У висновках дисертаційного дослідження в розширеному вигляді презентовані основні наукові результати, які виносяться на захист, визначаються перспективи подальшого наукового пошуку закономірностей розуитку системи вищої освіти в нашій країні в умовах світових інтеграційних процесів та модернізаційних перетворень українського суспільства. Визначено, що в різних країнах світу здійснюється реформування національних систем освіти, які мають відповідати новим вимогам інформаційного суспільства. Різні, за глибиною і характером здійснюваних заходів, процеси перебудови спрямовані на пошук більш ефективних, дійових систем організації, управління і фінансування освітньої діяльності, підвищення її ролі в соціально-економічному житті. Необхідно продовження і прискорення системних реформ у вищій освіті, які відображають процеси економічного розвитку і модернізації вищої освіти до суспільних вимог. І хоча стабілізаційні процеси мають зважений та збалансований характер, процес реформування вищої освіти проходить суперечливо, має ознаку того, що ряд факторів безпосереднім або опосередкованим чином стримують його успішність. В останнє десятиріччя ХХ століття в системі організації освітньої діяльності в Україні відбулися зміни, які загалом збігаються з напрямом світових тенденцій у сфері освіти: перехід до ступеневої освіти; диверсифікація навчальних закладів; значне урізноманітнення як форм навчання, так і закладів післядипломної освіти; розвиток недержавного сектору освіти. В Україні для цього створена необхідна законодавча база. Встановлено, що в Україні відбувається подальший розвиток ресурсного забезпечення вищої освіти, що супроводжується якісними та кількісними змінами у мережі навчальних закладів. Потреби суспільства, щодо оновлення змісту навчання, конкурентоспроможності та визнання документів, особливо з урахуванням пріоритетності напряму євро інтеграції задовольняються ще не повною мірою. Ефективність освітньої діяльності розкривається в двох аспектах: економічна (співвідношення величини витрат та одержаного ефекту) та соціально-економічна ефективність (відповідність результатів діяльності соціальним та економічним цілям). З іншого боку, ефективність освіти розглядається на двох рівнях: внутрішня ефективність (продуктивність і результативність виробництва освітніх послуг з точки зору галузі освіти, її внутрішніх цілей і завдань) і зовнішня ефективність (виражає міру, якою “вироблені” навчальними закладами результати є бажаними для суспільства). В системі управління вищою освітою потребує переосмислення керівна роль держави, яка поряд з посиленням функцій контролю за якістю освітніх послуг має передбачати значну децентралізацію влади і розширення автономії вищих навчальних закладів та реальне включення інших суб’єктів у процес керівництва галуззю. Здійснення цих важливих завдань з одночасним посиленням взаємних зв’язків і взаємодії основних партнерів (держави, громадськості, приватного сектору, керівництва навчальних закладів) дозволить активізувати всі складові освітнього процесу. Обґрунтовано, що місія держави у сфері вищої освіти визначається такими основними цілями: забезпечення стабільного розвитку, ефективного механізму функціонування та справедливого розподілу, що досягається через виконання відповідних функцій: 1) визначення стратегії розвитку та розробка нормативно-правової бази; 2) управління системою вищої освіти; 3) забезпечення достатніх обсягів фінансування освіти за допомогою безпосереднього фінансування, пільгового оподаткування, стимулювання притоку приватних джерел тощо. Державна стратегія розвитку освіти своїм фундаментом повинна мати чітке усвідомлення того, що освіта – це довгострокові економічні і соціальні інвестиції. Закріплення демократичних принципів та форм організації управління в законодавчих і нормативних документах є важливим кроком в процесі модернізації системи вищої освіти. Однак, не менш важливим виступає впровадження відповідних механізмів, які б дозволяли не лише декларувати, а й неухильно їх дотримуватися. Нагально необхідним виступає формування гнучкої розгалуженої системи організаційно-економічного управління, урізноманітнення її інструментарію. Менеджмент вищої освіти вирішує дві важливі задачі, які мають педагогічний та економічний характер. Первинними є педагогічні цілі, але досягнення їх стає можливим на основі виконання економічних завдань. Успішна реалізація всього комплексу завдань, що стоять перед навчальним закладом, потребує відповідної системи менеджменту, а включення закладів освіти у ринкові відносини – і розвиток маркетингу. Доведено, що якість є невід’ємною складовою потенціалу вищої освіти, має міжнародне визнання і закладається в основу визнаних стратегій перспективного розвитку вищої освіти не тільки як філософська, а також і як політична категорія. У низці авторитетних міжнародних документів: Лісабонська конвенція, Сорбонська декларація, Болонська угода, у рішеннях Всесвітньої конференції ЮНЕСКО та інших, що працюють у напрямку визначення пріоритетів вищої освіти у міжнародному масштабі, значення даної категорії пов’язується не тільки навчальними досягненнями та навичками студентів, професійною майстерністю професорів, якістю дидактичного матеріалу та методичного забезпечення, а й із якістю роботи всієї системи вищої освіти загалом. Показано, що пріоритетність категорії якості сьогодні важливо саме тому, що Україна традиційно має високий рівень вищої освіти, який внаслідок процесів реформування і певних трансформацій не повинен бути втраченим. Національна вища освіта повинна обрати за взірець кращий європейський досвід, процес реформування повинен відбуватись послідовно, системно і цілеспрямовано з метою покращення якості вищої освіти, приведення її до міжнародних зразків. Створення ефективної системи підвищення якості навчального процесу, вдосконалення форм і методів організаційної, методичної, наукової діяльності вищих навчальних закладів, пов’язане з дієвістю, оперативністю і об’єктивністю реалізації функцій внутрішнього контролю. На часі поглиблення змісту цього компоненту управління, зростання дієвості педагогічного, оперативного та етапного контролю у вищих навчальних закладах. Особливе значення внутрішній контроль повинен мати при проведенні державного інспектування, акредитації спеціальностей та навчальних закладів. Основний зміст дослідження викладено в таких публікаціях автора: Бурлакова О.О. Умови проведення системних реформ у вищій освіті // Гуманітарний вісник Переяслав – Хмельницького державного педагогічного університету імені Григоія Сковороди: Науково – теоретичний збірник. – Переяслав Хмельницький.- 6/ 2005.- 314 с. - с. 289 – 292. Бурлакова О.О. Особливості розвитку управління вищою освітою в умовах євро інтеграційних процесів // Науково-теоретичний збірник. – Тернопіль: Астон.- 2006. – с. – с. 580-589. Бурлакова О.О. Важелі державного упорядкування системи вищої освіти в умовах Болонського процесу // Науково-теоретичний збірник. – Переяслав-Хмельницький. – 2006. -с. – с. 569-574. Бурлакова О.О., Бурлаков О.О. Шляхи вдосконалення державного регулювання сфери освіти // Розширення Європейського союзу: нові реалії і перспективи на міжнародному ринку вищої освіти і науки. Матеріали науково –практичної конференції 24 – 27 листопада 2004 року. – Ужгород: КП «Ужгородська міська друкарня» 2005. –285 с. - с. 17 – 23.( Автором ) Мороз Інна, Бурлакова Ольга. Педагогічні умови запровадження кредитно – модульної системи навчання в процесі підготовки фахівців з єкономіки // Розширення Європейського союзу: нові реалії і перспективи на міжнародному ринку вищої освіти і науки. Матеріали науково –практичної конференції 24 – 27 листопада 2005 року.-Ужгород. КП «Ужгородська міська друкарня» 2006. – 295с. - с. 85 – 91. (Автор ) Бурлакова О.О. Реформування та економічні трансформації у вищій освіті // Проблеми освіти: Наук. метод.зб.ІНМЦ ВО МОН України К.2005. Вип. 46: Болонський процес в Україні. – ч.2, с. 163 – 168. Бурлакова О.О. Особливості трансформацій вищої освіти України у європейський освітній простір // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка – 2006. - №1.-196с. - с. 147 – 151. Бурлакова О.О. Шляхи забезпечення державного упорядкування системи вищої освіти // Вісник Хмельницького національного університету.Економічні науки - №1-2006-Том 1. 2006. – с. – с. 210 - 214. Бурлакова О.О. Розвиток ступеневої освіти у відповідності до вимог Болонської конвенції // Наука і освіта. № 1 - 2, січень – квітень 2006. Рекомендовано до друку Вченою Радою ПНЦ АПН України 3.04.2006 (Пр № 4). 2006. – 120 с. – с. 63 – 65. Бурлакова О.О. Вплив євроінтеграційних процесів на парадигму якості освіти // Теорія і практика євроінтеграційних процесів вищої освіти і науки: Науковий вісник Закарпатського державного університету. Спеціальний випуск – Ужгород: КП «Ужгородська міська друкарня» 2006.- 312с. – с. 33 -39.
|