Анотація до роботи:

Коляденко С.В. Вміст мелатоніну, ІЛ-8 та ІЛ-10 в плазмі крові хворих на фіброміалгію: зв’язок з клінічними проявами та ефективністю лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.12 – ревматологія. – Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2007.

Дисертацію присвячено визначенню рівнів МТ, прозапального інтерлейкіну-8 (ІЛ-8) та протизапального інтерлейкіну-10 (ІЛ-10), вивченню взаємозв’язків між біохімічними показниками та клініко-психологічними проявами у хворих на фіброміалгію, а також впливу МТ, флуоксетину та їх комбінації на основні клінічні та психологічні прояви фіброміалгії. Встановлено, що у хворих на ФМ має місце порушення циркадності продукції МТ зі значним зниженням його пікових концентрацій в плазмі крові хворих о 4-й годині ранку, зростання вмісту в плазмі крові ІЛ-8 та зниження, на рівні тенденції, ІЛ-10 з суттєвим зсувом співвідношення між ними в бік переважання прозапального ІЛ-8. Показано, що у пацієнтів з низькими піковими концентраціями МТ має місце значне порушення сну та поглиблення депресивних психологічних рис характеру. Доведено, що застосування флуоксетину у хворих з ФМ виявляє здатність максимально покращувати показники психологічного статусу, зменшувати синдром болю при цьому посилюючи окремі прояви інсомнії. Призначення МТ забезпечувало максимальний позитивний вплив на порушення сну, синдром втоми та нівелювало проінсомнічні ефекти флуоксетину при їх одночасному застосуванні.

У дисертації представлено теоретичне узагальнення результатів і досягнуто розв’язання наукової задачі: на основі вивчення циркадності продукції МТ та рівнів ІЛ-8 та ІЛ-1- в плазмі крові встановлено клініко-патогенетичне значення порушення циркадності продукції МТ та цитокінемії, визначено особливості цитокінового патерну та мелатонінового профілю у хворих з інсомнічними проявами, різною виразністю больового синдрому та психологічного статусу, обґрунтовано доцільність призначення МТ та його комбінації з ФО в залежності від клініко-біохімічних особливостей хворих на ФМ.

1. У хворих на ФМ має місце порушення циркадності продукції МТ зі значним зниженням пікових концентрацій МТ в плазмі крові о 4-й годині ранку на (31,8%). Встановлено достовірний обернений зв’язок між рівнем МТ о 4 год. ранку та виразністю больового синдрому, втоми та розладів сну. Зростання вмісту в плазмі крові хворих на ФМ ІЛ-8 на 14,8%, та зниження, на рівні тенденції ІЛ-10 з суттєвим зсувом співвідношення між ними в бік переважання ІЛ-8 асоціюється з інсомнічними розладами, виразністю больового синдрому та втоми.

   Хворі на ФМ характеризуються множинністю клінічної маніфестації зі значною часткою функціональних розладів з боку ССС (ВСД за гіпертонічним і кардіальним типом – 82%), органів дихання (синдром гіпервентиляції – 51%), ШКТ (СПТК – 23%) та психологічними розладами (80,4%). У хворих на ФМ встановлено значне порушення сну з проблемами засинання (у 58,7% хворих), частими нічними пробудженнями (68,5%), незадоволеністю нічним сном (75,0%), відсутністю відчуття відпочинку після сну (100%). Встановлено існування прямих кореляційних зв’язків розладів сну за ВАШ та виразністю больового синдрому, кількістю БТ та втомою.

   Встановлено, що ФМ асоціюється з біохімічними зрушеннями, які характеризуються порушенням метаболізму сполучної тканини зі збільшенням вмісту в крові гіалуронової кислоти (на 45,4%), помірною активацією вільно-радикального окислення (збільшення вмісту МДА на 14,2%), пригніченням факторів антиоксидантного захисту (зниження активності ГПО на 11,7%, СОД на 11,4% та вмісту селену на 22,9%).

   Психологічний профіль хворих на ФМ характеризується зростанням частоти пограничних патологічних станів за шкалою депресії, іпохондрії та істерії. В межах „невротичної тріади” найбільші відхилення від норми мали місце за шкалою депресії, що свідчить про домінування саме депресивних рис характеру у хворих на ФМ. Зареєстровано у хворих на ФМ підвищені рівні реактивної (на 39,0%) та особистісної (на 52,5%) тривожності та зниження когнітивних функцій.

   Низький рівень МТ в нічний час у хворих на ФМ тісно асоціюється з виразністю таких психологічних особливостей як депресивні, іпохондричні та істеричні прояви, а також з рівнем реактивної та особистісної тривожності, що вказує на можливу причетність МТ до формування психоемоційного профілю цієї категорії пацієнтів.

   Використання ФО в лікуванні хворих на ФМ справляє помірний позитивний вплив на показники больового синдрому, психологічного статусу та, в меншій мірі, на синдром втоми. Встановлена здатність ФО справляти негативний вплив на більшість симптомів розладу сну. МТ виявляє здатність зменшувати синдром втоми, болю і, в меншій мірі, покращувати показники психологічного статусу. Максимальний позитивний вплив МТ справляє на симптоми інсомнії, нівелюючи проінсомнічні ефекти ФО при їх одночасному застосуванні. На біохімічному рівні призначення МТ супроводжувалось зростанням показників антиоксидантної системи.

Публікації автора:

1. Станіславчук М.А., Коляденко С.В. Анальгетичний ефект диклофенаку натрію, трамадолу та їх поєднання у хворих з суглобовим синдромом // Вісник Вінницького національного медичного університету. 2002. - №7(1) – C.216-217. (Здобувачем особисто зібрані та проаналізовані літературні джерела, підготовлено матеріали до друку).

2. Коляденко С.В., Станіславчук М.А. Лабораторні маркери у хворих на фіброміалгію // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2004. - № 8(1). – С. 37-38. (Здобувачем особисто зібрані та проаналізовані літературні джерела, підготовлено матеріали до друку).

3. Коляденко С.В., Станіславчук М.А. Мелатоніновий профіль і рівні ІЛ-8 та ІЛ-10 у хворих на фіброміалгію //Український рематологічний журнал.- 2006.- №1 (23).- С.65-69. (Здобувачем проведено аналіз циркадності продукції мелатоніну, ІЛ-8 та ІЛ-10 у хворих на ФМ і виконано написання статті).

4. Коляденко С.В., Станіславчук М.А., Гнатишин М.С. Взаємозв’язок між психологічними розладами та клінічними проявами у хворих на фіброміалгію //Biomedical and biosocial anthropology.- 2006.- №6.- С.182-185. (Здобувачем особисто проведено аналіз результатів психологічного статусу та оцінено зв’язок з клінічними проявами ФМ, підготовлено матеріал до друку).

5. Коляденко С.В., Станіславчук М.А. Вплив додаткового призначення мелатоніну та його поєднання з флуоксетином на основні клінічні прояви фіброміалгії //Вісник Вінницького національного медичного університету.- 2006.- Т.10, №2.- С.263-268. (Здобувачем особисто проведено лікування хворих на ФМ, зібрані та проаналізовані літературні джерела, підготовлено матеріали до друку).

6. Kolyadenko S.V., Stanislavchuk M.A. Psychological status in patients with fibromyalgia // Rheumatology. – 2004. - Vol. 43(N2). – P. i112. (Здобувачем особисто оцінено психологічний статус хворих на ФМ, підготовлено матеріали до друку).

7. Kolyadenko S.V., Stanislavchuk M.A. Cytokines IL-8, IL-10 and melatonin in patients with fibromyalgia syndrome // Rheumatology. – 2005. - Vol. 44(N1). – P. i106. (Здобувачем особисто оцінено рівні цитокінів та мелатоніну у хворих на ФМ, зібрані та проаналізовані літературні джерела, підготовлено матеріали до друку).

8. Коляденко С.В., Станіславчук М.А. Рівні цитокінів в плазмі крові хворих на фіброміалгію // Матеріали ІV Національного конгресу ревматологів України. – Полтава, 2005. – С.176-177. (Здобувачем особисто зібрані та проаналізовані літературні джерела, підготовлено матеріали до друку).

9. Станіславчук М.А., Коляденко С.В. Інсомнія у хворих на фіброміалгію зв’язок з рівнем мелатоніну в крові // Тези наукових доповідей пленуму правління асоціації ревматологів України “Ревматичні хвороби з системними проявами: проблемні напрямки клініки, діагностики та вибір раціональної фармакотерапії”. – Київ, 2006. – С. 73-74. (Здобувачем особисто оцінено результати дослідження, зібрані та проаналізовані літературні джерела, підготовлено матеріали до друку).

10. Kolyadenko S.V., Stanislavchuk M.A. Melatonin level in patients with fibromyalgia syndrome // Rheumatology. – 2006. – Vol. 45(N1). – P. i108. (Здобувачем особисто зібрані та проаналізовані літературні джерела, підготовлено матеріали до друку).