник НЛТУ України: Зб. наук.-техн. праць. – Львів: НЛТУ України, 2008. – Вип. 18.7. – С. 88-95.

Статті, тези , матеріали наукових конференцій і нарад

1. Приходько Н.Н., Олийник В.С. Экологические функции лесных насаждений // Мелиоративная роль лесных насаждений: межвузов. темат. сб. науч. тр. – Харьков: ХСХИ, 1986. – С. 79-91 (лісогідрологічний матеріал, його аналіз, написання).

2. Парпан В.И, Олийник В.С., Кудра В.С., Оленева-Антощенко Л.В. Рубки с сохранением подроста в буковых лесах Карпат //Лесохозяйственная информация. – 1992. – № 9. – С. 8-10 (збір і аналіз матеріалу, написання).

3. Гаврусевич А.М., Бродович Р.І., Олійник В.С., Гудима В.Д. Оздоровлення земельного фонду в карпатському регіоні шляхом застосування засобів лісомеліорації // Лісівнича академія наук України: Наукові праці. – Львів: Вид-во НУ „Львівська політехніка”, 2004. – Вип. 3. – С. 55-58 (збір лісогідрологічного матеріалу, його аналіз, написання).

4. Косяков М.Н., Питикин А.И., Олийник В.С. Состояние карпатской лесной экосистемы и пути ее оптимизации // Закономерности роста и производительности древостоев: Тезисы докл. науч. конф. – Каунас, 1985. – С. 154-156.

5. Олийник В.С., Парпан В.И. Пути сохранения защитных свойств горных лесов Карпат при проведении рубок главного пользования // Комплексное использование древесного сырья и внедрение безотходной технологии в лесной и деревообрабатывающей промышленности: Тезисы докл. науч.-техн. конф. – Ивано-Франковск, 1985. – С. 163-164.

6. Парпан В.И., Олийник В.С., Кудра В.С. Эрозия почв при лесозаготовках в Карпатах и основные пути ее уменьшения //Комплекс противоэрозионных мероприятий в действие: Тезисы докл. республик. конф. – Ворошиловград, 1985. – Т.1. – С. 112-113.

7. Парпан В.И., Олийник В.С., Маковский Г.М. Экологические основы рубок главного пользования в горных лесах Карпат //Охрана лесных экосистем: Тезисы докл. республик. науч.-техн. конф. – Львов, 1986. – С. 65-66.

8. Пастернак П.С., Приходько Н.Н., Олийник В.С. Водоохранная и почвозащитная роль лесов Карпат: проблемы и решения // Экологическая роль горных лесов: Тезисы докл. Всесоюз. конф. – Бабушкин, 1986. – С. 151-153.

9. Кудра В.С., Олийник В.С. Влияние лесозаготовительной техники на почвенный покров в Карпатах // Научно-технический прогресс и техническое перевооружение предприятий лесной и деревообрабатывающей промышленности в ХП пятилетке: Тезисы докл. науч.-техн. конф. – Ивано-Франковск, 1987. – С. 184-185.

10. Олийник В.С., Парпан В.И., Рыжило Л.Е. Защитная роль буковых лесов Карпат и ее изменение под влиянием рубок и лесовосстановления // Пути улучшения использования лесосырьевых ресурсов бука: Тезисы докл. Всесоюз. совещ. – М., 1988. – С. 156-158.

11. Парпан В.И., Кудра В.С., Олийник В.С., Олийник Р.Р. Равномерно-постепенные рубки в буковых лесах Карпат и их лесоводственная эффективность // Пути улучшения использования лесосырьевых ресурсов бука: Тезисы докл. Всесоюз. совещ. – М., 1988. – С. 165-167.

12. Полатайчук М.Д., Кудра В.С., Олийник В.С. Лесоводственно-экологическая результативность рубок главного пользования в горных лесах Карпат // Развитие лесного хозяйства в западных областях УССР за годы советской власти: Тезисы докл. республик. конф. – Львов, 1989. – С. 87-88.

13. Олийник В.С. Влияние лесов на годовой сток рек в Карпатах // Проблемы горного природопользования: Тезисы докл. к регион. конф. – Барнаул, 1989. – Ч. ІІ. – С. 14-16.

14. Олійник В.С. Вплив рубок головного користування та лісовідновлення на стік води в Карпатах // Системи ведення лісового господарства в гірських умовах Карпат: Тези допов. республік. наук.-техн. конф. – Івано-Франківськ, 1990. – Ч. І. – С. 104-105.

15. Олийник В.С., Парпан В.И. Стокорегулирующая роль буковых молодняков Карпат // Ведение хозяйства в водоохранных лесах: Тезисы докл. Всесоюз. науч.-техн. совещ.–М., 1990. – С. 49-51.

16. Олійник В.С. Гідрологічна роль смерекових і букових лісів Карпат // Матеріали 46-ої наук.-техн. конф. УкрДЛТУ (лісогосп. секція). – Львів, 1994. – С. 167-169.

17. Олійник В.С., Блистів В.І. Лісогідрологічний стаціонар “Свалява” // Короткий путівник по науково-дослідних об’єктах. – Львів: УкрДЛТУ – IUFRO, 1995. – С. 13-15 (укр.), 36-38 (англ.).

18. Олійник В.С. Вплив букових насаджень на формування стоку води в Українських Карпатах // VI симпозіум IUFRO з проблем бука: Тези допов. – Львів, 1995. – С. 24.

19. Гаврусевич А.М., Бродович Р.І., Олійник Р.Р., Гудима В.Д. Оздоровлення земельного фонду в Карпатському регіоні шляхом застосування засобів лісомеліорації // Проблеми та перспективи розвитку лісівничої освіти, науки та виробництва: Тези міжнар. наук.-практ. конф. – Львів, 1999. – С. 25-26.

20. Олійник В.С. Концепція і критерії оцінки лісогідрологічної ролі лісів Карпат // Проблеми та перспективи розвитку лісівничої освіти, науки та виробництва: Тези міжнар. наук.-практ. конф. – Львів, 1999. – С.91-92.

21. Бродович Р.І., Гаврусевич А.М., Гербут Ф.Ф., Олійник В.С. Зсуви ґрунту в держлісфонді Закарпатської області: стан та перспективи лісорозведення і лісовідновлення // Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у карпатському регіоні (повені, селі, зсуви): Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Рахів, 1999. – С. 39-42.

22. Олійник В.С. Паводкорегулююча роль гірських лісів Карпат // Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у карпатському регіоні (повені, селі, зсуви): Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Рахів, 1999. – С. 257-260.

23. Парпан В.И., Олийник В.С. Количественная оценка эколого-гидрологической роли горных лесов Закарпатья // Доклады Украинско-Венгерской конференции специалистов лесного и водного хозяйства. – Ньиредьхаза, 1999. – С. 13-16 (угор.,рос.).

24. Бродович Р.І., Гаврусевич А.М., Олійник В.С. Удосконалення нормативних вимог стосовно природного і штучного лісовідновлення в Карпатах – реальна вимога часу // Ліс, наука, суспільство: Матеріали міжнар. наук. конф. – Харків, 2005. – С. 91.

25. Олійник В.С. Процеси формування гідрологічної ролі смерекового лісу в Українських Карпатах // Наукові основи ведення сталого лісового господарства: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Івано-Франківськ, 2005. – С. 194-196.

Практичні рекомендації

1. Парпан В.И., Маковский Г.М., Олийник В.С., Оленева-Антощенко Л.В., Кудра В.С. Рекомендации по совершенствованию лесовосстановления в дубовых и буковых лесах Карпат при современных способах рубок и технологии лесозаготовок. – Ивано-Франковск, 1988.– 16 с.

2. Олійник В., Парпан В., Кудра В., Попадюк В., Рижило Л., Блистів В. Рекомендації з удосконалення рубок у гірських лісах Карпат // Наукові основи ведення багатоцільового лісового господарства у Карпатському регіоні: Зб. рекомендацій УкрНДІгірліс. – Івано-Франківськ: ЕКОР, 2001. – С. 198-206.

3. Олійник В. Рекомендації із збереження і посилення водоохоронно-захисної ролі гірських лісів Карпат // Наукові основи ведення багатоцільового лісового господарства у Карпатському регіоні: Зб. рекомендацій УкрНДІгірліс. – Івано-Франківськ: ЕКОР, 2001. – С. 207-214.

4. Олійник В.С., Кудра В.С., Попадюк В.Д., Трентовський В.В. Рекомендації щодо удосконалення рубок в ялинових лісах Карпат // Наукові аспекти ведення сталого лісового господарства: Зб. рекомендацій УкрНДІгірліс. – Івано-Франківськ: УкрНДІгірліс, 2005. – Вип. 2. – С. 97-104.

5. Олійник В.С., Парпан В.І., Гудима В.Д., Попадюк В.Д., Стовбан О.Ф. Рекомендації щодо оптимізації захисної ролі гірських лісів Карпат // Наукові засади ведення сталого лісового господарства в Карпатському регіоні: Зб. рекомендацій УкрНДІгірліс. – Івано-Франківськ: УкрНДІгірліс, 2008. – Вип. 3. – С. 119-131.