Анотація до роботи:

Стевенс Н.Г. Військове співробітництво України з НАТО в 90-х роках ХХ – на початку ХХІ ст. (історико-аналітичний аспект). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 – історія України. – Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2008.

Дисертацію прсвячено дослідженню обставин, які викликали необхідність уточнення ролі та місця, завдань Збройних Сил України у загальній системі оборони держави, приведення їх потреб у сувору відповідність до внутрішніх економічних можливостей. У зв’язку з цим виникла необхідність розробки чіткої теорії та практики подальшого планування розвитку Збройних Сил України. Це зумовило напрацювання нових за змістом підходів при вирішенні кардинальних завдань військового будівництва.

Нині НАТО залишається одним із найбільш могутніх та до певної міри послідовним у своїх діях воєнно-політичним блоком. Зважаючи на те, що територія НАТО впритул наблизилися до кордонів України внаслідок розширення Альянсу на Схід, логічно передбачити, що його стратегія буде істотно впливати на формування пріоритетів зовнішньої політики нашої держави.

Зростання ролі співробітництва Збройних Сил України з НАТО зумовлене становленням і безпрецедентним поширенням між країнами євроатлантичного регіону відносин партнерства й довіри у воєнній сфері, поступовим формуванням нової системи міжнародної та європейської безпеки. Активна участь України та її Збройних сил у цих процесах значно підвищила авторитет Української держави на міжнародній арені, забезпечила визнання її як впливового чинника і суб’єкта в новостворюваних системах безпеки.

У дисертації визначено стан наукової розробки та схарактеризовано джерела з історії співробітництва ЗС України з НАТО у 1991 – 2004 рр.; введено до наукового обігу значну кількість документів, насамперед архівних, що посилило аргументаційну базу при переосмисленні суттєвих аспектів проблеми в цілому (наприклад, ставлення до неї різних політичних діячів, політичних партій, широких кіл громадськості тощо); запропоновано періодизацію співробітництва в контексті історії Збройних Сил України і НАТО.

В роботі вперше висвітлені конкретні схеми співробітництва Збройних Сил України з Альянсом.

Публікації автора:

1. Росiйська вiйськова присутнiсть в Пирднiстров'i: передумови та розгортання конфлiкту (початок 90-х рр. ХХ ст.) // Украiнський iсторичний збiрник. – Вип. 7. – К.: Інститут історії України НАН України, 2004. – С. 380-388.

2. Залучення українських воїнів до врегулювання міжнародних конфліктів в 1991-2004 рр. // Україна ХХ ст. : Культура, ідеологія, політика. – Вип. 12. – К.: Інститут історії України НАН України, 2007. – С. 471-484.

3. Військове співробітництво України з НАТО 1991-2004 рр.: історіографія проблеми // Державотворчі процеси і соціально-економічні моделі розвитку України на сучасному етапі. – Т.2. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Державотворчі процеси і соціально-економічні моделі розвитку України на сучасному етапі». 31 травня – 2 червня 2007 року. – Бердянськ: Бердянський університет менеджменту і бізнесу, 2007. – С.20-29.(У співавторстві).

4. Сутність і характерні риси взаємовідносин Збройних Сил України і НАТО в 1991-1995 рр. // Гуржіївські історичні читання. Збірник наукових праць. – Черкаси, 2007. – С.514-520.

5. Програми поглиблення партнерства України з НАТО та проблеми їх реалізації в 2001 – 2004 рр. // Сумська старовина. – № 23. – 2007. – С. 57-75.