1. На підставі результатів аналізу фахової літератури виявлено, що теоретичні дослідження стосовно графічного дизайну у середовищі інтернет відсутні у вітчизняних наукових розробках. Більша частина публікацій у галузі дизайну в інтернеті належить фахівцям з Росії, Західної Європи, США та розташована безпосередньо у мережі інтернет. Питання, що висвітлюються в електронних публікаціях, знаходяться у суміжних з веб-дизайном дисциплінах, таких як інформаційне проектування та юзабіліті, або стосуються утилітарних функцій веб-програмування. Суто практичні питання графічного дизайну в інтернеті, проблеми стилеутворення та естетики оформлення веб-сайтів залишаються найменш висвітленими ланками процесу створення веб-сайтів. Висновки фахівців базуються на аналітиці виключно дизайн-практики країн Західної Європи та США. 2. На засадах систематизації матеріалу підтверджено: веб-сайт, що складається з веб-сторінок, є основною складовою інформаційної структури інтернету. Водночас інтернет являє собою інформаційний простір з навігаційною системою, де користувач пересувається, активізуючи систему гіперпосилань, які встановлюють прямий зв’язок між запитом (ключовим словом/поняттям — своєрідним інформаційним кодом) та відповіддю (його дешифруванням та розгорнутою інформацією з даної теми). 3. Підтверджено, що гіпертекстовість інтернет-документів уможливлює просторову навігацію, основними принципами якої є дії користувача, що дозволяють йому оцінити своє місцезнаходження на веб-сайті, пройдений ним веб-маршрут, перспективи подальшої навігації, а також конкретні можливості користувача на веб-сайті з урахуванням даного місцезнаходження. Розгляд конструктивних принципів веб-сайтів дозволяє стверджувати, що більшість веб-сайтів у своїй основі мають схожу морфологічну структуру, в якій неодмінно присутня низка постійних елементів. 4. Роль інформаційного проектування у художньому конструюванні веб-сайту полягає у визначенні принципів його майбутньої організації. Саме на вказаному етапі дизайнер може використати власні методи художньо-конструкторського мислення, поєднуючи інформаційну «архітектуру» веб-сайту з його просторовим образом. Інформаційне проектування створює каркас, що поєднує основні елементи веб-сторінок у логічну структуру, яка за методом побудови може бути розділена на наступні блок-схеми: послідовну (лінійну), матричну (решітчасту), мережеву (павутинну), ієрархічну. 5. Дослідження показало, що веб-дизайн є видом графічного дизайну, спрямованим на розробку та оформлення об’єктів інформаційного середовища інтернет з метою забезпечення їх високих споживчих та естетичних якостей. Запропоноване визначення веб-дизайну відокремлює його від веб-програмування, підкреслює функціональні якості веб-сайту, а також позиціонує веб-дизайн як вид графічного дизайну. 6. Виявлено, що веб-дизайну властиві певні особливості та цілі, притаманні графічному дизайну в цілому. Метою веб-дизайну (як і всього графічного дизайну) є візуалізація інформації, призначеної для масового поширення (через мережу інтернет), а також створення для неї графічних елементів. 7. З’ясовано, що найближчими до веб-сайту інформаційними об’єктами є друковані видання. Процеси створення книги (чи будь-якого іншого друкованого видання) та веб-сайту мають однакову послідовність, де основними етапами діяльності є інформаційне проектування, візуальне оформлення, технологічне впровадження (для веб-дизайну — програмування). 8. Виявлено, що веб-дизайн успадковує від книговидавництва засоби оформлення та подання інформації, що зумовлено як багатовіковими традиціями типографіки, так і прагненням максимально наблизити зовнішній вигляд веб-сайту до звичних споживачеві друкованих видань, апелюючи до навичок «читання з аркушу». Разом з тим веб-дизайн відрізняється від друкованих видань засобом оформлення та подання інформації, що зумовлено як самим носієм інформації (комп’ютер), так і пов’язаними з ним технічними й технологічними обмеженнями і засобами оформлення інформації. Принципова різниця полягає в контрасті та специфіці фізичної та віртуальної інформаційної презентації. 9. Можна також стверджувати, що головним інструментом регулювання взаємин дизайнера та користувача у питаннях візуального сприйняття веб-сайтів, можна вважати «модель дизайну», орієнтовану на користувача (User-Centered Design, UCD Design). У вказаній моделі основним інструментом її коригування виступають евристичні дослідження визначень помилок, пов’язаних з особливостями застосування та використання (usability) графічного інтерфейсу користувача або з недоліками відповідного прототипу. Показано, що зручність користування є одним з ключових компонентів проектування веб-сайтів. 10. Дослідженнями підтверджено, що модульна сітка є необхідним інструментом для композиційного рішення дизайну веб-сторінок. Головним призначенням модульної сітки у веб-дизайні є впорядкування інформації у відповідності до її призначення та релевантності, створення композиційної структури веб-сторінки та всього веб-сайту. У такий спосіб забезпечуються однорідність та естетичні якості веб-сайту. 11. З’ясовано, що чіткого визначення стилів у веб-дизайні не існує, як і сформованих у ньому стильових течій, які б отримали поширення в інтернеті. У сучасній дизайн-практиці простежуються лише оригінальні авторські стилі, розроблені окремими дизайнерами з характерними для них графічними мовами. Більш переконливо виглядає типологізація розмаїття веб-дизайну за стилістичними напрямками. На підставі аналізу низки веб-сайтів України, Росії, Західної Європи та США у дисертації визначені такі напрямки: «текстовий» дизайн; «поліграфічний» дизайн; «інтерфейсний» або юзабіліті-дизайн; «динамічний» дизайн; комбіновані напрямки. 12. Доведено, що веб-сайт за метою, завданням та практичними функціями є основним об’єктом веб-дизайну, зокрема, та об’єктом графічного дизайну, в цілому. За функціями та естетичними якостями веб-сайт існує на межі художньої та проектної творчості і містить у собі комплексний інструментарій технологічних, програмних, маркетингових та інженерних розробок. 13. Положення дисертації доцільно використати у навчальних програмах зі спеціальностей «Графічний дизайн», «Комп’ютерний дизайн», а також ввести їх до відповідних лекційних курсів. Результати роботи можуть стати аналітичним матеріалом для вдосконалення програм розвитку дизайну в Україні. Вони також можуть бути використані у дизайн-практиці для вирішення конкретних завдань веб-дизайну. Дисертація відкриває перспективи для подальших наукових досліджень: становлення та розвиток веб-дизайну в Україні; специфіка використання кольору в створенні веб-сайтів; глобалізація і веб-дизайн: національні риси в контексті світового розвитку; роль графічного зображення у дизайні веб-сайту; інтернет як засіб прояву творчої індивідуальності дизайнера; художні стереотипи та шаблони в дизайні веб-сайтів. | 