Підсумком здійсненого дисертаційного дослідження стало визначення основних лінгвокогнітивних особливостей інваріантної моделі введення в оману і прагматичної специфіки вербально-невербальної дискурсивної гри нещирого комуніканта – носія англійської мови – з урахуванням емотивних характеристик її реалізації. Комунікативні дії нещирого мовця відповідають інваріантній когнітивній схемі – фрейму введення в оману. Дискурсивне представлення цього фрейму полягає в актуалізації мовцем-обманником можливого світу сфальшованої реальності. Когнітивні закономірності розгортання цієї дискурсивної поведінки обманника такі: 1) модель можливого світу ґрунтується на конкретних обставинах єдиного для всіх учасників спілкування дійсного світу; 2) дискурсивна подія обману передбачає зворотний від солідаризації мовців процес: це не рух крізь можливі світи до спільного референта, а окреслення ще одного варіанта світу, де суб’єкт спирається на синтез власних уявлень про референт і про світ об’єкта своїх маніпуляцій; 3) варіативне дискурсивне втілення вигаданої моделі можливого світу здійснюється вербальними і невербальними засобами за зразком феномену гри. Дискурс обманника належить до ігрового маніпулятивного дискурсу, оскільки він відповідає більшості формальних ознак феномену гри. Йдеться про добровільність цієї діяльності, її статус винятковості порівняно зі звичайною поведінкою, нерелевантність матеріального інтересу, часопросторові межі її реалізації, дотримання правил, що організовують і впорядковують гру. У реалізації англомовним обманником комунікативно-прагматичної мети особливу роль відіграють емоції. У процесі фальсифікації мовець стикається з потребою контролювати свої почуття, притлумлювати вияви прагматично недоречних емоцій і замінювати їх удаваними емоційними реакціями, які більшою мірою відповідають конкретній комунікативній ситуації. Результати дослідження дали можливість установити таку тенденцію: емотивна інформація передається переважно опосередковано, зокрема через невербальні одиниці дискурсу. Відтак невербальному компонентові дискурсу обманника зазвичай властива емоційна інформативність. У роботі розкрито дейктичну специфіку позначень невербальних дій обманника в англомовному дискурсі. Дискурсивні позначення голосу, погляду, усмішки тощо виступають сполучною ланкою між базовим доменом емоцій і когнітивною моделлю окремої комунікативної ситуації як маркери параметрів емоційного дейксису. Експліковані в дискурсі і вербально, і невербально, вони виявляють емотивні й емоційні інтенції мовця в конкретному комунікативному акті, актуальні параметри тих емоцій, що їх він переживає під час інтеракції, і тих, які має намір транслювати. Дослідження варіативного наповнення інваріантної когнітивної моделі введення в оману зафіксували якісний зріз використовуваних комунікативних засобів: у дискурсі англомовної особистості "обманник" переважають трикомпонентні комунікативні єдності, до яких належать вербальні одиниці, мовчання та інші невербальні засоби. Співвідношенню вербальних і невербальних одиниць в англомовному дискурсі властива неоднорідність, що залежить від особи-ініціатора комунікативної взаємодії. Встановлено такі закономірності: вербально-невербальні комунікативні єдності з вербальною домінантою кількісно значно переважають суто невербальні дискурсивні утворення, проте майже на чверть поступаються їм за своєю прагматичною ефективністю. Стратегічно-тактичний репертуар англомовного обманника формалізовано шляхом визначення макроструктур, сукупність яких становить фрейм уведення в оману. Кожна з трьох макроструктур вирізняється тематично – предметом фальсифікації. Неправдиве інформування комунікативного партнера про реальність певної ситуації, про причетність до неї обманника чи про її певні параметри передбачає використання окремого комплексу стратегій і тактик задля дискурсивної реалізації відповідної макропропозиції. Здобуті результати можуть бути використані для подальшого наукового розроблення проблеми маніпулятивної комунікації. Перспективним убачається дослідження дискурсу обманника в ракурсі його етнокультурних і гендерних проявів в англомовному соціумі. |