Анотація до роботи:

Ковальчук А. М. Внутрішня картина здоров’я у підлітків та юнаків,

які входять до “групи ризику . - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.04 - медична психологiя. - Київський унiверситет iменi Тараса Шевченка. - Київ, 2003.

Дисертація присвячена визначенню особливостей системи відношень до власного здоров’я у юнаків та підлітків, які не ведуть здоровий спосіб життя. Виявлена різниця між раціональним, емоційним і чуттєвим компонентами внутрішньої картини здоров’я представників “ризикової” групи та іншими юнаками та підлітками. Визначено, що юнаки, які не належать до “ризикової” групи, але не ведутьспосіб, що сприяє здоров’ю, за раціональним та емоційним компонентами внутрішньої картини здоров’я відрізняються від тих молодих людей, що ведуть здоровий спосіб життя. Виявлено зв’язок між компонентами внутрішньої картини здоров’я та психологічними властивостями: емоційною стабільністю, здатністю до діяльності, тривожністю, фрустрованністю, нормативністю та екстернальністю. Результати дослідження застосовувались при розробці програми профілактики негативних явищ в молодіжному середовищі, зокрема, в діяльності молодіжного інтерактивного театру та при розробці соціальної реклами.

1. Аналіз сучасних досліджень вказує на необхідність вивчення ставлення до свого здоров’я та його впливу на поведінку, яка у свою чергу впливає на здоров’я людини. Найбільш глибоко тема ставлення до здоров’я розробляється у вітчизняній психології в рамках теоретичної моделі внутрішньої картини здоров’я. Під внутрішньою картиною здоров’я розуміється часово-топологічне об’єднання певних відчуттів, поглядів, уявлень, установок, що стосуються здоров’я. Основними компонентами внутрішньої картини здоров’я є: раціональний, емоційний, чуттєвий та мотиваційний. Оскільки сама вибірка враховувала мотиваційний компонент, досліджувались три перших компоненти внутрішньої картини здоров’я.

2. Були виявлені основні характеристики компонентів внутрішньої картини здоров’я у загальній групі юнаків та підлітків. 65% підлітків та юнаків визначають стан свого здоров’я як гарний і лише 16% визначають його як поганий. 46% респондентів визначають, що здоров’я впливає на їхню працездатність, 45,5% визначають здоров’я як значущу цінність. В більшості випадків (60%) загальний характер емоційної компоненти здоров’я є «дихотомічним», тобто здоровий стан протиставляється стану хвороби. 61% респондентів вказує на гарне самопочуття (відсутність суб’єктивної симптоматики). В юнацькому віці, на відміну від підліткового, існує зв’язок між окремими компонентами внутрішньої картини здоров’я.

3. Компоненти внутрішньої картини здоров’я мають зв’язок з особистісними рисами (достовірність 0,05): емоційною стабільністю (чим вище оцінюють рівень свого здоров’я респонденти, чим більшу цінність має здоров’я, тим вищі показники вони мають), здатністю та спрямованістю до діяльності. Підлітки та юнаки, що визначають стан свого здоров’я як гарний, вказують на більшу кількість подій, що пов’язані із здоров’ям. Юнаки, що визначають стан здоров’я як поганий, більш тривожні. Респонденти, які на рівні емоційного переживання протиставляють стан здоров’я та стан захворювання, менш фрустровані. Ті респонденти, які протиставляють свій теперішній стан стану здоров’я, відзначаються більшою нормативністю, екстернальністю. Чим більше суб’єктивних симптомів мають респонденти, тим вони більш фрустровані (коефіцієнт кореляції 0,35) та тривожні (0,34). Існують вікові розбіжності у внутрішній картині здоров’я. Так, у підлітковому віці більш високі значення мають показники, що характеризують емоційний компонент, водночас як у юнацькому – когнітивний та чуттєвий. Крім того, зв’язки між компонентами внутрішньої картини здоров’я та психологічними властивостями у юнацькому віці мають більш чіткий та значущий характер.

4. Виявлена різниця між раціональним, емоційним і чуттєвим компонентами внутрішньої картини здоров’я представників групи “ризику” та іншими респондентами. Лише 42% юнаків та підлітків, що вживають психоактивні речовини, визначили стан свого здоров’я як гарний (порівняно з іншими юнаками та підлітками таких респондентів 69%). Лише 35% представників групи “ризику” визначили здоров’я як значущу цінність (в контрольній групі – 54%). В цій групі не спостерігався зв’язок між емоційною стабільністю та когнітивним компонентом внутрішньої картини здоров’я. Лише 38% представників “ризикової” групи на рівні емоційного переживання протиставляють стан здоров’я та стан захворювання (порівняно з контрольною групою таких респондентів 71%). Представники “ризикової” групи відрізняються гіршим самопочуттям (більше проявів суб’єктивних симптомів). Молоді люди, яким властива ризикова для здоров’я поведінка, відрізняються більшою домінантністю, імпульсивністю, жорсткістю, фрустрованістю, тривожністю, песимізмом та екстернальністю, що підтверджується існуючими даними.

5. Було визначено особливості внутрішньої картини здоров’я юнаків та підлітків, яким не властивий здоровий спосіб життя (раціональне харчування, періодичне медичне обстеження, заняття фізичною активністю). 16% тих, хто не стежать за власним харчуванням, на рівні емоційного переживання протиставляють свій теперішній стан стану здоров’я (в групі, що веде здоровий спосіб життя, таких респондентів лише 5%). Представники групи, яким властива «неправильна» харчова поведінка, рідше визначали здоров’я як значущу цінність, вони вказують на більшу кількість суб’єктивних симптомів (чуттєвий компонент внутрішньої картини здоров’я). Серед них частіше зустрічаються респонденти, які відрізняються більшою замкненістю, імпульсивністю та жорсткістю. Серед юнаків та підлітків, які негативно ставляться до періодичного медичного обстеження, лише 37,5% визначають здоров’я як значущу цінність (серед тих, хто веде здоровий спосіб життя, таких 70%). Серед респондентів, що належать до цієї групи, частіше зустрічаються молоді люди, які відрізняються більшою замкненістю, песимізмом, низькою моральною регуляцією та меншою емоційною зрілістю. Серед юнаків та підлітків, які не займаються спортом, немає тих, хто б вказував на те, що здоров’я впливає на їхню працездатність. Серед них частіше зустрічаються респонденти, які відрізняються також більшою замкненістю та песимізмом.

6. Розроблені принципи ефективної профілактичної роботи: системність, комплексність, врахування психологічних особливостей юнацтва та підлітків, яким властива поведінка, що загрожує здоров’ю, та полімотивованість такої поведінки. Були визначенні напрями профілактики відповідно до особливостей внутрішньої картини здоров’я юнаків та підлітків, які входять до „групи ризику”. Результати дослідження знайшли відображення в апробації під час впровадження Комплексної програми “Молодь міста Києва 2001-2005 роки”, зокрема, в таких формах профілактичної роботи як інтерактивний театр, соціальна реклама, тренінг для волонтерів, які займаються пропагандою здорового способу життя. Були апробовані рекомендації щодо розробки та оцінки профілактичної реклами.

Публікації автора:

1. Ковальчук А.М. Особливості молодіжної соціальної реклами в пропаганді здорового способу життя // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. - 2000. - Вип. 8. - С. 43-45.

2. Ковальчук А.М. Врахування в профілактичній роботі психологічних особливостей молодих людей, які ведуть різні по відношенню до здоров’я способи життя // Психологія. Збірник наукових праць. Вип. 12. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова. – 2001. –– С. 96-101.

3. Ковальчук А.М. Психологічні аспекти оцінки соціальної молодіжної реклами // Журнал практикующего психолога. – 2001. - Вип. 7. – с. 108-113.

4. Ковальчук А.М. Психологічні аспекти поведінкових стилів, що впливають на здоров’я // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т.IV, ч.ІІІ. – К.: Гнозіс. – 2002. – С.101-104.

5. Ковальчук А.М. Особливості внутрішньої картини юнаків та підлітків, які ведуть поведінку, що загрожує здоров’ю // Актуальні проблеми психології: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. I, ч.Х – К.: Міленіум, 2003,– С.98 -101.