Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Історичні науки / Історія України


Бондаренко Володимир Григорович. Вільнокозацький рух на Півдні України (1917-1918 рр.) : дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Запорізький національний ун-т. — Запоріжжя, 2006. — 245арк. — Бібліогр.: арк. 219-245.



Анотація до роботи:

Сторожук Р.П. Формування механізму реалізації державної молодіжної політики в контексті європейського вибору України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. - Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.- Одеса, 2007

Дисертація присвячена дослідженню сучасних вітчизняних та світових тенденцій щодо реалізації державної молодіжної політики, на основі яких розроблено концептуальну модель державної молодіжної політики України та механізм її реалізації в контексті європейського вибору.

У дисертації проаналізовано сутність державної молодіжної політики, виявлено її особливості, акцентовано увагу на здобутках та упущеннях в роботі з молоддю на сучасному етапі.

Автор на основі особливостей реалізації молодіжної політики у країнах Європи та сучасних можливостей України пропонує визначення європейських стандартів молодіжної політики, обґрунтовує рекомендації щодо адаптації позитивного зарубіжного досвіду механізму реалізації молодіжної політики в умовах європейського вибору.

Проведене в межах дисертаційної роботи дослідження підтвердило покладену в його основу гіпотезу про те, що підвищення дієвості державної молодіжної політики в Україні в умовах європейського вибору можливе за умов розробки національної моделі реалізації молодіжної політики з урахуванням європейських стандартів та вітчизняних традицій роботи з молоддю.

На основі узагальнення результатів наукового пошуку, спрямованого на вирішення визначених дослідницьких завдань, нами сформульовано ряд висновків, які мають теоретичне і практичне значення та містять певну новизну.

1. Аналіз досліджень показав, що формування і реалізація державної молодіжної політики в Україні в умовах європейського вибору відбувається на фоні загальних тенденцій демократизації суспільства, підвищення ролі молоді і водночас розширення можливостей для соціалізації та індивідуального розвитку особистості, підвищення значення принципу партнерства в побудові стосунків держави й інших суб’єктів соціальної дії, зокрема молоді. Обґрунтована автором концепція базується на положенні, що молодіжна політика є одним з ключових і пріоритетних напрямів діяльності будь-якої демократичної держави, орієнтованої на прогресивний розвиток суспільства. Вона, насамперед, передбачає всебічний розвиток людини в єдності її свобод, прав і гідності, ґрунтується на засадах громадянського суспільства та демократії, правової держави, міжнаціональної та міжконфесійної злагоди, а також на таких найвищих цінностях, як духовність, справедливість і добро.

2. Встановлено, що реалізація молодіжної політики на сучасному етапі розвитку української держави повинна активніше включати в себе такі елементи як «молодіжні організації» та «молодіжні рухи», на які мають значний вплив політичні структури й ідеологічні течії та які характеризуються входженням молоді у «велику політику», як окремої соціально-демографічної групи з власними економічними, соціальними та політичними інтересами. Тому стосунки держави з молоддю задля формування та реалізації державної молодіжної політики мають базуватися на основі принципу консенсусу між молодіжним середовищем та державними структурами, що повинно бути відображене в новій концептуальній моделі державної молодіжної політики.

3. Доведено, що на сьогодні Україна має значний позитивний досвід з питань реалізації державної молодіжної політики, який забезпечує належні умови розвитку та соціалізації молоді в країні, становлення її як прогресивного класу нової генерації майбутнього українського суспільства. В той же час на основі дослідження процесу реалізації молодіжної політики в Україні виділено певні її особливості, які дозволяють прояснити загальну логіку та напрямки реформування системи в майбутньому.

Відстежено певні загальні тенденції на основі аналізу проблем молодіжної політики України, а саме: ряд «галузевих» проблем, що виникають у певних сферах життя молоді, що є спільними для всіх (освіта, працевлаштування, дозвілля, охорона здоров'я тощо; комплексні (системні) проблеми, як низький рівень активності молоді та неефективність співпраці держави з громадськістю в рамках розробки та впровадження політики щодо молоді, а також неналежна інформаційна політика; недоліки молодіжної політики в Україні у порівнянні з європейськими країнами, пов'язані з неналежними методиками (процедурами, механізмами) розробки та реалізації молодіжної політики, незлагодженістю нормативно-правової бази, а також відсутністю стратегічного підходу до розробки програм у даній сфері.

4. Порівняльний аналіз молодіжної політики в європейських країнах та Україні дозволив сформулювати ряд рекомендацій щодо адаптації зарубіжного досвіду у сфері реалізації державної молодіжної політики, які стосуються: реалізації молодіжної політики за активної участі громадськості, з використанням європейської практики широкого та системного консультування; забезпечення прозорості процедури реалізації молодіжної політики; наявності стратегії реалізації молодіжних програм.

5. Розроблено концептуальну модель державної молодіжної політики та запропоновано модель механізму її реалізації. При цьому враховано важливість європейських підходів до роботи з молоддю, вітчизняну традицію реалізації молодіжної політики, можливість відслідковування результатів роботи та змін у суспільстві. З урахуванням сучасної ситуації в Україні та підходів до роботи з молоддю в європейських країнах, можна констатувати, що молодіжна політика в державі має відповідати наступним вимогам:

бути адресованою усій сукупності молоді та не залежати від соціально-економічних характеристик тих чи інших її представників;

забезпечувати вдалий перехід молодих людей до дорослого життя;

враховувати інформаційну складову, а також взаємодію між державою, громадським сектором та безпосередньо з молоддю, як важливі аспекти молодіжної політики.

Визначені вимоги відповідають принципам механізмів реалізації молодіжної політики в європейських країнах, і покладені в основу моделі реалізації державної молодіжної політики в контексті європейського вибору України.

6. Дослідження механізмів реалізації державної молодіжної політики, що вже використовуються у вітчизняній і зарубіжній практиці, їх можливостей щодо вирішення суспільно значимих проблем сьогодення дозволило визначити такі пропозиції:

6.1. За активної участі науковців, громадськості та неурядових молодіжних громадських організацій, структур, які безпосередньо втілюють у життя державну молодіжну політику, спираючись на кращий досвід європейських країн, затвердити Концептуальну модель державної молодіжної політики в Україні з урахуванням національної ідеології на основі європейських демократичних цінностей та стандартів роботи з молоддю.

6.2. Для вдосконалення механізму реалізації державної молодіжної політики адаптувати європейську триступеневу, “каскадну” структуру механізму реалізації молодіжної політики, видозмінена модель якої полягає в наступному: законодавча база та загальні напрями її реалізації розробляються на рівні уряду – це верхній (або перший) рівень. Уряд, у свою чергу, делегує можливості її здійснення регіональним та муніципальним адміністраціям – це другий рівень. На рівні реалізації прийняття управлінських рішень, які стосуються молодіжної політики, активно включати молодіжні організації, які є основним інструментом участі молоді у процесах реалізації молодіжної політики, – це третій рівень. При цьому на кожному рівні необхідно забезпечувати інформаційне забезпечення процесу. Результативність механізму можна виявляти в результаті моніторингу.

6.3 Для успішної реалізації державної молодіжної політики сформувати ефективну інституційну систему, що гнучко поєднує державно-владні складові на рівні як компетентних органів державної влади, так і органів місцевого самоврядування, які повинні забезпечити управління, координацію зусиль у молодіжній сфері та реалізацію державної молодіжної політики. Для того, щоб дієво проводити державну молодіжну політику (спрямовану на сталий розвиток суспільства, створення для молодих людей умов безпеки, стабільності, розвитку та підтримки), необхідно, щоб державні органи виконавчої влади мали організаційно-функціональну структуру, яка б реально вирішувала проблеми молоді, могла їх попередити, відповідала б стану справ на місцях, а не залежала від волі тих чи інших політиків.

7. За результатами дослідження встановлено необхідність подальших розвідок у цьому науковому напрямку. Зокрема, потребують поглибленого дослідження: інструменти аналізу й оцінки результативності й ефективності реалізації державної молодіжної політики; організаційні, правові й економічні механізми участі громадських інституцій в механізмах реалізації державної молодіжної політики; умови впровадження запропонованих європейських стандартів роботи з молоддю.

Публікації автора:

  1. Сторожук Р. П. Зарубіжний досвід реалізації молодіжної політики // Державне будівництво. Електронне наукове фахове видання Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України .-.№1. – 2006р. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2006-1/index.html

  2. Сторожук Р. П. Основні пріоритети молодіжної політики у країнах Європи // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць ОРІДУ. Вип. 1 (25). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. - С. 73-80.

  3. Сторожук Р., Ягунов Д. Соціальна політика щодо молоді з девіантною поведінкою: досвід Великої Британії // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць ОРІДУ. Вип. 2 (22). - Одеса, ОРІДУ НАДУ, 2005. - С. 128-138

  4. Сторожук Р.П. Молодіжна політика в Україні на шляху до євроінтеграції // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. ОРІДУ. Вип. 4 (24).. - Одеса, 2005.- С. 170-178.

  5. Сторожук Р. Особливості розвитку молодіжного руху в Україні // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю(м. Київ, 28 травня. 2004 р.) – К: НАДУ, 2004. - Т. 2. - С. 353-355

  6. Сторожук Р. П. Адаптація європейської соціальної політики до глобалізації: уроки для України // Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження: Матеріали щоріч. загальноінститут. наук.-практ. конф. м. Одеса, 31 жовтня 2006 р – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. - С. 294-295

  7. Сторожук Р. П. Міжнародно-правові основи регіональних і місцевих програм і стратегій щодо молоді // Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації: матеріали наук.-практ. конф., м. Одеса, 24 листопада 2004 р. – Одеса: ОРІДУ НАДУ 2004. - Т. 2. - С. 237-239

  8. Сторожук Р. Реалізація молодіжної політики як практичної діяльності: досвід Великобританії // Актуальні питання соціально-політичного розвитку регіону: Матеріали наук. - практ. конф. м. Одеса, 24 жовтня 2003 р. – Одеса: ОРІДУ НАДУ 2003. - С. 264-267

  9. Сторожук Р.П. Молодь України і профспілки // Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування: сучасний стан та перспективи регіонального розвитку: матеріали щоріч. наук.-практ. конф., м.Одеса, 18 жовт. 2005 р. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. - С. 349-351

  10. Сторожук Р.П. Наближення молодіжної політики до європейських стандартів // Актуальні проблеми реалізації Плану Дій Україна-ЄС: Зб. статей за результ. наук-практ. конф. 9 лютого 2007р. - Одеса, 2007 – С. 285-290.

  11. Сторожук Р.П. Соціалізація молоді як завдання реалізації молодіжної політики // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації. Матеріали щоріч. міжнар. наук.-практ. конф., 31 жовтня 2007р. У 2-х томах м.Одеса. – Одеса, ОРІДУ НАДУ, 2007. – С. 274-276