Анотація до роботи:

Коноплянко В.О. Вісцеральні функції організму на різних стадіях естрального циклу, при гонадній недостатності та її корекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 – нормальна фізіологія. – Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.

Досліджувалися зміни частоти серцевих скорочень і ректальної температури в самиць щурів на різних стадіях естрального циклу, при формуванні гонадної недостатності, при трансплантації культур клітин оваріальних тканин і після застосування препаратів замісної гормональної терапії у стані спокою і при навантаженнях.

Виявлено, що в інтактних тварин навантаження ізопропілнорадреналіном супроводжується збільшенням частоти серцевих скорочень і ректальної температури. Формування посткастраційного синдрому в оваріектомованих щурів супроводжується загальним зниженням вмісту статевих гормонів у крові, порушенням статевого циклу зі встановленням стабільного анеструсу. При стимуляції оваріектомованих самиць ізопропілнорадреналіном не спостерігається зростання частоти серцевих скорочень, а також змін ректальної температури, що розглядається як ареактивність досліджуваних систем організму. Ксенотрансплантація культур клітин оваріальної тканини оваріектомованим тваринам не забезпечує нормалізації вмісту статевих гормонів у крові, поновлення естральних циклів, відновлення значень частоти серцевих скорочень і ректальної температури. Алотрансплантація культур клітин оваріальної тканини оваріектомованим тваринам сприяє збільшенню вмісту статевих гормонів у крові до (21,1±1,0) нмоль/л, не супроводжується поновленням естральних циклів, але призводить до підвищення рівня частоти серцевих скорочень і ректальної температури. Використання естрадіолу дипропіонату і «Дивигелю» як препаратів замісної гормональної терапії для корекції гонадонедостатніх станів в оваріектомованих тварин сприяє збільшенню вмісту статевих гормонів у крові, формуванню стійкого еструсу, різноманітним змінам базового й ініційованого навантаженням рівній частоти серцевих скорочень і ректальної температури.

1. У дисертації дається теоретичне обґрунтування обумовлених статтю відмінностей у реакціях серцево - судинної і терморегуляторної систем організму на внутрішньом'язове введення ізопропілнорадреналіну. Практична значущість роботи полягає в розкритті впливу жіночих статевих гормонів на вираженість реакції серцево-судинної системи на фізіологічне навантаження.

2. В інтактних тварин спостерігається чотириденний естральний цикл, що складається з п’яти стадій. Зміни вмісту статевих гормонів у крові носять циклічний характер. Виявлено тенденцію до залежності базових значень частоти серцевих скорочень і ректальної температури від стадій естрального циклу (p<0,05). Навантаження ізопропілнорадреналіном супроводжується збільшенням (p<0,05) частоти серцевих скорочень із (411±5) уд/хв до (485±5) уд/хв і ректальної температури – з (36,4±0,1) С⁰ до (37,4±0,2) С⁰.

3. Формування посткастраційного синдрому в оваріектомованих щурів сполучене з загальним зниженням (p<0,05) умісту статевих гормонів у крові до (5,6±0,3) нмоль/л, порушенням статевого циклу з установленням стабільного анеструсу. При стимуляції оваріектомованих самиць ізопропілнорадреналіном не виявлено статистично значущих (p>0,05) змін частоти серцевих скорочень і ректальної температури, що розглядається як ареактивність досліджуваних систем організму.

4. Ксенотрансплантація культур клітин оваріальної тканини оваріектомованим тваринам не забезпечує нормалізації вмісту статевих гормонів у крові, поновлення естральних циклів, відновлення значень частоти серцевих скорочень і ректальної температури (p<0,05). Алотрансплантація культур клітин оваріальної тканини оваріектомованим тваринам сприяє збільшенню вмісту статевих гормонів у крові до (21,1±1,05) нмоль/л, не супроводжується поновленням естральних циклів, але призводить до підвищення (p<0,05) базового й ініційованого навантаженням рівнів частоти серцевих скорочень – (470±4) і (521±7) уд/хв і ректальної температури – (37,2±0,1) і (38,2±0,8) С⁰ відповідно.

5. Використання естрадіолу дипропіонату й «Дивигелю» як препаратів замісної гормональної терапії для корекції гонадонедостатніх станів в оваріектомованих тварин сприяє збільшенню вмісту статевих гормонів у крові- (16,8±0,8) і (15,4±0,8) нмоль/л, формуванню стійкого еструсу, різноспрямованим змінам базового рівня частоти серцевих скорочень – (346±8) і (412±11) уд/хв і ректальної температури – (36,6±0,1) і (37,1±0,3) С⁰.

6. Розвиток відповіді на введення ізопропілнорадреналіну оваріектомованим тваринам в поєднанні з естрадіолу дипропіонатом сполучено зі збільшенням (p<0,05) частоти серцевих скорочень до (450±12) уд/хв, а також –зі збільшенням ректальної температури до (38,5±0,3) С⁰, що розглядається як гіперреативність досліджуваних систем організму. Розвиток відповіді на введення ізопропілнорадреналіну в оваріектомованих тварин після застосування «Дивигелю» проявляється в збільшенні (p<0,05) частоти серцевих скорочень до (475±33) уд/хв і ректальної температури до (38,7±0,4) С⁰.

7. На підставі отриманих даних запропонована для подальшого вивчення схема розвитку серцево-судинних порушень, що включає гіпо- і гіперестрогенні стани. Рекомендується для подальших досліджень метод корекції гонадонедостатніх станів алотрансплантацією культур клітин оваріальної тканини.

Публікації автора:

1. К вопросу о модулирующем влиянии гормонов яичников на выраженность стрессовой реакции со стороны сердечно – сосудистой системы организма / В.А. Коноплянко, Ю.Г. Друпп, В.Ю. Михайличенко, Е.Г. Ревякина // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2004. – Т. 5, № 2. – С. 333-338. Автором проведено дослідження впливу статевих гормонів на реакцію серцево-судинної системи на стресове навантаження.

2. Изменения корреляционной зависимости между некоторыми показателями вегетативных реакций организма на стресс у самок крыс на разных стадиях эстрального цикла / В.А. Коноплянко, Ю.Г. Друпп, В.Ю. Михайличенко, А.В. Иванисенко, Н.Н. Трубникова // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2004. – Т. 5, № 4. – С. 726-727. Автором проведено дослідження кореляційной залежності між вмістом статевих гормонів, ЧСС та ректальною температурою у щурів.

3. Коноплянко В.А. Особенности формирования положительного хронотропного эффекта под действием стресс – моделирующей нагрузки на разных стадиях эстрального цикла у крыс / В.А. Коноплянко, В.Ю Михайличенко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2005. – Т. 6, № 1. – С. 142-145. Автором проведено дослідження впливу статевих гормонів на хронотропний ефект серця.

4. Новый метод моделирования инфаркта миокарда у крыс / В.К. Гринь, А.М. Гнилорыбов, В.Ю. Михайличенко, А.А. Селезнев, И.Г. Постолюк, В.А. Коноплянко, Н.А. Кузнецов // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2005. – Т.6, № 4. – С. 676-678. Автором отримані результати щодо впливу штучного пошкодження міокарда на його хронотропну діяльність.

5. Особенности формирования хронотропного ответа на стресс у крыс с экспериментальным инфарктом миокарда / В.К. Гринь, В.А. Коноплянко, В.Ю. Михайличенко, А.М. Гнилорыбов, Н.В. Прокофьева, А.Ю. Шкиренко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2006. – Т. 7, № 1. – С. 102-104. Автором проведено дослідження впливу експериментального інфаркту міокарда на хронотропний ефект серця.

6. Коноплянко В.А. Изменение клеточного состава вагинального содержимого у интактных крыс на разных стадиях эстрального цикла, после овариэктомии и при применении некоторых вариантов коррекции гонаднедостаточных состояний / В.А. Коноплянко, Ю.Г. Друпп, В.Ю. Михайличенко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2006. – Т.7, № 2. – С. 265-267. Автором проведено біомікроскопічні дослідження клітинного складу вагінального вмісту, проведено статистичну обробку результатів досліджень, зроблено висновки.

7. Трансплантация эмбриональной культуры клеток при экспериментальном инфаркте миокарда / В.К. Гринь, В.Ю. Михайличенко, В.А. Коноплянко, А.М. Гнилорыбов, Л.П. Шматько, И.А. Резникова // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2006. – Т. 7, № 3. – С. 445-448. Автором проведено дослідження впливу трансплантації ембріональних клітин за умов експериментального інфаркту міокарда на хронотропний ефект серця.

8. Деклараційний патент 69136 А Україна, МПК G09В23/28. Спосіб моделювання ендогенного стресу /В.О. Коноплянко, Н.М. Трубнікова; Донецький державний медичний університет ім. М. Горького. – № 20031211280; заявл. 09.12.2003; опубл. 16.08.2004, Бюл. № 8.-4 с.

9. Друпп Ю.Г. Зависимость реакции сердечно-сосудистой системы на стресс от уровня эстрогенов в крови / Ю.Г. Друпп, В.О. Коноплянко, Н.Н. Трубникова // Проблеми природокористування та охорона рослинного і тваринного світу: Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. – Кривий Ріг, 2004. – С. 124-126.

10. Изменение клеточного состава вагинального содержимого у интактных крыс после овариэктомии и некоторых вариантов её коррекции / В.А. Коноплянко, В.Ю. Михайличенко, Д.Ю. Кустов, Н.В. Сюсюк, Ю.Г. Друпп // Здоровье Донбасса. – 2006. – № 1. – С. 106-108.

11. Аллотрансплантация культуры ткани надпочечников как способ коррекции при моделировании подагрической нефропатии / В.А. Коноплянко, Д.Ю. Кустов, В.В. Янкилевич, А.В. Струкова, А.В. Иванисенко // Трансплантологія сьогодні: Тези II Всеукраїнської конференції студентів і молодих вчених з питань трансплантології. Донецьк, 5-7 грудня 2002 р. – Донецьк, 2002. – С. 41-42.

12. Особенности реакции сердечно-сосудистой системы на стресс у самок крыс / В.А. Коноплянко, П.Я. Кравцов, А.А. Слюсарев, Е.А. Ракша – Слюсарева, Ю.Г. Друпп, Д.Ю. Кустов, Н.В. Сюсюк // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. – 2005. – Т. 1, № 1 (Додаток). – С. 53- 54.

13. Формирование ответа на стресс у крыс с экспериментальным инфарктом миокарда / В.А. Коноплянко, В.Ю. Михайличенко, А.Ю. Шкиренко, О.С. Щукина // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. – 2007. – Т. 3, № 1 (Додаток). – С. 21-22.

14. Формирование корреляционной зависимости между частотой сердечных сокращений и ректальной температурой у самок крыс / В.О. Коноплянко, Н.И. Тарапата, Б.Г. Попов, Н.В. Прокофьева, Т.А. Шевченко, О.С. Щукина, М.Н. Гостеева // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти.– 2008. – Т. 4, № 1 (Додаток). – С. 8.