Анотація до роботи:

Юрченко І.А. Візуальні й морфологічні закономірності орнаменту гуцульської різьби та їх використання в сучасній мистецько-освітній практиці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.06 – декоративне і прикладне мистецтво. – Львівська національна академія мистецтв. – Львів, 2007.

У дисертації досліджено візуальні й морфологічні закономірності орнаменту гуцульської різьби, виявлено особливості його візуального сприйняття. Здійснено аналіз утилітарно-функціональних, структурно-конструктивних, естетичних та образно-тематичних функцій орнаментальних мотивів гуцульської різьби. Розроблено і апробовано методику комплексного аналізу окремого виробу, оздобленого орнаментом гуцульської різьби. Досліджено механізми використання орнаментальних етномистецьких традицій в світовій та вітчизняній проектно-художній практиці. Запропоновано рівні втілення візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби в сучасній мистецько-освітній практиці.

У процесі аналізу літературних джерел, що торкаються проблеми дисертаційної роботи, доведено, що вивчення візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби розпорошено в окремих публікаціях і досі не виступало предметом окремого дослідження. Залишаються невивченими особливості візуального сприйняття орнаменту гуцульської різьби, візуальні й морфологічні властивості базової основи орнаменту, функції орнаментальних мотивів у структурі виробів декоративно-ужиткового мистецтва.

1. У процесі дослідження візуальної характеристики декоративних площин, оздоблених гуцульською різьбою, з’ясовано, що їхню характерну властивість становить наявність візуальної вібрації поверхні. Її основними проявами є такі візуальні ефекти: ілюзія візуальної гри світла й тіні, що виникає внаслідок особливостей виконання техніки “сухої різьби”; ілюзії різностороннього візуального руху та складних кольорових відтінків, що створюється в результаті адитивного і контрастного поєднання матеріалів інкрустації з матеріалом деревини; ілюзія коливання уваги, що виникає в результаті подвійного сприйняття поєднання “фігура-фон” та в результаті сприйняття явища опуклості-ввігнутості силуетів орнаментальних мотивів; ілюзія візуальної конкуренції між сприйняттям конфігурацій з мотивів, утворених на підставі факторів близькості, подібності, симетрії, однотипного зв’язку, “гарного продовження”, “спільної долі”, замкнутості.

2. У результаті дослідження морфологічних властивостей орнаменту гуцульської різьби визначено такі закономірності: базовою основою при побудові елементів і мотивів орнаменту виступають фігури кола, трикутника і квадрата; характер орнаментальних мотивів визначається через їхні морфологічні просторові параметри фігури, величини, положення й порядку; орнаментальним мотивам притаманний високий рівень комбінаторності, завдяки чому вони здатні утворювати різні орнаментальні композиції з однакових по формі елементів; об’єднання орнаментальних мотивів гуцульської різьби у цілісну художню мову відбувається на основі простих за конфігурацією схематичних графем-архетипів, які виступають у ролі спільного остова для багатьох орнаментальних мотивів і композиційних схем.

3. У результаті поєднання просторових параметрів фігури, величини, положення і порядку орнаментальних мотивів з візуальними та структурними властивостями кола, трикутника і квадрата встановлено обмежену кількість класифікаційних типів крапкових, лінійних і площинних орнаментальних мотивів гуцульської різьби. До них належать: мотиви, в яких візуальний рух їх складових елементів скерований від краю мотиву до його центру; мотиви, в яких візуальний рух їх складових елементів скерований від центру мотиву до його краю; мотиви, в яких візуальний рух їх складових елементів почергово скерований у протилежних напрямках – від краю до центру і від центру до краю мотиву; мотиви, в яких присутній колоподібний візуальний рух їх складових елементів.

4. Дослідження показало, що в межах утилітарно-функціонального призначення виробу орнаментальні мотиви своєю формою, положенням і скерованістю у просторі виконують такі функції: підкреслюють основні й другорядні утилітарно-функціональні зони у структурі виробів; увиразнюють образно-асоціативний вираз робочих функцій “брати”, “віддавати”, “тримати”, “зберігати”, “всипати-висипати”, “вливати-виливати”; акцентують на характерних фізичних властивостях продуктів або речовин, для зберігання яких виготовлено виріб.

5. Встановлено, що в структурно-конструктивній основі виробів орнаментальні мотиви гуцульської різьби виконують такі функції: означують місця перетину ліній побудови і місця перетину структурних зон; вказують місця конструктивних з’єднань і асоціативно підкреслюють роботу конструкцій виробу; візуально поєднують в одне ціле структурні зони верху і низу, лівої і правої частини, краю і центру виробу.

6. З’ясовано, що для орнаментальних композицій гуцульської різьби притаманні такі естетичні й образно-тематичні закономірності: наявність дзеркального, переносного та обертового типів симетрії; підпорядкування асиметричності симетричністю; підпорядкування динамічності статичністю; прояв супідрядності через ієрархічне підпорядкування другорядних орнаментальних мотивів головному; нюанс поєднання матеріалів підпорядковується контрастним поєднанням; ритм підпорядковується пропорційній побудові виробу; рівновага елементів композицій реалізується через їх симетричне розміщення; єдність характеру форми проявляється через спільну модульну сітку при побудові орнаментальних мотивів і через пластичне однотипне утворення мотивів на основі форм кола, трикутника і квадрата; метричне повторення виступає одним з способів впорядкування орнаментальних мотивів; цілісність і завершеність орнаментальним композиціям надає просторовий перетин згрупованих конфігурацій; орнаментальні мотиви своєю фігурою, положенням, порядком організації і технікою декорування підкреслюють образно-тематичний зміст виробів, візуально поєднують у цілісні конфігурації різні композиційні зони виробів.

7. Дослідження виявило, що в орнаментальних композиціях гуцульської різьби симетричність проявляється по-різному: як властивість базових геометричних фігур і мотивів орнаменту; як ознака орнаментальних композицій; як засіб формоутворення мотивів, як фактор групування складових елементів мотивів.

8. У результаті комплексного аналізу формоутворюючих функцій орнаментальних мотивів в структурі окремого виробу обґрунтовано, що, незважаючи на виконання орнаментальними мотивами різних формоутворюючих функцій в контексті утилітарно-функціонального, структурно-конструктивного, естетичного і образно-тематичного змісту, всі орнаментальні мотиви виробу перебувають між собою в органічному зв’язку і створюють цілісний візуальний образ гуцульського стилю орнаментального мислення.

9. Дослідження показало, що аналіз візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби може здійснюватись трьома шляхами: через процес копіювання орнаментальних мотивів традиційними або сучасними графічними засобами і техніками; через графічну фіксацію етапів побудови орнаменту, структурних зв’язків між його складовими елементами, візуальних властивостей орнаментальних мотивів; на основі візуального узагальнення їхніх характерних прикмет на прозорому матеріалі, накладеному на фотографічний колаж.

10. Виявлено, що для мистецько-освітньої практики характерні такі рівні використання візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби: точне перенесення фігур орнаментальних мотивів, пластики їх форм у сучасні твори декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну; використання творчо перероблених графем-силуетів традиційних орнаментальних мотивів у сучасних творах декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну; використання орнаментальних мотивів у сучасних творах декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну, які мають конфігурацію, асоціативно-подібну до силуетів форм традиційних орнаментальних мотивів; використання орнаментальних мотивів в сучасних творах декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну, коли етномистецька традиція вгадується тільки асоціативно; використання орнаментальних етномистецьких традицій в збірному образі творів декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну, коли етномистецька традиція має узагальнений вигляд; використання орнаментальної етномистецької традиції лише у ролі каталізатора проектної ідеї, творчого джерела для процесу формоутворення, коли у зовнішній формі виробів вона може не прочитуватись.

11. Доведено, що при використанні орнаментальних етномистецьких традицій у сучасних творах декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну необхідно враховувати такі закономірності: перенесення без змін форми традиційного орнаментального мотиву можливе лише при втраті ним ідентифікуючої функції; свобода у перенесенні та використанні орнаментальних етномистецьких традицій можлива при наступній формулі – чим менш жорсткіші утилітарно-експлуатаційні вимоги до виробу, що проектується, тим більші можливості вільного використання орнаментальних традицій, і навпаки; перенесення орнаменту в сучасні галузі предметно-художньої творчості можливе на основі збереження закономірностей характерного спільного площинно-графічного принципу; з метою зручного прочитання складних по формі й по візуальній дії орнаментальних композицій необхідно використовувати геометрично прості форми й поверхні для декорування.

Публікації автора:

1. Юрченко І. Порівняльний аналіз як метод дослідження морфологічних властивостей декоративних елементів плоскої гуцульської різьби // Народознавчі Зошити. – 2001. – № 2. – С.254-271.

2. Юрченко І. Шляхи становлення національних традицій в сучасному дизайні із досвіду викладання курсу “Основи формоутворення” (Частина ІІ) // Вісник ХДАДМ. – 2002. – № 1. – С.73-84.

3. Юрченко І. Шляхи становлення національних традицій в сучасному дизайні із досвіду викладання курсу “Основи формоутворення” (Частина І) // Вісник ХДАДМ. – 2002. – № 3. – С.57-63.

4. Юрченко І. Проблеми національних традицій в сучасній дизайн-діяльності // Мистецтвознавство’01. – 2002. – С. 141-152.

5. Юрченко І. Формоутворюючі функції декоративних мотивів гуцульської різьби в структурі мисника В.Ю.Шкрібляка // Народознавчі Зошити. – 2003. – № 5-6 (53-54). – С. 798-826.

6. Юрченко І. Формоутворюючі властивості декоративних елементів гуцульської різьби // Науковий вісник УкрДЛТУ. – 2001. – Вип. 11.2. – С. 114-115.

7. Юрченко І. Традиції і сучасність в японській моделі дизайну // Науковий вісник УкрДЛТУ. – 2002. – Вип. 12.5. – С. 187-191.

8. Юрченко І. Гуцульський орнамент в сучасному дизайні // “Є”. – 2006. – № 3. – С. 41.

9. Юрченко І. Шляхи становлення національних традицій в сучасному дизайні із досвіду викладання курсу “Основи формоутворення” // Тези доповідей міжнародної конференції “Дизайн-2000”. – Херсон: ХДТУ, 2000. – С. 56-58.

10. Юрченко І. Проблема втілення національних традицій в сучасній дизайн-освіті // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції “Проблеми художньої та дизайнерської освіти”, 31 жовтня – 2 листопада 2001 р., м. Харків. – Харків: ХДАДМ, 2001. – № 5. – С.14-16.

11. Юрченко І. Рівні трансформації національних традицій декоративно-ужиткового мистецтва в навчальній підготовці дизайнерів з основ формоутворення // Збірник матеріалів міжнародної науково-методичної конференції “Розвиток національної моделі дизайну і образотворчого мистецтва в умовах глобалізації сучасного світу”, 25-27 березня 2002 р., м. Харків. – Харків: ХДАДМ, 2002. – №6. – С. 10-13.