Анотація до роботи:

Маєтний Є.М. Відкрита торакоабдомінальна травма (обґрунтування стандартизованої лікувально-діагностичної тактики). -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 03. – хірургія. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ 2006 р.

Дисертацію присвячено вирішенню питань, які містять дані про структуру відкритої торакоабдомінальної травми, стандартизованій оцінці стану постраждалого та важкості пошкодження з визначенням відносного клініко-анатомічного ризику в залежності від анатомічної локалізації рани та формуванням лікувально-діагностичної тактики.

На основі вивчення та аналізу 128 випадків відкритої торакоабдомінальної травми було розроблено та впроваджено протокольну схему прийняття клініко-організіційних рішень у постраждалих з відкритою торакоабдомінальною травмою, використання якої в центрі політравми УНПЦЕМД та МК дозволило забезпечити адекватну оцінку усіх постраждалих з відкритою торакоабдомінальної травмою, скоротити термін надання спеціалізованої допомоги та знизити летальність з 16,47% до 11,62%.

В дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування та практично вирішене наукове завдання щодо покращення результатів лікування постраждалих з відкритою торакоабдомінальною травмою шляхом розробки протокольної схеми прийняття клініко-організіційних рішень.

1 Особливістю клініко-епідеміологічної характеристики відкритої торакоабдомінальної травми є превалювання осіб чоловічої статі. Зокрема слід зазначити превалювання осіб найбільш активного працездатного віку (21-40 років), що складають 68,76% постраждалих, обумовлюючи медико-соціальну значимість проблеми.

2 Клініко-нозологічна структура відкритої торакоабдомінальної травми має певну специфіку, що обумовлена як різними механізмами отримання травми, так і маніфестацією домінуючих компонентів пошкодження, зокрема, 100% відкритих торакоабдомінальних пошкоджень є наслідком кримінальних дій.

3 У постраждалих з відкритою торакоабдомінальною травмою, в залежності від локалізації рани, існують вірогідні зони ризику пошкодження конкретних органів черевної та грудної порожнин, що необхідно враховувати при прийнятті клініко-організаційних рішень.

4 Клінічна симптоматика при відкритій торакоабдомінальній травмі має важливе значення, але в значній мірі залежить від домінуючого пошкодження та не є патогномонічною і специфічною і не дозволяє повною мірою визначити лікувально-діагностичну тактику на підставі узагальнення клінічних даних, що потребує підвищеного застосування об’єктивних методів дослідження.

5 Ефективність існуючих лікувально-діагностичних заходів є недостатньою внаслідок, насамперед, відсутності уніфікації та стандартизації лікувально-діагностичного процесу, що не дозволяє своєчасно та адекватно оцінити характер, тяжкість та стан постраждалого та визначити оптимальну діагностичну тактику.

6. Використання запропонованої схеми прийняття клініко-організаційних рішень з урахуванням показників клініко-анатомічного ризику та принципів уніфікації лікувально-діагностичного процесу дозволило забезпечити адекватну оцінку усіх постраждалих з відкритою торакоабдомінальною травмою, скоротити термін надання спеціалізованої допомоги та знизити летальність з 16,47% до 11,62%.