Застосування когнітивно-дискурсивного підходу дозволяє здійснити аналіз об’єктивації гендерних стереотипів вільними атрибутивними словосполученнями чоловічої та жіночої референції у сучасному британському газетному дискурсі. Гендерно марковані вільні атрибутивні словосполучення є синтаксичними одиницями, що містять стрижневу номінацію, референтом якої є особа чоловічої або жіночої статі, та один чи кілька атрибутів-параметризаторів, які приписують референту певну стереотипну характеристику. У відповідності із семантико-прагматичними характеристиками номінацій-складників досліджувані словосполучення поділяються на дескриптивно та прагматично орієнтовані: перші є безобразними й раціонально оцінними, другі – образними й емоційно оцінними. Стереотипні характеристики, приписувані атрибутом референту, одержують позитивну, негативну або нейтральну оцінку залежно від їх відповідності / невідповідності традиційним або альтернативним гендерним еталонам та нормам британського етнокультурного соціуму. Презентуючи у дискурсі бажані й небажані моделі поведінки, гендерно марковані вільні атрибутивні словосполучення функціонують як регулятивні настанови, які здійснюють вплив на сприйняття суб’єктом соціальної дійсності й формують гендерно диференційовані моделі поведінки. Результати порівняльного аналізу поняттєво-ціннісного змісту атрибутивних словосполучень чоловічої та жіночої референції маскулінного суб’єкта дискурсу свідчать, що суб’єкти-чоловіки орієнтуються на традиційні еталони, вважаючи найсуттєвішими власні соціально-телеологічні якості, які надають їм високого соціального статусу, й, водночас, індивідуально-психологічні властивості жінок, які перетворюють їх у комфортних партнерів у сфері особистих стосунків. Це уявлення реалізується у конструюванні традиційних маскулінних ролей УСПІШНОГО СОЦІАЛЬНОГО ДІЯЧА (ПРОФЕСІОНАЛА / ПОЛІТИКА / БІЗНЕСМЕНА), ТУРБОТЛИВОГО ЧОЛОВІКА / БАТЬКА й ГОДІВНИКА РОДИНИ, а також фемінінної ролі БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА. Усі ці ролі є складниками патріархальних гендерних стереотипів. Атрибутивні словосполучення чоловічої та жіночої референції фемінінного суб’єкта дискурсу відбивають як традиційні, так і альтернативні гендерні стереотипи. Традиційні уявлення реалізуються у маскулінних ролях ТУРБОТЛИВОГО ЧОЛОВІКА / БАТЬКА, ГОДІВНИКА РОДИНИ й фемінінній ролі БЕРЕГИНІ, а альтернативні втілюються у фемінінній ролі УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА. Поняттєво-ціннісний зміст дескриптивно орієнтованих словосполучень чоловічої та жіночої референції гендерно невизначеного суб’єкта дискурсу віддзеркалює як традиційні, так і альтернативні уявлення про бажані гендерні ролі. Традиційні очікування віддзеркалені в маскулінних ролях УСПІШНОГО СОЦІАЛЬНОГО ДІЯЧА (ПРОФЕСІОНАЛА / ПОЛІТИКА / БІЗНЕСМЕНА), БРУТАЛЬНОГО МАЧО, ТУРБОТЛИВОГО ЧОЛОВІКА / БАТЬКА, ЗАКОНОСЛУХНЯНОГО ГРОМАДЯНИНА й фемінінній ролі БЕРЕГИНІ. Маскулінні ролі передбачають орієнтацію на соціальний успіх, конкурентноздатність у соціальному житті й можливість забезпечити родину в приватній сфері, а фемінінна – орієнтацію на сім’ю. Проаналізовані словосполучення свідчать про живучість патріархальних стереотипів, які подають жіночу красу як товар, що, зокрема, віддзеркалено в ролі СЕКСУАЛЬНОЇ КРАСУНІ. Досліджуваний дискурс також відбиває тенденцію нівелювання гендерних стереотипів й переоцінки традиційних гендерних цінностей. Позитивну оцінку отримує набуття жінкою чоловічих якостей, як наприклад, прагнення до незалежності й соціального успіху, що втілено в альтернативних фемінінних ролях УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА та АГРЕСИВНОЇ КОНКУРЕНТКИ, а також ролі БЕРЕГИНІ-УСПІШНОГО ПРОФЕСІОНАЛА, що поєднує традиційні й альтернативні характеристики. З іншого боку, позитивну оцінку отримує набуття чоловіком жіночих якостей на кшталт сором’язливості й нерішучості, що раніше вважалося неприпустимим. Остання тенденція разом з наданням чоловічій зовнішності більшої значущості (що, зокрема, втілено у формуванні ролі СЕКСУАЛЬНОГО КРАСЕНЯ) свідчать про певну аксіологічну переорієнтацію маскулінного британського соціуму в сторону прийняття фемінінних суспільних цінностей. Результати порівняльного аналізу прагматично орієнтованих атрибутивних словосполучень чоловічої та жіночої референції дозволяють дійти висновку, що зміст метафоричних асоціацій гендерно невизначеного суб’єкта британського газетного дискурсу віддзеркалює традиційні гендерні стереотипи. Наявність гештальта дозволяє прагматично орієнтованим словосполученням передавати не лише раціональну оцінку, а й емоційне почуття-ставлення суб'єкта дискурсу до референта, що посилює їх регулятивний потенціал. Перспективи дослідження вбачаємо у вивченні варіативності аксіологічних параметрів гендерно маркованих вільних атрибутивних словосполучень у різних лінгвопрагматичних та інституціональних типах англомовного дискурсу, проведенні міжкультурних досліджень стереотипотвірного потенціалу словосполучень, вивченні комбінаторики їх регулятивного потенціалу з невербальними засобами конструювання гендерних стереотипів у дискурсі. |