1. Теоретичною базою для розрахунку ВГБ річкових водозборів слугував басейновий підхід та принцип підтримуваного розвитку територій, що є важливим для вирішення конструктивно-географічних проблем Карпато-Подільського регіону. 2. Дослідження показало зростання норм побутового і природного стоку, а також його величин у роки різної водності на більшості гірських та майже на всіх рівнинних річках протягом 1965-1981 та 1996 -2000 років. Його причинами є природні (циклічні коливання водності), антропогенні (вплив агротехнічних заходів й інших видів господарської діяльності на процеси стоку) та методичні (подовження стокових рядів і більш обґрунтований вибір річок-аналогів) чинники. На основі уточнених значень середнього і мінімального стоку запропоноване районування досліджуваної території. 3. Визначені динаміка та основні тенденції змін основних елементів прибуткової, видаткової і результуючої частин ВГБ за розрахунковий період. Встановлено, що сьогодні понад 80% сумарного стоку своїх регіонів відбирається у басейнах Стрия, Лімниці, Бистриці та Серету, Гнилої Липи, Збруча і Смотрича. Для цих басейнів характерні і найбільші обсяги використання свіжої води, величин безповоротних втрат та водовідведення. Лише за об’ємами оборотного водокористування далеко попереду басейн Гнилої Липи, в якому воно складає 90% від показника свого регіону або 60% від усієї території. 4. Екологічний стік визначений із розрахунку 20-кратного розведення забруднених вод свіжою водою, потреби в якій покриваються за рахунок результуючої частини ВГБ. Зазначена кратність прийнята згідно рекомендацій М.Коронкевича (1990) для неочищених господарсько-побутових вод, оскільки у межах досліджуваної території близько 80% всіх забруднених вод потрапляють у річки в результаті роботи житлово-комунальної сфери. Розрахунки виявили можливість утворення екологічних дефіцитів води на річках території при відновленні скидів забруднених вод на рівні максимальних. 5. Проведене дослідження дозволило обґрунтувати систему водоохоронних заходів у басейнах карпатських і подільських допливів Дністра з метою оптимізації проблем водокористування. Головними структурними її елементами повинні стати: покращення ефективності роботи існуючих очисних споруд на більшості досліджуваних річок шляхом усунення перешкод технологічного та економічного характеру; будівництво нових (басейни Свіржа, Жванчика, Ушиці) або реконструкція старих очисних споруд (басейни Бистриці, Ворони, Гнилої Липи, Мукші, Калюса), де існує загроза погіршення екологічних умов у посушливих роках; реалізація системи грунто- і водоохоронних заходів у басейнах з інтенсивним землеробським (річки Смотрич, Серет, Ушиця, Золота Липа, Стрипа, Збруч), гірничо-промисловим (Бистриця, Лімниця, Ворона, Гнила Липа, Коропець, Стрипа, Нічлава, Смотрич, Калюс), житлово-комунальним (Стрий, Серет, Ушиця, Збруч, Золота Липа, Жванчик) та іншими навантаженнями через дотримання науково-обгрунтованих норм добрив і пестицидів; впровадження замкнутих систем водопостачання, водопроводів із роздільною подачею питної і технічної води, нормованого водокористування; проведення оптимізаційно-господарських робіт у річищах річок тощо; економічна оцінка ліквідації наслідків можливого виникнення екологічних дефіцитів води зацікавленими органами і структурами у межах досліджуваної території. |