Анотація до роботи:

Іванова Л.П. Вікова чутливість репродуктивної системи до дії антихолінестеразних інсектицидів диметоату та карбофурану (експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.06 – токсикологія. – ДУ “Інститут фармакології і токсикології АМН України”, Київ, 2009.

Робота присвячена експериментальному вивченню дії диметоату та карбофурану на організм у віковому аспекті, а саме на його важливу ланку – репродуктивну систему, що диктується значним погіршенням репродуктивного здоров’я населення України за останні роки.

Встановлена залежність чутливості репродуктивної системи лабораторних тварин до токсичної дії диметоату і карбофурану від віку: у самців пубертатного періоду виразно спостерігається підвищена чутливість до токсичного впливу диметоату та карбофурану порівняно з статевозрілими тваринами; у самок така залежність не була виявлена.

Показано, що найбільш чутливими до токсичного впливу на репродуктивну систему вивчених пестицидів є статевонезрілі щури чоловічої статі, що дозволяє науково обґрунтувати доцільність їх використання в експерименті з вивчення гонадотоксичності ксенобіотиків для найбільш вірогідного встановлення впливу пестицидів на репродуктивну систему.

За результатами проведених експериментальних досліджень науково обгрунтована необхідність перегляду існуючих в Україні величин ДДД діючих речовин пестицидів диметоату та карбофурану з урахуванням токсичної дії на репродуктивну систему молодого організму.

У дисертаційній роботі в умовах субхронічного експерименту досліджено характер впливу пестицидів диметоату та карбофурану на репродуктивну систему, встановлено виражену залежність дії досліджуваних речовин від віку та статі, визначені безпечні рівні впливу цих пестицидів за критеріями гонадоксичності, поглиблені уявлення про механізм їх токсичності, що дозволило науково обґрунтувати необхідність перегляду існуючих величин допустимих добових доз діючих речовин диметоату і карбофурану, які широко застосовуються в сільському господарстві України.

1. Диметоат при субхронічному впливі на статевозрілих самок у дозі 0,1 мг/кг спричиняє токсичний ефект на репродуктивну функцію, який виражається зниженням індексу зачаття на 25% і підвищенням рівня естрадіолу плазми крові в 1,9 рази; при введенні в ювенільний період призводить до зменшення індексу зачаття на 30%, індексу фертильності на 25% і підвищення рівня естрадіолу плазми крові в 2,6 рази, що свідчить про відсутність вікової чутливості самок до дії диметоату.

2. Диметоат не чинить токсичної дії на репродуктивну систему статевозрілих самців; у тварин, які зазнавали дії досліджуваної речовини у дозі 0,1 мг/кг з ювенільного віку, токсичний вплив проявляється: у самців – зниженням кількості рухливих сперміїв в 1,4 рази, тривалості їх рухової активності на 12%, рівня тестостерону плазми крові в 2,9 рази; у спарених з ними інтактних самок – зниженням індексу зачаття на 22%, індексу фертильності на 25%, збільшенням кількості доімплантаційної на 11% і післяімплантаційної на 8,8% загибелі зародків та зменшенням кількості живих плодів в 1,3 рази, що вказує на підвищену чутливість до дії диметоату репродуктивної системи ювенільних самців порівняно з статевозрілими щурами.

3. Субхронічне надходження карбофурану в організм самок щурів не порушує вивчені показники репродуктивної функції тварин обох вікових груп, тобто чутливість репродуктивної системи самок до його токсичної дії не залежить від віку.

4. Встановлено, що карбофуран не викликає патологічних змін показників стану репродуктивної системи статевозрілих самців; в той час, як у тварин, що отримували речовину за умов субхронічного введення з ювенільного віку, токсична дія в дозі 0,1 мг/кг призводить до збільшення кількості патологічних форм сперматозоїдів в 3,4 рази і зниженні тривалості їх рухової активності на 10%, а також у зниженні індексу зачаття на 16% і збільшенні кількості загиблих до імплантації зародків в 2,1 рази у спарених з ними інтактних самок, що вказує на різну вікову чутливість репродуктивної системи самців, а саме підвищення гонадотоксичної дії карбофурану в період розвитку та дозрівання статевої системи.

5. Недіюча (підпорогова) доза (NOЕL) диметоату для статевозрілих самців щурів становить 0,1 мг/кг, для самок – 0,01 мг/кг; для ювенільних самців і самок – 0,01 мг/кг.

6. NOЕL карбофурану для статевозрілих щурів (самців і самок) становить 0,1 мг/кг; для ювенільних самок – 0,1 мг/кг і для самців –
0,02 мг/кг.

7. За результатами проведених експериментальних досліджень науково обгрунтована необхідність перегляду існуючих в Україні величин ДДД діючих речовин пестицидів диметоату та карбофурану з урахуванням токсичної дії на репродуктивну систему молодого організму.

Публікації автора:

1. Петрашенко Л.П. Вплив інсектициду карбофурану на функцію гонад та фертильність щурів Wistar / Н.Р. Шепельська, С.Д. Сапожнікова, Л.П. Петрашенко // Современные проблемы токсикологии. – 2001. – №3. – С. 40-45 (дисертант брала участь у проведенні експерименту, статистичній обробці та аналізі результатів, написанні основних розділів статті).

2. Іванова Л.П. Ідентифікація небезпечності для репродуктивної системи інсектициду диметоату / М.Г. Проданчук, Н.Р. Шепельська, Л.П. Іванова [та ін.] // Современные проблемы токсикологии. – 2007.
– №1. – С. 30-36 (дисертант брала участь у проведенні експерименту, аналізі та узагальненні результатів досліджень, підготовці статті до друку).

3. Іванова Л.П. Експериментальне дослідження впливу інсектициду диметоату на репродуктивну систему самців і самок щурів Wistar раннього віку / Л.П. Іванова, Н.Р. Шепельська, Г.І. Петрашенко // Современные проблемы токсикологии. – 2007. – №3. – С. 53-58 (дисертантом проведено експериментальну частину дослідження, здійснено аналіз та узагальнення результатів, виконано оформлення статті).

4. Іванова Л.П. Вивчення впливу інсектициду карбофурану на репродуктивну систему щурів ювенільного віку / Л.П. Іванова // Современные проблемы токсикологии. – 2008. – №2. – С. 55-60.

5. Петрашенко Л.П. Проблема моделирующего действия пестицидов на эндокринную систему / Н.Р. Шепельська, Л.П. Петрашенко // I з’їзд токсикологів України, 11-13 жовт. 2001 р.: тези доп. – К., 2001.
– С. 25-26.

6. Petrashenko Lubov. The study of insecticide dimethoate effect on reproductive system in Wistar rats / Mycola Prodanchuk, Lubov Petrashenko, Ninel Shepelskaya // Toxicology and Applied Pharmacology: abstracts.
– Tampere, 2004. – Vol. 197, №3. – Р. 340-341.

7. Петрашенко Л.П. Експериментальне дослідження ролі статевих гормонів в механізмі репродуктивної токсичності пестициду диметоату / Л.П. Петрашенко // II з’їзд токсикологів України, 12-14 жовт. 2004 р.: тези доп. – К., 2004. – С. 63-64.

8. Іванова Любов. Оцінка ризику застосування диметоату для споживачів сільгосппродукції / Любов Іванова // 9-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених, 21-22 квіт. 2005 р.: матеріали конгресу. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – С. 244.

9. Ivanova Lubov. Age-dependent reproductive toxicity of dimethoate in female rats / Lubov Ivanova, Ninel Shepelskaya, Igor Lepeshkin [et al.] / Toxicology Letters: 43rd Congress of the European Societies of Toxicology, 20-24 September 2006: abstracts. – Cavtat, Croatia, 2006. – Vol. 164S.
– Р. 249.

10. Иванова Л.П. Анализ результатов сравнительного изучения репродуктивной токсичности ряда образцов диметоата, воспроизводимых различными фирмами КНР / Н.Р. Шепельская, С.Д. Сапожникова, Л.П. Иванова // Актуальні проблеми токсикології. Безпека життєдіяльності людини: VІII міжнарод. наук.-практ. конф., 4-9 червня 2007 р.: тези доп. – К., 2007. – С. 74.

11. Іванова Л.П. Порівняльна оцінка впливу пестициду карбофурану на репродуктивну систему щурів різного віку / Л.П. Іванова // Вікові аспекти схильності організму до шкідливого впливу ксенобіотиків: наук.-практ. конф., 18-19 вересня 2008 р.: тез. доп.
– Чернівці: Медик, 2008. – С. 65-66.